Рішення № 84476778, 11.09.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/35/18

Номер провадження 2/573/65/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

11 вересня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001) до ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 16 348 ( шістнадцять тисяч триста сорок вісім) гривень 97 копійок та 948 ( дев`ятсот сорок вісім) грн. судових витрат, а всього: 17 296 (сімнадцять тисяч двісті дев`яносто шість ) гривень 97 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя

Справа № 573/35/18

Номер провадження 2/573/65/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

11 вересня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору, укладеного 22 серпня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 21 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 01 січня 2018 року у нього утворилася заборгованість у сумі 30 382 грн. 55 коп., яка складається з наступного: 14 080 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 14 029 грн. 57 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 350 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, зокрема, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1 422 грн. 98 коп. - штраф (процентна складова). У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення кредитних коштів, процентів, пені, комісії та штрафів, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з останнього вказану суму боргу.

Заочним рішенням Білопільського районного суду від 01 березня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково (а. с. 35-37).

23 жовтня 2018 року до суду надійшла заява адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, що діє в інтересах заявника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білопільського районного суду Сумської області, ухваленого у справі № 573/35/18 за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року поновлено строк звернення до суду із заявою та призначено її до судового розгляду (а. с. 48-59, 61).

06 листопада 2018 року ухвалою суду продовжено процесуальний строк розгляду заяви про перегляд заочного рішення ( а.с. 68-69).

Ухвалою суду 04 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Калініна С.К. про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого листа (а. с. 157-159).

04 грудня 2018 року ухвалою суду клопотання адвоката Калініна С.К. про витребування доказів задоволено (а. с. 161-162).

Ухвалою від 19 грудня 2018 року заяву адвоката Калініна Сергія Костянтиновича, що діє в інтересах заявника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 573/35/18 за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, а заочне рішення Білопільського районного суду від 01 березня 2018 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 174-175).

15 січня 2019 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Калініним С.К. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не визнає в повному обсязі позовних вимог, оскільки кредит в сумі 21 6000 грн. не отримував, згоди на встановлення кредитного ліміту не надавав. Із заяви - анкети від 22.08.2007 року вбачається волевиявлення клієнта ОСОБА_1 на отримання дебетової особистої картки, а не кредитної. Тобто, відповідач звернувся до позивача за отриманням послуги по відкриттю та веденню банківського рахунку з можливістю внесення на рахунок власних коштів та їх подальшого використання. Відповідач підписав заяву-анкету про надання банківських послуг, проте, це не є укладанням кредитного договору, оскільки відсутні ознаки волевиявлення щодо отримання розміру кредитного ліміту, розміру відсотків, а отже договір не був укладений. Крім того, відповідач під час підписання заяви не був ознайомлений із положеннями «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку», які викладені на сайті банку. Разом з тим, надана позивачем копія «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів банку» не містить підпису відповідача на підтвердження ознайомлення його із вказаними документами. Також переказ та отримання суми кредиту відповідачем нічим не підтверджено, оскільки позивач не надав жодних доказів перерахування або видачі кредитних коштів.

Відповідач заперечує проти заявленої банком заборгованості в розмірі - 30 382,55 грн. з яких : заборгованість за кредитом - 14 080 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 14 029,57 грн., заборгованість за пенею та комісією - 350 грн., а також штрафів - 500 грн. (фіксована частина), 1 422,98 грн. ( процентна складова), оскільки банк не надав доказів на підтвердження правильності такого розрахунку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлений робітниками банку є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення коштів та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог. Так, на думку представника відповідача, позивач не долучив до позовної заяви: - договір на відкриття карткового рахунку з інформацією про номер рахунку на який позивач перерахував кредитні кошти відповідачу згідно анкети-заявки б/н від 22.08.2007 року; - не зазначено номер платіжної картки, яка була надана до відкритого рахунку відповідачу; -не долучено доказів про отриманні відповідачем платіжної картки. Також не надано виписки за рахунком відповідача, на який було нібито перераховано кредитні кошти, чи інших первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення. Крім того, інформація щодо строку дії картки, її номеру позивачем ні в позовній заяві ні в додатках нього не надана. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі ( а . с. 94-208).

Одночасно із відзивом до суду було направлено клопотання про застосування строку позовної давності. Зазначає, що згідно із розрахунком заборгованості наданого позивачем, заборгованість за кредитом виникла 26.12.2007 року. Проте, доказів направлення відповідачу вимоги банку про виконання зобов`язання до суду не надано. Вказує, що розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку. Єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки ( правова позиція ВСУ № 6-20цс12). Обставини переривання перебігу позовної давності, а саме часткове погашення відповідачем кредиту, взагалі не підтверджено доказами, оскільки переривання перебігу позовної давності можливе лише діями безпосередньо позичальника, а банк не надав на підтвердження таких дій належних доказів ( квитанцій, касового ордеру тощо).Також Верховний суд у постанові від 08.05.2018 року у справі № 315/353/17 зазначив, що без надання вказаних доказів неможливо перевірити обґрунтованість заявленого відповідачем у суді першої інстанції клопотання про пропуск позовної давності до заявлених вимог та застосування наслідків такого пропуску.

06 лютого 2019 року позивачем надіслана відповідь на відзив, в якому вказують, що відповідно до укладеного договору N б/н від 22.08.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 21 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При укладаннi Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно із якою договором приєднання є договiр, умови якого встановленi однiєю iз сторiн у формулярах або iнших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цiлому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 22.08.2007 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки саме "Універсальна" та особистим підписом засвідчив, що : "… Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...". Також з матеріалів позовної заяви чітко вбачається, що Відповідачу було встановлено базову процентну ставку у розмірі 22,8 % на рік із розрахунку 360 днів, вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Таким чином згідно із ч.1 ст.634 ЦК, підписавши заяву ОСОБА_1 приєднався до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом, тобто, з моменту підписання ОСОБА_1 заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування). Банком надано до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Стосовно строку дії договору та кредитної картки, то дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Так, кредитний договір чинний, а заперечення сторони Відповідача нічим не обґрунтовані.

Щодо строку позовної давності, то відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця, отже, строк перевипущеної картки до останнього дня, тобто - квітня 2018 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 14.02.2018 року - до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.

Щодо спеціального строку позовної давності, то підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов`язання триває, відсутня можливість встановити початок перебігу позовної давності, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі. Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що ОСОБА_1 знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 64-68).

В судових засіданнях неодноразово були оголошені перерви.

Представник позивача - АТ КБ «Приват Банк» Гакаль Р.В. у судових засіданнях позов підтримав та зазначив, що 22 серпня 2007 року сторонами при укладенні кредитного договору були обумовлені усі істотні умови. Крім того, Умови та Правила надання банківський послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом із Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. З виписки з карткового рахунку про рух коштів чітко вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, яким останній користувався, грошові кошти отримував через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Оскільки з виписки по рахунку вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, а тому і був обізнаний про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором.

Також судом за клопотанням представника відповідача - адвоката Калініна С.К. було витребувано у позивача оригінал анкети-заяви від 22 серпня 2007 року та оригінал "Довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", яка підписана Відповідачем власноруч 26 серпня 2011 року, з якої чітко вбачається, що Відповідачу було змінено процентну ставку із розміру 22,8% на рік на 30 % на рік, вказано розміри комісій та штрафів тощо. З розрахунку заборгованості та наданої на до суду виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 чітко вбачається, що позивач частково погашав заборгованість за договором. Проте, ні відповідачем, ні його представником розрахунок заборгованості не спростований. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже, є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Враховуючи норми закону та докази, що містяться в матеріалах справи, можна зробити висновок, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті. Одночасно, Посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 вважає недоречним з огляду на те, що в зазначеній постанові ВСУ вказав: "Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника". Однак, в даній справі Позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку яким були затвердженні зазначені Умови та Правила надання банківських послуг. Більш того, згідно анкети - заяви відповідач зобов`язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку. Таким чином, твердження відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи. Більш того, ухвалою ВСУ від 26.10.2016 визнано посилання відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс 15 безпідставними, оскільки ознайомлення останнього з умовами кредитування підтверджено підписанням анкети-заяви.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, зазначив, що 22 серпня 2007 року він звернувся до позивача для відкриття рахунку для отримання заробітної плати та здійснення інших розрахунків, кредитної картки не оформляв. Він підписував анкету-заявку, проте ні «Умов та правил надання банківських послуг» , ні «Тарифів Банку» він не читав і не підписував. Також грошові кошти від позивача він взагалі не отримував. Щодо виписки по його рахунку зазначив, що це були його власні кошти для проведення розрахунків. Він відвідував банківське відділення іще один раз, де також підписував документ.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Калінін С.К., який діє на підставі ордеру ПТ № 081065, заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що зазначений кредит у сумі 21 600 грн. ОСОБА_1 не отримував, згоди на встановлення кредитного ліміту не надавав. Крім того, останній не мав наміру оформляти та отримувати вказану кредитну карту, що зокрема підтверджується відсутністю у заяві волевиявлення на її оформлення. Разом з тим, надана представником позивача копія «Умов та правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку» не містить підпису відповідача на підтвердження його ознайомлення із вказаними документами, тобто не є належним доказом ( Постанова Верховного суду від 22.03.2017 р. у справі № 6-2320цс16; Постанова Верховного суду від 08.05.2018 р. справа № 315/353/17). Також у додатках до позовної заяви відсутній документ, який би підтверджував факт перерахування (отримання) або видачі будь-яких коштів, хоча позивач стверджує про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 21 600 грн. Крім того, позивач не надав доказів щодо письмового повідомлення відповідача про інформацію, визначену ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», як того вимагає п. 2.4 Постанови НБУ № 168 від 10.05.2007 «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», щодо надання Позичальнику інформаційного листа. Крім того, вважає розрахунок заборгованості не належним доказом у розумінні ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки він є аналітичним документом банку, складеним в односторонньому порядку, що не був погоджений з відповідачем, тому не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу. Представник просить врахувати вказані вище обставини та відмовити у задоволенні позовних вимог Банку у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача - Калініна С.К., відповідача ОСОБА_1 , повно, всебічно і об`єктивно та безпосередньо дослідивши докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Зокрема, судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 22 серпня 2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», відкрив відповідачу кредитну лінію у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зі змісту вказаної вище заяви вбачається, що ОСОБА_1 під розпис ознайомлений із Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі Умови та Правила), Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, погодився, що ця заява становить між ним і банком договір про надання банківських послуг, зобов`язався виконувати вимоги вказаних Умов та Правил і регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку (а. с. 9).

Згідно Умов держатель картки зобов`язався погашати заборгованість по кредиту, процентам за користування ним та комісію на умовах, передбачених даним Договором.

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.11).

Згідно з п. 3.1 Умов та Правил надання банківських послуг для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає картки, їх вид і строк дії визначений у заяві та в пам`ятці клієнта, підписанням яких клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, зазначена в розділі «Відмітки Банку» Заяви.

Відповідно до п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт надає право банку в будь-який час змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання вказаного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Згідно з п. п. 6.5, 6.6, 6.7 Умов та Правил позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту) та оплати винагороди банку.

Власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Пунктом 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Відповідно до п. п. 5.2 - 5.5.1 розділу ІІ Умов та Правил надання банківських послуг - «Правила користування платіжною картою» погашення кредиту - поповнення картрахунку держателя здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому чи безготівковому порядку і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Строки та порядок погашення за кредитом за платіжними картками із встановленим мінімальним обов`язковим платежем наведений у пам`ятці клієнта, яка є невід`ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, та частину заборгованості за кредитом.

Строк погашення по кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками без встановленого мінімального обов`язкового платежу, здійснюється у наступному порядку:

- строк погашення процентів за кредитом здійснюється щомісячно за попередній місяць;

- строк погашення кредиту у повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (в полі MONTH).

За користування кредитом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами банку із розрахунку 360 календарних днів у році.

За несвоєчасне виконання боргових зобов`язань (користування простроченим кредитом і овердрафтом) позичальник сплачує проценти по підвищеній процентній ставці чи додаткову комісію, розміри яких визначаються тарифами (а. с. 10-15).

Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що встановлено судом із виписки по рахунку, оскільки відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника ОСОБА_1 від 22 серпня 2007 року зазначена сума початкового кредитного ліміту - 250 грн. та базова процентна ставка - 22,8% у розрахунку 360 днів на рік. Також зазначено розмір комісії за кредитне обслуговування - 1% від суми боргу. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості, який може проводитися як шляхом внесення грошових коштів на карту, так і списанням Банком коштів с дебетової карти № НОМЕР_3 ( а.с. 9).

З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що станом на 01 січня 2018 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 14 080 грн. 00 коп.

Також, банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник та використовував), стягнути 14 029 грн. 57 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 350 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи за несвоєчасну сплату кредиту у загальній сумі 1 922 грн. 98 коп. (а. с. 4-8).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором від 22.08.2007 року посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог.

Сторона відповідача у судовому засіданні зазначала про те, що матеріали справи не містять доказів того, що саме цей Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку», розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодив з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку», а також те, що вказані документи на момент підписання анкети-заяви взагалі містили умови, щодо суми кредитного ліміту, сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.

Крім того, зауважували, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року № 6-16цс15 та ін. і не спростовано позивачем.

03.07.2019 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 342/180/17 було зроблено правовий висновок про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Не повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, покладає на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору:

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Отже, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.

Проте, суд не може застосувати даний правовий висновок в частині стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості за процентами, оскільки у даному випадку при підписанні анкети-заяви 22 серпня 20107 року сторони погодили базову процентну ставку на рівні 22,8 %.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 26 серпня 2011 року підписав «Довідку про умови кредитування із використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна 55 днів пільгового періоду», тобто, своїм підписом погодив зміни умов надання кредитних послуг, зокрема, збільшення відсоткової ставки до 30 %.

Таким чином, факт того, що відповідач ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та своєчасної сплати відсотків за користуванням кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 526, ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом у сумі 14 080 грн.

Що стосується стягнення 14 029 грн. 57 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, суд приходить до наступних висновків.

Так, із розрахунку заборгованості вбачається, що при оформленні анкети - заяви відповідачу нараховувалася базова процентна ставка 22,8 %. В подальшому, відповідно до підписаної Довідки про умови кредитування від 26 серпня 2011 року, процентна ставка була збільшена до 30 %, хоча із розрахунку встановлено, що відсоткова ставка 22,8 % нараховувалася до 1 січня 2013 року. Надалі, починаючи із 04 травня 2016 року нараховувалася відсоткова ставка у розмірі 42 %, яка в письмовому вигляді між банком та ОСОБА_1 не узгоджувалася.

Тому, суд приходить до висновку, що починаючи із 04 травня 2016 року банк неправомірно нараховував відсоткову ставку 42 %, тоді як на той час сторонами була погоджена остання на рівні 30 %. Отже, суд вважає за необхідне самостійно розрахувати розмір заборгованості за відсотками, починаючи із 04 травня 2016 року.

Таким чином, враховуючи дані розрахунку заборгованості, що знаходиться в матеріалах справи, судом самостійно визначена сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом із 04 травня 2016 року по грудень 2018 року, яка становить 7 097,07 грн. Надалі суд враховує заборгованість по процентам, починаючи із серпня 2007 року до 04 травня 2016 року у сумі 516,10 грн. ( 5 097,07 грн.+516,10 грн.= 7 613,17 грн. та вираховує суму погашеної заборгованості за процентами 5 344, 20 грн. ( 7 613,17 грн. - 5 344,20 грн. = 2 268, 97 грн., яка підлягає до стягнення.

Що стосується частини позовних вимог про стягнення суми 350 грн. - заборгованість за пенею та комісією та вимог про стягнення з відповідача штрафів у загальному розмірі 1 922 грн. 98 коп., то вони задоволенню не підлягають, враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року, оскільки сторони не обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 14 080 грн. та 2 268, 97 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до задоволеного позову у сумі 948 грн. (а. с. 1).

Всього стягненню із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають кошти в сумі 17 296 (сімнадцять тисяч двісті дев`яносто шість ) гривень 97 копійок.

На основі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України-

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001) до ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 16 348 ( шістнадцять тисяч триста сорок вісім) гривень 97 копійок та 948 ( дев`ятсот сорок вісім) грн. судових витрат, а всього: 17 296 (сімнадцять тисяч двісті дев`яносто шість ) гривень 97 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя