Рішення № 84476503, 24.09.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2500/19

РІШЕННЯ

іменем України

"24" вересня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

ВСТАНОВИВ:

12.06.2019 року позивач ОСОБА_1 , який вказує, що він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , що прийняла і оформила спадщину, про встановлення факту прийняття ним спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.12.2017 року, виданого Єланецькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 , визнання права власності на ј частину вказаного спадкового нерухомого майна в порядку спадкування за законом.

Посилаючись на норми ЦК УРСР 1963 року, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та надав суду відповідь на відзив (а.с. 112-118), де вказує, що рішення Вознесенського міськрайонного суду від 05.01.2017 року містить помилковий висновок щодо обставин прийняття спадщини і воно не може бути використане для підтвердження або спростування його позовної заяви, застосуванню підлягають норми законодавства чинного на час відкриття спадщини, зокрема Цивільного кодексу УРСР.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали, суду надали відзив на позовну заяву (а.с. 97-104), де вони вказують на існування рішення Вознесенського міськрайонного суду від 05.01.2017 року (справа № 473/3591/16-ц) за позовом позивача та відповідача про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , яким позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, а позов ОСОБА_2 задоволено, та встановлено, що спадщина після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 на час вирішення спору ніким із спадкоємців не була прийнята, у тому числі до набрання чинності ЦК України 2004 року, а тому і суд при вирішені спору та нотаріус Єланецької державної нотаріальної контори при видачі свідоцтва відповідачу про право на спадщину за законом керувалися нормами ЦК 2004 року, за якими прийняття спадщини не може підтверджуватися шляхом подачі заяви про встановлення факту прийняття спадщини.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 26.06.2019 року (а.с. 42) було витребувано копію спадкової справи з Єланецької державної нотаріальної контори.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 8), який проживав та був зареєстрований в с.Богодарівка Єланецького району Миколаївської області, на момент його смерті інших осіб, які б були зареєстровані за адресою проживання спадкодавця не встановлено (а.с. 60).

До складу спадщини входить Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, який було посвідчено 29.07.1980 року Другою Вознесенською державною нотаріальною конторою (а.с. 74, 87), де були зареєстровані на час відкриття спадщини сторони, які згідно зі статтею 549 ЦК УРСР 1963 року є спадкоємцями за законом (діти спадкодавця).

Сторони у передбачений ст. 549 ЦК УРСР 1963 року в шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини не вчинили необхідних дій, що можуть свідчити про її прийняття: не подали до нотаріального органу заяву про прийняття спадщини та фактично не вступили в управління чи володіння спадковим майном.

Вказані обставини також підтверджуються рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 05.01.2017 року (справа № 473/3591/16-ц) за позовом позивача та відповідача про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 (а.с. 72), який був задоволений відносно відповідача ОСОБА_2 та позов ОСОБА_1 за його заявою було залишено без розгляду.

При обґрунтуванні вимог ОСОБА_2 про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини суд керувався п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, за яким правила книги шостої Цивільного кодексу України, що був застосований до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 проживав окремо із спадкодавцем, ця обставина вказує на те, що він не є спадкоємцем, що прийняв спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем за однією адресою, як це передбачено ч.3 ст.1268 ЦК України.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про застосування норм ЦК УРСР 1963 року є необґрунтованими, а надані ним докази: письмові, показання свідків є неналежними, оскільки предметом доказування мають бути не обставини, що обґрунтовують вимоги про встановлення факту прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Суддя: О.Є. Старжинська