Ухвала суду № 84476135, 24.09.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 453/337/19

Провадження № 1-кп/456/287/2019

УХВАЛА

про продовження строків тримання під вартою

24 вересня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

суддів Бучківської В.Л.

Шрамка Р.Т.

з участю секретаря Петренко Н.О.

прокурора Масяка Ю.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Голубець Н.Й.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018140300000493 від 09.10.2018 відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор Масяк Ю.М. просить суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , покликаючись на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Так, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження стороною обвинувачення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які продовжують мати місце. ОСОБА_4 , враховуючи міру покарання, яка може бути застосована до обвинуваченої у разі визнання судом її винною у вчиненні вказаного злочину, перебуваючи на волі, зможе переховуватися від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене. Окрім цього, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідне для запобігання спробам обвинуваченої незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема, з метою зміни їх показів, оскільки свідки в судовому засіданні ще не допитані, покази останніх мають важливе значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, так як відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Також в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покликається на необхідність запобігання спробам обвинуваченої вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачена на час вчинення злочину непрацевлаштована, не має постійного джерела доходів та постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями та неналежно виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до своїх малолітніх дітей, що свідчить про небажання останньої стати на шлях виправлення. За таких обставин застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш доцільним та достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків. Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за скоєння якого законом передбачається покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, а відтак у конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченої та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченої Голубець Н.Й. в судовому засіданні проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просить суд застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю, оскільки прокурором не зазначено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обвинувачена не має наміру переховуватися від суду, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в обвинуваченої немає можливості, скоювати нові злочини ОСОБА_1 не збирається. Крім цього, сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_6 , яка є матір`ю обвинуваченої ОСОБА_1 , подала заяву про бажання взяти на її поруки, поручається за виконання обвинуваченою ОСОБА_1 покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України та зобов`язується за необхідності доставити її в суд на першу про те вимогу.

Обвинувачена ОСОБА_1 просить суд застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 строку тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку прокурора, потерпілих, обвинуваченої та її захисника, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.07.2019 обвинуваченій ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.09.2019.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З моменту взяття обвинуваченої ОСОБА_1 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Розглянувши заяву ОСОБА_6 про взяття обвинуваченої ОСОБА_1 на поруки матері ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що в обранні такого запобіжного заходу слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Суд враховує, що при обранні такого запобіжного заходу як особиста порука, наявність одного поручителя може бути визнана достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (народний депутат України, депутат місцевої ради, особа, яка відзначена державними нагородами тощо).

Суд не вбачає достатніх підстав вважати, що мати обвинуваченої ОСОБА_6 є особою, що заслуговує на довіру, повагу до її наміру та бажання взяти на поруки дочку - обвинувачену ОСОБА_1 . В заяві про взяття на поруки обвинуваченої ОСОБА_1 не зазначається другий поручитель, який може взяти обвинувачену на поруки і нести відповідальність за її належну процесуальну поведінку. Наявність одного поручителя, в даному випадку, не може бути визнано достатньою. Доводи, викладені в заяві, є непереконливими, тому не беруться судом до уваги.

Крім цього, суд не бере до уваги доводи захисника Голубець Н.Й. про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій без визначення розміру застави на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи, що строк тримання обвинуваченої ОСОБА_1 під вартою спливає 26.09.2019, суд вважає за необхідне продовжити тримання обвинуваченої під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 листопада 2019 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні обвинуваченої та її захисника Голубець Н.Й. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю відмовити.

В заяві ОСОБА_6 про взяття на поруки обвинуваченої ОСОБА_1 відмовити.

Обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 24 вересня 2019 року до 22 листопада 2019 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору Масяку Ю.М., обвинуваченій ОСОБА_1 та скерувати директору ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя Л.В.Гула

Судді В.Л.Бучківська

Р.Т.Шрамко