Рішення № 84475650, 24.09.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

24.09.2019

Справа № 489/596/19

Провадження №2/489/935/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Середою А.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Товарна біржа «Українська біржа нерухомості», Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, Державний нотаріальний архів Миколаївської області Головного територіального управління юстиції У Миколаївській області про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про: визнання дійсним договору № 502 купівлі-продажу квартири від 18.07.2001 року укладений на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мотивуючи свої вимоги тим, що на теперішній час необхідно провести нотаріальні дії по відношенню до квартири АДРЕСА_1 .Однак правовстановлюючий документ, а саме, оригінал договору купівлі-продажу на спірну квартиру знаходиться в Миколаївському державному нотаріальному архіві. Отримати дублікат договору купівлі-продажу на вищевказану квартиру не є можливим, оскільки Закон не передбачає товарним біржам та державним нотаріальним архівам видавати дублікати договорів купівлі-продажу на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На позовних вимогах наполягає.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

18 липня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено договір № 502 купівлі - продажу квартири, який зареєстрований та Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 купили у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв. м., що складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 13,8 кв. м.

Згідно довідки Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 27.11.2018 року, станом на 28.12.2012 року власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по Ѕ частки за кожним, на підставі договору купівлі - продажу № 502 від 18.07.2001 року, посвідчений Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», зареєстрованого в КП ММБТІ за реєстровим № 18149 07.08.2001 року.

Відповідно до листа Державного нотаріального архіву Миколаївської області Головного територіального управління юстиції У Миколаївській області від 03.04.2019 року за вих. № 482/01-21-2, оригінал договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 , зареєстрованого Українською біржею нерухомості 18.07.2001 року зберігається у Державному нотаріальному архіві Миколаївської області та долучений до договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Барсковою Л.Є. від 10.05.2002 року за р. № 1825, сторонами якого були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак, відповідно до норм діючого законодавства України не передбачена можливість видання оригіналів документів зі справ, переданих на зберігання до Державного нотаріального архіву. Крім того, зазначений договір не є нотаріально посвідченим документом, а тому видати дублікат зазначеного договору не має можливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Положеннями п. 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, що набрав чинності з 01 січня 2004 року, визначено, що цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли в липні 2001 року, для їх врегулювання слід застосовувати норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

У відповідності з ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47 ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

При цьому, вказана норма може застосовуватись лише за наявності таких необхідних умов: одна зі сторін має повністю або частково виконати угоду; інша сторона має ухилятись від нотаріального оформлення угоди; має існувати вимога сторони, яка виконала свої обов`язки. Відсутність хоча б однієї з цих умов унеможливлює визнання договору купівлі-продажу житла з недотриманням нотаріальної форми дійсним.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Враховуючи те, що теперішній час позивачу необхідно провести нотаріальні дії по відношенню до квартири АДРЕСА_1 .Проте, оригінал договору купівлі-продажу на спірну квартиру знаходиться в Миколаївському державному нотаріальному архіві. Отримати дублікат договору купівлі-продажу на вищевказану квартиру не є можливим, оскільки Закон не передбачає товарним біржам та державним нотаріальним архівам видавати дублікати договорів купівлі-продажу на нерухоме майно, а тому позов в частині визнання дійсним договору № 502 купівлі-продажу квартири від 18.07.2001 року укладений на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до наступного.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним сином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , свідченням чого є свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 05.12.2017 року, ОСОБА_8 зареєструвала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_9 », після повторної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , свідченням чого є свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_10 зареєструвала шлюб 03 квітня 2004 року та змінила прізвище на « ОСОБА_3 », свідченням чого є свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 .

18 липня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладено договір № 502 купівлі - продажу квартири, який зареєстрований та Товарній біржі «Українська біржа нерухомості», відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 купили у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв. м., що складається з однієї житлової кімнати, житловою площею 13,8 кв. м.

10 травня 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв в дар Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Барсковою Л.Є. та зареєстровано в реєстрі за № 1825.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, свідченням чого є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

05 вересня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від належної їй частки в спадщині на користь її доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

05 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки з КП СКП «Гуртожиток» від 31.08.2017 року за вих. № 3343, ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 11 червня 2002 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним була зареєстрована та проживала ОСОБА_4 з 04 вересня 2008 року.

За приписами ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, з цього слідує, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_1 , як його донька; ОСОБА_3 , як його дружина, яка відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 ; ОСОБА_4 , як його мати, як така, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 399/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 НОМЕР_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, свідченням чого є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 .

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Другої миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори Авраменко С.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 листопада 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , оскільки не надано всіх документів, які підтверджували право власності на спадкове майно, а саме договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 , зареєстрованого Українською біржею нерухомості 18.07.2001 року. Оригінал вищезазначеного документу зберігається в Державному нотаріальному архіві Миколаївської області.

Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 511/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , НОМЕР_10 .

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 23.09.2019 року, право власності на житловий будинок АДРЕСА_4 не зареєстровано.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплюються і у національному законодавстві України. Так, відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно Цивільного кодексу України підставами виникнення права власності є різні правопороджуючі юридичні факти, або правовідносини, зокрема, також і в порядку спадкування після смерті громадянина.

Положеннями статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За статтею 1217 цього Кодексу, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Судом визнається доведеною належність квартири АДРЕСА_1 померлим особам на момент смерті. Відсутній правовстановлюючий документ мав бути лише доказом належності частини зазначеного домоволодіння спадкодавцю, а відсутність його реєстрації сама по собі не призводить до припинення права власності.

Позивач вправі на свій розсуд скористався одним із передбачених законом способів захисту свого порушеного (невизнаного) права, оскільки позбавлений правової можливості оформити спадщину в загальному порядку нотаріусом.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн. за позовну вимогу про визнання договору купівлі - продажу дійсним.

На підставі частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем ( ОСОБА_3 ) позову до початку розгляду справи по суті в частині визнання права власності в порядку спадкування зав законом, суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Товарна біржа «Українська біржа нерухомості», Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, Державний нотаріальний архів Миколаївської області Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Визнати дійсним договір № 502 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» від 18.07.2001 року, укладений між ОСОБА_2 , з одного боку, таОСОБА_11 , ОСОБА_5 , з іншого боку.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп. судового збору сплаченого за квитанцією від 03 лютого 2019 року №0.0.1257776998.1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНКОПП НОМЕР_8 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5

Третя особа: Товарна Біржа «Українська біржа нерухомості», місце знаходження: м.Миколаїв, вул. Театральна, 1.

Третя особа: Друга миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Миру, 8, ЄДРПОУ 02892646.

Третя особа: Державний нотаріальний архів Миколаївської області Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Біла, 2/4, ЄДРПОУ 24781350

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «24» вересня 2019 року.