Ухвала суду № 84474119, 03.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32230/19

Провадження № 1-кс/761/22201/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кваша А.В., при секретарі Безчасній О.В., за участю представника власника майна - адвоката Войнової Т.М., слідчого Короткого В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Войнової Тетяни Миколаївни в інтересах власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 220 160 000 000 002 78 від 20.07.2016 року,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката Войнової Тетяни Миколаївни в інтересах власника майна ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за № 220 160 000 000 002 78 від 20.07.2016 року про скасування арешту майна, накладеного на: аркуш паперу, що мітить реквізити рахунку КП «Фінансова компанія «Житло-Інвест» з призначенням платежу «оплата за квартиру АДРЕСА_2 , згідно з договором про відступлення прав та обов`язків від 04.12.2018»; аркуш паперу, що містить реквізити рахунку КП «Фінансова компанія «Житло-Інвест» з призначенням платежу - «оплата послуг згідно договору від 04.12.2018»; квитанцію від 04.12.2018 №262210016; квитанцію від 06.12.2018 №262210017; довідку від 04.12.2018, видану приватним нотаріусом; акт здачі-приймання послуг по договору про надання послуг від 04.12.2018; договір про надання послуг від 04.12.2018, укладений між КП «Фінансова компанія «Житло-інвест» та ОСОБА_1 ; акт виконаних зобов`язань від 10.12.2018 між КП «Фінансова компанія «Житло-інвест» та ОСОБА_1 ; договір про відступлення прав та обов`язків в Попередньому договорі купівлі-продажу квартири, посвідченому 29.03.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчук І.І., зареєстрованим №643 від 04.12.2018; попередній договір купівлі-продажу квартири від 29.03.2018, укладений між ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» (ЄДРПОУ 38901599) та КП «Фінансова компанія «Житло-інвест», витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.02.2019 №156192972; платіжне доручення від 29.03.2018 №153 про сплату грошових коштів в сумі 1 252 308, 40 грн.

В обґрунтування клопотання адвокат Войнова Т.М. зазначає, що 18 квітня 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва накладено арешт на зазначені документи, які були тимчасово вилучені в ході проведення обшуку 03.04.2019 року за місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Враховуючи, що власник тимчасово вилученого майна не був присутнім під час розгляду клопотання про арешт майна тимчасово вилученого майна у зв`язку з тим, що йому не було відомо про звернення до слідчого судді з таким клопотанням, та арешт, на думку заявника, було накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки у клопотанні слідчого про накладення арешту та доданих до нього матеріалів, зокрема в постанові про визнання речовим доказом, не зазначено, які саме факти дали слідчому підстави вважати, що вилучені у ОСОБА_2 документи, які лише підтверджують цивільно-правові зобов`язання останнього з юридичними особами, перевірка діяльності яких не є предметом досудового розслідування кримінального провадження № 220 160 000 000 002 78 від 20.07.2016 року є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Тобто заявник вважає, що під час розгляду клопотання про арешт майна стороною обвинувачення не було надано суду доказів, які б доводили, що документи ОСОБА_1 , на які накладено арешт, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, заявник зазначає, що арешт накладений на оригінали документів, у зв`язку з чим власник майна ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізовувати своє право власності на майно за укладеними договорами, а також виконувати взяті на себе обов`язки.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат Войнова Т.М. клопотання підтримала та просила його задовольнити, так як арештовані документи не мають відношення до кримінального провадження, арешт перешкоджає реалізації прав ОСОБА_1 щодо оформлення права власності на належне йому житло.

Слідчий Короткий В.А. заперечував проти скасування арешту, посилаючись на такі обставини. В межах даного кримінального провадження розслідується здійснення сприяння діяльності терористичної організації «ІДІЛ» та окремим її членам шляхом організації незаконного переміщення на територію України її членів та їх легалізації на території України. До такої діяльності має відношення ОСОБА_3 який є повноважним послом України ІРІ та його дружина ОСОБА_4 . За допомогою вказаних осіб відбувається переміщення. За сприяння у незаконному переміщенні сім`я ОСОБА_3 отримує чималі грошові кошти, які ними не декларуються та за рахунок яких придбається нерухомість на території України, в тому числі на членів родини ОСОБА_4 Загалом за 2 місці на родину ОСОБА_1 , придбано нерухомості на суму близько 3 000 000 грн., в тому числі і квартира, документи на яку були вилучено в ході обшуку житла ОСОБА_2 та яка оформлена на ОСОБА_1 , який є батьком ОСОБА_4 . Крім іншого, арештовані документи визнані речовими доказами в кримінальному провадженні і необхідні для розслідування кримінального правопорушення.

Заслухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додані матеріали, матеріали клопотання стосовно накладення арешту, документи надані учасниками під час судового розгляду, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні клопотання, виходячи з такого.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено слідчим суддею, при вирішенні питання про накладення арешту власник тимчасово вилученого майна не був присутнім в судовому засіданні.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.04.2019 року накладено арешт на аркуш паперу, що мітить реквізити рахунку КП «Фінансова компанія «Житло-Інвест» з призначенням платежу «оплата за квартиру АДРЕСА_2 , згідно з договором про відступлення прав та обов`язків від 04.12.2018»; аркуш паперу, що містить реквізити рахунку КП «Фінансова компанія «Житло-Інвест» з призначенням платежу - «оплата послуг згідно договору від 04.12.2018»; квитанцію від 04.12.2018 №262210016; квитанцію від 06.12.2018 №262210017; довідку від 04.12.2018, видану приватним нотаріусом; акт здачі-приймання послуг по договору про надання послуг від 04.12.2018; договір про надання послуг від 04.12.2018, укладений між КП «Фінансова компанія «Житло-інвест» та ОСОБА_1 ; акт виконаних зобов`язань від 10.12.2018 між КП «Фінансова компанія «Житло-інвест» та ОСОБА_1 ; договір про відступлення прав та обов`язків в Попередньому договорі купівлі-продажу квартири, посвідченому 29.03.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчук І.І., зареєстрованим №643 від 04.12.2018; попередній договір купівлі-продажу квартири від 29.03.2018, укладений між ПАТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Лінтер» (ЄДРПОУ 38901599) та КП «Фінансова компанія «Житло-інвест», витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.02.2019 №156192972; платіжне доручення від 29.03.2018 №153 про сплату грошових коштів в сумі 1 252 308, 40 грн. з метою збереження речових доказів, оскільки зазначені документи постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Короткого В.А. від 03 квітня 2019 року визнані речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

З досліджених слідчим суддею матеріалів справи №761/14329/19, провадження № 1-кс/761/10140/2019 за клопотанням старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління СБ України Короткого В.А. про арешт майна, вбачається, що за результатами його розгляду слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва 18.04.2019 року постановлено ухвалу про арешт майна, тимчасово вилученого 03.04.2019 року під час проведення обшуку житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_3 . В матеріалах до клопотання слідчого міститься мотивована постанова слідчого від 03.04.2019 року про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів.

Вирішуючи питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчим суддею було враховано, що дані матеріалів клопотання свідчать про те, що вилучені документи, у відповідності до ст.98 КПК України - обґрунтовано визнано речовим доказом. Таким чином при вирішення питання про накладення арешту слідчим суддею досліджувалося питання щодо відповідності речових доказів вимогам ст. 98 КПК України.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, арешт було накладено з метою збереження речових доказів, відповідність яких вимогам ст. 98 КПК України досліджувалася слідчим суддею при накладенні арешту, з урахуванням особливостей кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи встановлену обґрунтованість накладення арешту майна а також недоведеність заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування арешту майна, виходячи з положень статті 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Войнової Тетяни Миколаївни в інтересах власника майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 220 160 000 000 002 78 від 20.07.2016 року - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : А.В. Кваша