Постанова № 84473523, 23.09.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3873/19

3/758/4707/19 Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Зубець Ю. Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу на посаді головного бухгалтера ПІІ «АМІК УКРАЇНА», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення № 255, № 257, № 259, № 261, № 263 від 18.03.2019 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ПІІ «АМІК УКРАЇНА», вчинила порушення, а саме: несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку, термін сплати 28.12.18, сплачено 03.01.19р.; несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів - акцизного податку за листопад, грудень 2018р.; несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів - акцизного податку по терміну сплати 27.12.2018р.; несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку; несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з акцизного податку, чим порушила п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення, акт від 18.03.2019р. № 16/09-19-40-02 про неявку посадових осіб ПІІ «АМІК Україна» для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, акт від 28.02.2019р. № 849/400/30603972, акт від 28.02.2019р. № 848/400/30603572, акт від 28.02.2019р. № 847/400/30603572, акт від 28.02.2019р. № 846/400/30603572, акт від 28.02.2019р. № 845/400/30603572, суд прийшов до висновку, що відповідно до ст.247 КУпАП справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за невстановленістю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, оскільки протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в порушення вимоги статті 256 КУпАП, не були надані для ознайомлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки вони не містить як підпису останньої, так і запису про відмову від підписання протоколу. Також, не роз`яснено право дачі пояснень, чим обмежено її право на захист.

Жодних доказів, які б підтверджували про повідомлення ОСОБА_1 про складення актів та протоколів про адміністративне правопорушення відносно неї за адресою її місця проживання, до матеріалів справи не долучено. Крім того, в протоколах вказана адреса проживання ОСОБА_1 - Республіка Крим, м. Сімферополь, що ставить під сумнів, належне повідомлення особи.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт відмови особи, відносно якої складено протокол, від підпису протоколу. Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів, на підтвердження того, що особа була повідомлена про складання протоколу відносно неї, що є грубим порушенням права на захист. В матеріалах справи лише наявний лист, адресований керівнику ПІІ «АМІК Україна» Стропусу Аудрису про направлення йому протоколів, однак номери протоколів, вказані в листі, не мають жодного відношення до протоколів, складених відносно ОСОБА_1 .

Крім того, в деяких протоколах про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть вчиненого правопорушення, дату вчинення.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений з порушенням прав особи, не може вважатися допустимим доказом.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів у справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, як зазначено в ч.2 ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.

Вказане відповідає вимогам Конституції України та практиці ЄСПЛ.

Так, відповідно до вимог ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно вимог ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст.6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.

Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за невстановленям в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163-2, 247, 294, 307, 308 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити за невстановленням в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя Ю.Г. Зубець