Ухвала суду № 84473157, 24.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21679/15-ц

У Х В А Л А

"24" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Катющенко В.П., заявлену в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів.

Справу розглядає суддя Катющенко В.П.

В судовому засіданні 24 вересня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , не погоджуючись з процесуальним рішенням суду щодо відсутності підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з не явкою в судове засідання представника позивача ОСОБА_3 , заявив усний відвід головуючому судді. Відвід мотивував тим, що такі дії головуючого порушуються його права, визначені ст. 43 ЦПК України.

В судовому засіданні 24 вересня 2019 року представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що вважають відвід не вмотивованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає вимогам ЦПК стосовно її форми і змісту.

Суд, вислухавши думки представників сторін, вивчивши підстави та мотиви поданої заяви, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до статті 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Перевіривши наведені представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підстави для відводу головуючого у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки представник відповідача не погоджується з процесуальними рішеннями судді в частині продовження розгляду справи, що не є підставою для відводу судді та не можуть оцінюватись сторонами як сумнів у її неупередженості в межах розгляду даної справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Крім того, суд в даному випадку, вважає за необхідне звернути увагу представника позивача на неприпустимість зловживання процесуальними правами та на можливі наслідки у разі визнання зловживанням процесуальними правами дій, що суперечать завданню цивільного судочинства, які визначені в ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи, в тому числі позивача.

За вказаних обставин, перевіривши наведені представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підстави для відводу головуючого у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим клопотання про відвід слід передати для його вирішення в порядку ст. 33 ч.1 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36,40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Катющенко В.П., необґрунтованою.

Передати заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини 16/2» про визнання недійсними загальних зборів - зупинити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текс ухвали складено 24 вересня 2019 року.

Суддя: