Вирок № 84471922, 23.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.09.2019

Справа № 320/3380/19

Провадження № 1-кп/320/767/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участі:

секретаря - Литвиненко В.Є.

прокурора - Дем`янчук Ю.Є.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження №12019080140000833 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Челябінськ РФ, громадянина України, розлученого, не працюючого, який має середню освіту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що має судимості:

18.04.2019 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.ч.1,2,3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на один рік,

за ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2019 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись на колії № 34 Південного парку залізничної станції «Мелітополь», по вулиці Гетьмана Сагайдачного в місті Мелітополі Запорізької області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом демонтажу за допомогою гайкового ключа, з вагону № 63244743, повторно, таємно викрав головну частину повітророзподільника вагону, вартістю 6591,76 гривень та магістральну частину повітророзподільника вагону, вартістю7279,50 гривень, які належать регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 13871 гривень 26 коп.

Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, та пояснив, що 24 березня 2019 року, рано вранці, він взяв гайковий ключ та пішов на залізничну станцію в м. Мелітополі, де з вагону демонтував дві запчастини, які хотів здати на пункт металобрухту. Коли проходив біля залізничного вокзалу його зупинив патруль та він видав викрадені запасні частини. Напередодні він вживав спиртні напої.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 є таким, що має судимості, скоїв злочин у стані алкогольного сп`яніння, що суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання, але характеризується позитивно, свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував заподіяну матеріальну шкоду шляхом повернення майна, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання, а тому вважає, що покарання йому слід призначити із застосуванням ст. 75 КК України.

Враховуючи, що вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18.04.2019 ОСОБА_1 засуджений за ч.ч. 1,2,3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік, покарання йому слід призначити за правилами ст.70 ч.4 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 квітня 2019 року остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік і шість місяців.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: головну частину повітророзподільника вагону, магістральну частину повітророзподільника вагону, передані на зберігання представнику регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» - повернути їх володільцю.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

Суддя: