Рішення № 8446406, 09.03.2010, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа №2-472/10 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Ковель 09 березня 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Восковської О.А,

за участю секретаря Канашкової О.М,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, суд, -

в с т а н о в и в :

Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ковельського міськрайонного центру зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Свої вимоги обгрунтовує тим, що Ковельською міжрайонною прокуратурою проведена перевірка в Ковельському МРЦЗ з приводу дотримання вимог чинного законодавства при визначенні та виплаті допомоги по безробіттю. Перевіркою встановлено, що 27.02.06 року гр.ОСОБА_1 зареєструвалась у центрі зайнятості у пошуках роботи. В звязку з відсутністю на той момент підходящої роботи, на підставі письмової заяви відповідачки, 06.03.06 року їй було надано статус безробітної та призначено виплату допомогу по безробіттю. У вищевказаній заяві, яка підписана ОСОБА_1, остання повідомила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію. Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості, повинні своєчасно повідомити службу зайнятості про всі зміни своїх даних, внесених до Персональної картки. Також застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. З правами та обовязками безробітної ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена на інформаційному семінарі, про що свідчить підпис в Додатку 1 до Персональної картки. Однак, проведено перевіркою встановлено, що в період перебування на обліку у центрі зайнятості з 27.02.06 року по 08.04.08 року, відповідачка надавала послуги ВАТ «Волиньобленерго» за цивільно-правовим договором №40/1976 від 02.02.06 року, відповідно до якого здійснювала зняття показників електролічильників та врученню документів щодо використаної електроенергії побутовим споживачем. На підставі Акту розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 17.11.09 року директором Ковельського МРЦЗ прийнято наказ №НТ 091117 про повернення ОСОБА_1 коштів в сумі 2037,61 гривень. Центром зайнятості 23.11.09 року за №2451/01-23 направлено на адресу ОСОБА_1 претензію про необхідність повернення незаконно отриманих коштів, однак претензія відповідачкою залишена без відповіді, і кошти на рахунок Ковельського МРЦЗ не перераховані, а тому Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах Ковельського МРЦЗ звернувся до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 кошти в сумі 2037,61 гривень.

В попереднє судове засідання прокурор та представник позивача Ковельського МРЦЗ не зявились, хоча належним чином судом були повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення судової повістки. Про причину неявки суд не повідомили.

Відповідачка ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, не заперечує проти їх задоволення та просить постановити рішення на попередньому судовому розгляді, про що відповідно подала суду письмову заяву.

Суд вислухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про можливість постановлення судового рішення про задоволення позову в ході попереднього судового засідання.

Вимогами ч.4 ст.130 ЦПК України встановлено, що при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, передбаченому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» б езробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пункт 3 статті 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає, що с ума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ст.39 вищевказаного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються у судовому порядку.

Із заяви від 06.03.06 року вбачається, що ОСОБА_1 звернулась в Ковельський МРЦЗ про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. В заяві відповідачка зазначила, що в даний час не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Ковельським МРЦЗ така заява ОСОБА_1 була задоволена, останній було надано статус безробітної та призначена допомога, що стверджується карткою, яка ведеться Ковельським МРЦЗ про відвідування особою ЦЗ, надані послуги та прийняття рішення.

Відповідно до акту №795 від 27.10.09 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Луцького міського центру зайнятості, ОСОБА_1 працювала у ВАТ «Волиньобленерго» згідно угоди на виконання підрядних робіт та за виконані роботи по даному договору здійснювалась оплата, - і це в той період коли ОСОБА_1 перебувала на обліку у центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу.

Даний факт стверджується також у самою угодою на виконання підрядних робіт №40/976 укладеною 02.02.06 року між ВАТ «Волиньобленерго» та відповідачкою ОСОБА_1

Таким чином, у звязку з встановленням недостовірності даних поданих ОСОБА_1 для отримання статусу безробітної та отримання допомоги, суд приходить до висновку, що нарахована та отримана допомога по безробіттю є незаконною та підлягає поверненню.

Згідно довідки №03531040 від 19.01.10 року виданої Ковельським МРЦЗ, ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна та її дохід за період з 06.03.06 року по 28.02.07 року становить 2037,61 гривень.

Відповідно до претензії №2451/01-23 від 23.11.09 року про повернення нарахованих коштів допомоги по безробіттю відповідно до ЗУ „ Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” ОСОБА_1 була повідомлена про необхідність повернення виплачених коштів допомоги на користь Ковельського МРЦЗ в сумі 2037,61 гривень. Відповідачкою ОСОБА_1 дана вимога залишена без відповіді, і кошти на рахунок Ковельського МРЦЗ не перераховані.

Крім цього, згідно вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10,60,88,130,174,212,213,215,218 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, Законом України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”, Законом України „ Про зайнятість населення”, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Ковельського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37170300901157 МФО 803014 ГУДК у Волинській області м.Луцьк, код ЗКПО 20123578) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 2037(дві тисячі тридцять сім) гривень 61 (шістдесят одну) копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 51 (пятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуюча О.А.ВОСКОВСЬКА