Рішення № 84460875, 23.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/2127/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просить визнати незаконним рішення Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 4/06/Ш-7 від 08.04.2019, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду здоров`ю у розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком відповідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити призначення, нараховувати та проводити виплати, доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50 гривень відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни", здійснити призначення, нараховувати та проводити виплати підвищення до пенсії інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи, ОСОБА_1 у розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку основної державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з винесенням рішення Краснолуцького міського суду від 10.08.2010, оскільки у 2014 році Законом України від 16.01.2014 «Про Державний бюджет» не було визначено обмежень щодо прямого застосування положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у підвищенні до пенсії інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи у розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також у нараховуванні та виплаті доплати до пенсії у розмірі 50 гривень відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни".

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Протягом встановленого ухвалою суду строку відповідачем подано відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що у оскаржуваних правовідносинах управління Пенсійного фонду України діяло в межах повноважень, встановлених чинним законодавством.

У відзиві на позов також зазначено про припинення діяльності Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України шляхом реорганізації та приєднання його до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він не заперечував проти заміни неналежного відповідача на належного.

Вирішуючи питання про заміну неналежного відповідача суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" 10 червня 2019 року Бобровицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України реорганізувалося шляхом приєднання до головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області: 14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-а, код ЄДРПОУ 21390940.

Стаття 52 КАС України передбачає, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Враховуючи викладене, в силу положення ст. 52 КАС України, суд вважає за необхідне замінити неналежного відповідача - Бобровицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України Чернігівської області.

10.09.2019 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає таке.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 7 ст. 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін позивач має подати разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву

Згідно з ч. 1 ст. 261 КАС України відзив на позов подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи відзив на позов позивач отримав 26.08.2019, а дане клопотання про розгляд справи в загальному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі подав 10.09.2019, що свідчить про пропуск ним строку, визначеного ч. 7 ст. 262 КАС України, для подання вказаного клопотання.

Згідно з частиною третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною другою статті 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, перебував на обліку в Бобровицькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності (а.с. 12, 13, 14).

Позивач перебував на військовій службі, що підтверджується копією воєнного білету НОМЕР_3 (а.с. 15).

В інтересах позивача його дружина ОСОБА_2 звернулась з заявою до Бобровицького об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України про донарахування і виплату державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статей 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховування та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50 гривень відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни", нараховування та виплату підвищення до пенсії інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи, ОСОБА_1 у розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Разом з тим Бобровицьке об`єднане управлінні Пенсійного фонду України, листом № 4/06/Ш-7 від 08.04.2019 повідомив позивачу, що розмір його пенсії обчислено відповідно до діючого законодавства та з 01.03.2019 становить 9734,22 грн, а саме: основний розмір пенсії, обчислений в розмірі відшкодування фактичних збитків - 8705,82 (1107,76*75%) грн, одаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю як інваліду II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи - 379,60 грн, цільова допомога інвалідам війни ІІ групи - 50 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни ІІ групи - (40% від 1497 грн) - 598,80 грн (а.с. 17-19).

Вважаючи, що таку відповідь відповідача протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зауважує на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною четвертою статті 54 Закону №796-XII (в редакції від 09.07.2007, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах інвалідам II групи - 75% мінімальної пенсії за віком (частина перша статті 50 Закону).

При цьому, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011, зокрема пунктом 7 вказаного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4 , яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.

Положеннями пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» визначено, що у 2012 році, зокрема, норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Також, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» визначено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

З аналізу викладених норм слідує, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012 та 2013 роках бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210.

Тому, враховуючи принцип пріоритетності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» над підзаконним нормативно-правовим актом, а саме Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, з 01.01.2014 нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинні були здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03.08.2014, розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, якими, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Отже, з 03.08.2014 Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідач повинен був нараховувати та виплачувати пенсію позивачу в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 619/2262/17, від 19.06.2018 у справі № 344/14522/17, від 11.09.2018 року у справі № 522/6810/17.

Необґрунтованими є посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду з огляду на те, що перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2014 не проведений з вини державних органів, на яких покладено обов`язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, тому право позивача на перерахунок пенсії з вказаного періоду є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог законодавства України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 806/1952/18.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду здоров`ю у розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком відповідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом зобов`язання відповідача нараховувати та виплатити пенсію позивачу в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Щодо вимог про здійснення нараховування та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50 гривень відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни", а також підвищення до пенсії інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи ОСОБА_1 у розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд зауважує на таке.

Статтею 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (надалі по тексту також - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Приписами статті 12 Закону № 3551-XII передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема: учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (частина 4 статті 12 Закону № 3551-XII).

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" від 16.03.2004 за №1603-IV (надалі по тексту також - Закон № 1603-IV) передбачено виплату особам з інвалідністю внаслідок війни II та III груп у розмірі 50 гривень, учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Суд зазначає, що наведені норми матеріального права є спеціальними, не скасовані, їх положення не визнані у встановленому порядку неконституційними і є чинними на час виникнення спірних правовідносин, а тому підлягають обов`язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України.

Наявна в матеріалах справи копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.02.2019 свідчить про те, що позивач у відповідності до вищевказаних норм, має право на пільги, передбачені частиною 4 статі 12 Закону № 3551-XII, в тому числі на отримання цільової грошової допомоги в розмірі 50,00 гривень, визначеної абзацом 3 статті 1 Закону № 1603-IV.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

При цьому, судом враховується положення пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Крім того, згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 09.12.1994, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

В порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не виконав в повному обсязі свого обов`язку щодо доказування правомірності своїх дій та рішення.

Позивач на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України належними доказами частково підтвердив правомірність своїх вимог.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовної заяви з мотивів, викладених у судовому рішенні.

Враховуючи те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Бобровицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 4/06/Ш-7 від 08.04.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду здоров`ю у розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком відповідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 50 гривень відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплати підвищення до пенсії інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи, ОСОБА_1 у розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83 а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Повне судове рішення складено 23 вересня 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан