Ухвала суду № 84460818, 18.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

18 вересня 2019 року справа № 580/2422/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М

за участі:

секретаря судового засідання – Дорошенко Л.В.,

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Агроніка-2016” – директора Мельніченка В.П. (за посадою),

представника відповідача Державної фіскальної служби України – Зіменка С.М. (за довіреністю),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агроніка-2016” до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Смілянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (Шполянське відділення) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Агроніка-2016” (20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Івана Гончара, 59-А, кв. 35, далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, далі – відповідач 1), Комісії Державної фіскальної України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (04053, м. Київ, Львівська площа 8, далі – відповідач 2), Смілянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (Шполянське відділення) (20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Соборна, 16, далі – відповідач 3), в якому просить:

- визнати дії Державної фіскальної служби України, щодо відмови у прийнятті документів, які було надіслано у відповідності до квитанції № 1 від 08.09.2017 року в 13:40:06 в електронному вигляді, квитанція про отримання, документи: J1312601 повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №5 від 06.07.2017 року, які було надіслано у відповідності до квитанції Державної фіскальної служби України від 02.04.2017, реєстровий номер: 9056341918 – протиправними;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти документи позивача, які було надіслано у відповідності до квитанції №1 08.09.2017 в 13:40:06 в електронному вигляді, квитанція про отримання, документи: J1312601 повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №5 від 06.07.2017, які було надіслано у відповідності до квитанції Державної фіскальної служби України від 08.09.2017, реєстровий номер: 9056341918, а саме: пояснення ТОВ “Агроніка-2016” від 29.03.2018 № 6/01, бухгалтерська довідка від 29.03.2018 №5/01, платіжне доручення від 18.07.2017 за №92, копія договору поставки №170703 від 03.07.2017, копія рахунку-фактури №30 від 06.07.2017, копія видаткової накладної №30 від 06.07.2017, копія товаро-транспортних накладних від 05.07.2017 №№871954,871952,871951, копія платіжних доручень №4825,4142 від 14.07.2017;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ “Агроніка-2016” №5 від 06.07.2017 датою її виписки - 06.07.2017.

21 серпня 2019 року від представника Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався 23.08.2017 з моменту отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а тому ним пропущено встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні проти залишення позовної заяви без розгляду заперечував.

Представник Державної фіскальної служби України у судовому засіданні підтримав клопотання та просив залишити позов без розгляду.

Згідно з положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Нормою, що регулює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

У той же час, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналіз пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що ці норми по різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу, тобто існує колізія норм.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Аналогічна правова позиція щодо строків звернення до суду з позовом у подібних правовідносинах висловлена в постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19 (провадження №К/9901/15928/19).

Як встановлено з матеріалів справи, позивач про порушення своїх прав дізнався 23.08.2017 з моменту отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 06.07.2017 № 5, що також не заперечується відповідачем, а тому відповідно до вказаних вище положень Податкового кодексу України строк у 1095 днів для звернення позивача до суду із позовом про скасування рішення контролюючого органу закінчується 23.08.2020, натомість позивач до суду звернувся 01.08.2019 в межах строків звернення до суду з даним позовом, а тому безпідставним є твердження відповідача, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Ураховуючи викладену вище, клопотання представника Державної фіскальної служби України щодо залишення позовної заяви без розгляду не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Державної фіскальної служби України про залишення позовної заяви без розгляду – відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.М. Гарань

Ухвала складена у повному обсязі 23.09.2019