Ухвала суду № 84460727, 24.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

24 вересня 2019 року м. Київ № 640/17094/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) про забезпечення позовної заяви в справі за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, третя особа - Департамент містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, про скасування рішень, припису, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) (далі по тексту - заявник, позивач, ДП «Адміністрація морських портів України») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач 1), Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач 2), третя особа - Департамент містобудування та архітектури Миколаївської міської ради (далі по тексту - третя особа), про скасування рішень, припису, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

До відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) суду від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) надійшла заява про забезпечення позову та доповнення до заяви про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.07.2019 №19 щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 01.06.2018 №ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва»;

- зупинення дії рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №98-с від 24.05.2019 щодо скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва»;

- зупинення дії рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №01-з від 09.01.2019 щодо зупинення дії мостобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва»;

- відновлення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва» від 03.05.2017 № 36/17-1710 прийнятого Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, розташованого за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

- відновлення дії дозволу на виконання будівельних робіт від 01.06.2018 №ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва», виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та внесення дозволу до реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України;

- заборони Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області проводити планові чи позапланові перевірки щодо об`єкта будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва» за кодом об`єкта 2151.1.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначає наступне.

01.06.2018 Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» отримало дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт №ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва» за кодом об`єкта 2151.1.

Згідно з даними договору, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГідроБуд Україна» №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017, ТОВ «ГідроБуд Україна» визначено підрядником з виконання робіт з будівництва об`єкту «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».

09.01.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Новіковою В.В. проведено позапланову перевірку на об`єкті нагляду - Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради. За результатами позапланової перевірки виявлені відомості про ознаки вчинення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що було зафіксовано у приписі № 1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На підставі вказаного припису Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області прийнято рішення №01-З від 09.01.2019 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкті будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23» від 03.05.2017 №36/17/1710, із зазначенням виявлених порушень.

У подальшому, 24.05.2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області прийнято рішення №98-с про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському порту по вул. Заводській, 23» від 03.05.2017 № 36/17/1710.

05.08.2019 ДП «Адміністрація морських портів України» отримано лист від Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції України у Миколаївській області №40-301-10/5567-19 від 29.07.2019 з повідомленням про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 01.06.2018 №ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва», на підставі рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.07.2019 № 19.

Не погоджуючись з вказаним вище рішеннями відповідачів, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Також, враховуючи вищезазначене, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а саме у разі зупинення виконання робіт на об`єкті будівництва може призвести до значних витрат та негативних наслідків, оскільки роботи необхідно виконати у строки визначені вказаним вище договором № 196-В-МИФ-17 від 27.12.2017.

У свою чергу, невиконання своїх зобов`язань за договором №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 може призвести до недоотримання відповідного фінансування на об`єкт будівництва на наступний 2020 рік.

Слід зауважити, що морські порти входять до складу єдиної транспортної системи України, займають важливе місце у національній економіці, оскільки виступають транспортними вузлами, що забезпечують взаємодію морського та інших видів транспорту, обумовлюють виникнення різноманітних господарських правовідносин між суб`єктами господарювання та іншими учасниками господарських правовідносин (споживачами, органами державної влади та місцевого самоврядування), виконують інтегративні та рушійні функції, поєднуючи транспортні потоки у певному напрямі, надаючи цим потокам визначеності та єдності. Як підкреслюється в Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 pоку від ефективності функціонування морських портів, рівня їх технологічного та технічного оснащення, відповідності системи управління та розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку.

Як стверджує ДП «Адміністрація морських портів України» у своїй заяві про забезпечення позову, невжиття визначених ним заходів забезпечення, крім іншого, зупиняє реалізацію Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року, Стратегічного плану розвитку морського транспорту на період до 2020 року, Плану розвитку Миколаївського морського порту Миколаїв на коротко - (до 2018 p.), середньо - ( до 2023 р.) та довгострокову (до 2038 р.) перспективу.

У свою чергу, Планом розвитку Миколаївського морського порту Миколаїв на коротко - (до 2018 p.), середньо - (до 2023 р.) та довгострокову (до 2038 р.) перспективу передбачено будівництво причалу №8 Миколаївського морського порту одночасно з інвестиційним проектом будівництва універсального перевантажувального комплексу (попередній обсяг інвестицій у будівництво універсального перевантажувального комплексу визначений у розмірі 900-1000 млн. грн).

Крім того, слід також зауважити, що будівництво причалу №8 фактично передбачає заходи щодо:

- вирівнювання та укріплення берегової лінії на місці зруйнованого ще за часів II Світової війни причалу №8, що розташований в центральній частині Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту), по обидві сторони якого функціонують діючі причали (1-7 та 9-15 відповідно);

- виконання спільно з МНС України у рамках проекту будівництва причалу №8 розроблених заходів щодо запобігання загрози виникнення надзвичайної ситуації у зв`язку з виявленою під водою у безпосередній близькості до берегової лінії значною кількістю боєприпасів часів II Світової війни, непридатних для подальшого використання та зберігання, що безумовно становить суспільний інтерес.

Отже, з урахуванням вказаного вище убачається, що ДП «Адміністрація морських портів України» відповідно до свої статутних повноважень та з урахування вимог діючого законодавства вживаються всі можливі заходи щодо розвитку портової інфраструктури України, в тому числі і будівництво причалу №8, що у свою чергу дозволить збільшити потужності з перевалки вантажів в Миколаївському морському порту, дохідну частину Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) від портових зборів та сплати тарифів за послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, створити додаткові робочі місця, наповнення бюджетів усіх рівнів та підвищить конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку.

Таким чином, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник наголошує на тому що зупинення виконання робіт на об`єкті будівництва спричинить виникнення матеріальних збитків, пов`язаних із простоєм будівництва, оскільки за таких обставин позивач не звільняється від взятих на себе зобов`язань, зокрема за договором №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017, укладеного між заявником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГідроБуд Україна». Крім того, на даний момент на будівництво причалу №8 вже витрачено значну кількість державних коштів. Зупинення виконання робіт на об`єкті будівництва призведе негативних наслідків, та, зокрема, негативних наслідків щодо будівельних робіт які вже виконані. Так, на даний момент, у донну поверхню земельної ділянки на якій здійснюється будівництво причалу № 8, забито шпунти, які поки що не закріплені. Якщо забиті шпунти не будуть вчасно до кінця змонтовані, та якщо не буде виконана їх засипка піском (між лицьовою та анкерної стінками), то з настанням зимового періоду зазначені шпунти з високою ймовірністю будуть пошкоджені льодом, у зв`язку з чим необхідно буде здійснювати додаткові роботи (забиття нових шпунтів), що в свою чергу призведе до непродуктивних втрат державних коштів.

Також заявник зауважує, що ним вже подано до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов про скасування рішень відповідачів і у разі ухвалення в подальшому судового рішення, за наслідком розгляду судом по суті заявлених позовних вимог на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», останньому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх порушених прав та інтересів шляхом повернення об`єкта будівництва до стану, який мав місце на момент зупинення будівництва на підставі оскаржуваних рішень.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши доводи, наведені Державним підприємством «Адміністрація морських портів України», вважає, що у даному випадку необхідно забезпечити позов частково, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь - яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 Європейський суд з прав людини у справі «Інтерсплав проти України» наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Згідно з положеннями частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Важливо наголосити, що суд даною ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не встановлює законність чи протиправність рішень Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в цілому.

З огляду на наведене в цілому, приймаючи до уваги, що позивачем подані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд вважає вказані заявником у заяві заходи забезпечення позову розумними та адекватними, а також такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про достатність вказаних підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.07.2019 №19 щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 01.06.2018 №ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва»;

- зупинення дії рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №98-с від 24.05.2019 щодо скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва»;

- зупинення дії рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №01-з від 09.01.2019 щодо зупинення дії мостобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».

Суд погоджується з доводами заявника, викладеними у заяві про забезпечення позову, про нагальну необхідність термінового вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди позивачу.

По-перше, як вже зазначалося вище, вжиття вказаних вище заходів необхідне для запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів, адже у разі невжиття визначених заходів забезпечення, спричинить зупинення реалізації Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року, Стратегічного плану розвитку морського транспорту на період до 2020 року, Плану розвитку Миколаївського морського порту Миколаїв на коротко - (до 2018 p.), середньо - ( до 2023 р.) та довгострокову (до 2038 р.) перспективу.

Крім того, суд наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову та зупинення виконання робіт на об`єкті будівництва призведе до негативних наслідків, зокрема, негативних наслідків щодо будівельних робіт які вже виконані, а саме призведе до непродуктивних втрат державних коштів, адже вказані робити здійснюються за рахунок саме бюджетних асигнувань.

По-друге, з матеріалів заяви про забезпечення позову так і з самого позову убачається, що Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області прийнято рішення №01-з від 09.01.2019 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводській, 23» від 03.05.2017 №36/17/1710 із зазначенням порушень, зокрема пакет документів, наданих замовником, не містить засвідченої в установленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою. У подальшому вказане рішення спричинило прийняття відповідачем 2 рішення про скасування вказаних вище містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Проте, будівництво причалу №8, як зазначає позивач, здійснюватиметься за рахунок земель водного фонду, що є дном акваторії морського порту Миколаїв, яка відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №406 від 03.06.2013 «Деякі питання акваторій морських портів» надана Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» у користування акваторії морських портів, межі яких визначені Кабінетом Міністрів України, за умови недопущення передачі їх або їх частини іншим суб`єктам господарювання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 934 від 22.10.2008 «Про межі акваторії морського порту Миколаїв» визначені межі акваторії морського порту Миколаїв.

На момент прийняття оскаржуваного рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 98-с від 24.05.2019, земельна ділянки, яка запланована для будівництва причалу №8 була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4806457762019 від 14.05.2019.

Одночасно суд зазначає, що Миколаївською обласною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №163-р від 24.05.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операції (будівництво причалу №8).

Аналізуючи наведе вище, суд акцентує увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, слід зауважити на тому, що порушення, зафіксоване відповідачем 2, та на підставі якого були прийняті оскаржувані рішення, а саме: пакет документів, наданих замовником, не містить засвідченої в установленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою не є співмірним з наслідками, які можуть настати у разі зупинення виконання робіт на об`єкті будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».

Тобто, суд звертає увагу, вказане вище порушення не становить суспільну загрозу життю та здоров`ю людей.

Поряд з цим, суд зазначає, що вимоги щодо забезпечення позову шляхом відновлення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва» від 03.05.2017 № 36/17-1710 прийнятого Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, розташованого за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; відновлення дії дозволу на виконання будівельних робіт від 01.06.2018 №ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва», виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та внесення дозволу до реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України; заборони Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області проводити планові чи позапланові перевірки щодо об`єкта будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва» за кодом об`єкта 2151.1. є такими, що спрямовані на майбутнє, а тому суд не вбачає за доцільне задовольняти заяву про забезпечення позову в цій частині.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись статтями 150 - 154, 156, 241, 243, 256, 293 - 297 КАС України,

У Х В А Л И В:

1.Заяву заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) задовольнити частково.

2. Зупинити дію рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.07.2019 №19 щодо анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 01.06.2018 №ІУ 113181520686 на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».

3. Зупинити дію рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №98-с від 24.05.2019 щодо скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».

4. Зупинити дію рішення Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Миколаївській області №01-з від 09.01.2019 щодо зупинення дії мостобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вул. Заводська, 23 у Заводському районі м. Миколаєва».

5.Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

6.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

7.Дана ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Стягувач: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Миколаївського морського порту) (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770).

Боржники: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, оф.12, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 37471912).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.М. Шевченко