Рішення № 84460534, 12.09.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/217/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Філянович О.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Котелейчука С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії внутрішніх справ про скасування наказу, про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд прийняти рішення, яким: визнати протиправним і скасувати наказ Національної академії внутрішніх справ №243 о/с від 26.12.2018 р.; поновити ОСОБА_1 на попередньо займаній посаді; стягнути з Національної академії внутрішніх справ середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідно до вимог Постанови №988 КМУ; зобов`язати Національну академію внутрішніх справ здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови 988 КМУ України за період з 07.11.2015 р. по 05.12.2018 р.; зобов`язати Національну академію внутрішніх справ здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови 988 КМУ України за період з 06.12.2018 р. по 26.12.2018 р.; стягнути з Національної академії внутрішніх справ моральну шкоду, що була завдана у зв`язку із незаконним звільненням у розмірі 100000 грн; стягнути з Національної академії внутрішніх справ матеріальну шкоду у вигляді транспортних витрат та витрат на листування, що були понесені під час розгляду справи №824/217/19-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання постанови Верховного Суду від 05.12.2018 р. справа №824/61/16-а позивач 12.12.2018 р. був поновлений на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів Національної академії внутрішніх справ з 07.11.2015 року. Однак, позивач зазначає, що 12.12.2018 р. не був допущений працівниками Національної академії внутрішніх справ до робочого місця. 23.01.2019 р. позивач отримав рекомендований лист, в якому було вкладено наказ №231 о/с від 12.12.2018 р., наказ №243 о/с від 26.12.2018 р. про звільнення через хворобу, розрахунки при звільненні. Позивач вважає, що наказ №243 о/с від 26.12.2018 р. прийнято незаконно, а його звільнення відбулось з порушеннями чинного законодавства.

ОСОБА_1 зазначає, що фактично його було звільнено відповідно до пункту 65 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через 2 тижні після поновлення на роботі на підставі заяви від 10.02.2016 р. про проходження медико-соціальної експертизи. Однак, позивач вважає такі підстави неправомірними, оскільки звільнення на підставі пункту 65 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ допускається на підставі письмового рапорту чи заяви про звільнення за станом здоров`я чи за власним бажанням. Позивач зазначає, що проходив військово-лікарську комісію у лютому 2016 р. під час незаконного звільнення, тобто в період коли не перебував на службі в органах внутрішніх справ.

Крім того, позивач вважає, що при поновленні 12.12.2018 р. відповідач повинен був поновити його в органах поліції за принципом порівняльного права. Таким чином, позивач стверджує, що проведення грошових розрахунків з 07.11.2015 р. по 26.12.2018 р. необхідно було здійснювати з урахуванням грошового забезпечення, премій та надбавок поліцейських, що визначає постанова Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року.

У відзиві на позов Національна академія внутрішніх справ зазначає, що 12.12.2018 р., на виконання постанови Верховного Суду від 05.12.2018 р. справа №824/61/16-а, ОСОБА_1 був поновлений на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів Національної академії внутрішніх справ з 07.11.2015 року. Відповідно до свідоцтва про хворобу від 03.02.2016 р. №12 позивача визнано таким, що не придатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Відповідач зазначає, що наявна у позивача група інвалідності перша «Б», встановлена безстроково, не дозволяє йому проходити військову службу, а тому звільнення ОСОБА_1 було законним. Крім того, відповідач вважає безпідставними твердження позивача щодо необхідності поновлення та проведення розрахунків з ОСОБА_1 , як працівником поліції. Відповідач вказує, що позивач на виконання рішення Верховного Суду від 05.12.2018 р. справа №824/61/16-а був поновлений в міліції та звільнений 26.12.2018 р. з роботи в органах міліції, при цьому службу в Національній поліції позивач не проходив. З вказаних підстав позивач просив відмовити у задоволені позову.

28.03.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду на 22.04.2019 року.

Підготовче засідання 22.04.2019 р. не відбулось, у зв`язку із неявкою учасників справи, які належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Підготовче засідання призначено на 13.05.2019 року.

В підготовче засідання 13.05.2019 р. з`явився позивач. Представник відповідача в судове засідання не з`явився без поважних причин, у зв`язку із чим суд вирішив розпочати розгляд справи за його відсутності. 13.05.2019 р. від позивача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів по справі. Ухвалою суду від 13.05.2019 р. клопотання позивача про витребування додаткових доказів по справі задоволено повністю. Витребувано у Національної академії внутрішніх справ додаткові докази. Розгляд справи відкладено до 10.06.2019 року.

22.05.2019 р. до суду надійшла заява представника Національної академії внутрішніх справ про передачу адміністративної справи №824/217/19-а за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Крім того 28.05.2019 р. до суду надійшла заява від представника Національної академії внутрішніх справ про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

30.05.2019 р. до суду надійшли від Національної академії внутрішніх справ додаткові докази по справі. Судом розглянуто заяву представника відповідача від 28.05.2019 р. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 31.05.2019 р. призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 10.06.2019 р. розгляд справи було відкладено, у зв`язку із зобов`язанням відповідача направити докази позивачу. Розгляд справи призначено на 29.07.2019 року.

19.07.2019 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 23.07.2019 р. призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

29.07.2019 р. в судовому засіданні, за участі позивача та представника відповідача, розглянуто заяву представника відповідача від 22.05.2019 р. про передачу адміністративної справи №824/217/19-а за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва. Ухвалою суду від 29.07.2019 р. відмовлено у задоволені заяви представника відповідача про передачу адміністративної справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва. Крім того, в судовому засіданні позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у зв`язку із чим в судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.2019 року.

12.08.2019 р. в судовому засіданні, судом розглянуто клопотання позивача від 12.08.2019 р. про витребування додаткових доказів по справі. Ухвалою суду від 12.08.2019 р. частково задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача додаткові докази по справі. Розгляд справи відкладено до 02.09.2019 року.

27.08.2019 р. до суду надійшли від відповідача витребувані судом в ухвалі від 12.08.2019 р. додаткові докази по справі.

В підготовчому засіданні 02.09.2019 р. оголошено перерву для направлення позивачу на електронну адресу додаткових пояснень та доказів відповідача. Розгляд справи призначено на 09.09.2019 року.

В підготовче засідання 09.09.2019 р., з`явились позивач та представник відповідача. На підставі заяв учасників справи судом закрито підготовче провадження по справі та вирішено перейти до розгляду справи по суті. Після з`ясування фактичних обставин справи та дослідження письмових доказів по справі, суд оголосив перерву в судовому засіданні.

В судовому засіданні 12.09.2019 р. позивач підтримав заявлений позов, в той час як представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Національної академії внутрішніх справ, в якому оскаржував наказ Національної академії внутрішніх справ №178 о/с від 06.11.2015 року "По особовому складу", про звільнення в запас з постановкою на військовий облік за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2016 р. №824/61/16-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2016 року №824/61/16-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Національної академії внутрішніх справ №178 о/с від 06.11.2015р. та поновлено ОСОБА_1 на попередньо займаній посаді. Стягнуто з Національної академії внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11635,48 грн.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 р. справа №824/61/16-а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 р. залишено без змін. (том 1 а.с. 9-12).

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 12.12.2018 р. №231 о/к скасовано наказ Національної академії внутрішніх справ №178 о/с від 06.11.2015 року "По особовому складу", в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з посади інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів. Поновлено позивача на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів. Також у вказаному наказі вирішено питання щодо проведення розрахунку та здійснення виплат за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 р. по 12.12.2018 р., надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 р. та 2017 р. (том 1 а.с. 21).

До матеріалів справи додано рапорти позивача від 12.12.2018 р., де ОСОБА_1 повідомив про прибуття на роботу, просив надати інформацію, зокрема, щодо заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 р. по 12.12.2018 р., просив виплатити матеріальну допомогу та компенсацію за невикористану відпустку за три роки, просив присвоїти чергове звання «майор» поліції. (том 1 а.с. 14-20).

Також в матеріалах справи міститься заява позивача від 12.12.2018 р. про недопущення його на робоче місце працівниками Національної академії внутрішніх справ. (том 1 а.с. 59).

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 26.12.2018 р. №243 о/с «По особовому складу» звільнено капітана міліції ОСОБА_1 з посади інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів через хворобу. (том 1 а.с. 22).

Матеріали справи містять розрахунковий лист за грудень 2018 р. виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 з листопада 2015 р. по грудень 2018 року. (том 1 а.с. 23-24).

До матеріалів справи додано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №091802 від 15.02.2016 р., де вказано ОСОБА_1 першу «Б» групу інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ, яка встановлена без терміново та повторному огляду не підлягає. (том 1 а.с. 58).

На виконання ухвали суду від 13.05.2019 р. відповідачем додано до матеріалів справи наказ Національної академії внутрішніх справ від 06.11.2015 р. №190, наказ №1691 о/с від 07.11.2015 р., наказ №201 о/с від 11.11.2015 р., наказ №215 о/с від 31.12.2015 р., лист №46/01/5567 від 27.08.2018 р., лист №46/01/5858 від 07.09.2018 року. У вказаних документах міститься інформація щодо прийняття до Національної поліції курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів Національної академії внутрішніх справ у 2015 році. (том 1 а.с. 134-139)

Позивачем додано до матеріалів справи наказ Національної академії внутрішніх справ від 03.11.2015 р. №172 о/с «По особовому складу», де зокрема вирішено питання про поновленні ОСОБА_1 на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.10.2015 р. №824/1937/15-а. (том 1 а.с. 204-208).

Матеріали справи містять лист Національної академії внутрішніх справ від 15.04.2019 р. №46/10-921, адресований позивачу, де повідомляється про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.10.2015 р. №824/1937/15-а та проведення розрахунків з ОСОБА_1 . Також повідомляється, що у зв`язку із відсутністю у Національної академії внутрішніх справ реквізитів банківської карти позивача, кошти зараховані на депонент та можуть бути отримані позивачем в касі академії або перераховані на банківський рахунок, відповідно до поданої заяви. Повідомляється, що трудову книжку, посвідчення про приписку до призовної дільниці, диплом спеціаліста із додатками, диплом магістра, ОСОБА_1 може отримати у відділі персоналу Національної академії внутрішніх справ або за поданою заявою всі документи будуть направлені на адресу позивача. (том 1 а.с. 210-211).

Відповідачем до матеріалів справи додано додаткові докази по справі, зокрема: витяг з наказів МВС України № 1388 від 06.11.2015 р. та №1392 від 07.11.2015 р. про скасування та затвердження штатів Національної академії внутрішніх справ, наказ МВС України від 11.11.2015 р. №2480 о/с про встановлення посадових окладів Національної академії внутрішніх справ згідно зі штатним розписом від 07.11.2015 р.; указ Президента України від 09.12.2015 р. №691/2015 «Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях»; Статут Національної академії внутрішніх справ в редакції наказу МВС України від 03.07.2017 р. №559. (том 2 а.с. 7-11, 14-33).

На виконання вимоги суду, відповідачем надано додаткові докази по справі: наказ Національної академії внутрішніх справ №1691 від 07.11.2017 р., про оголошення штату академії та наказ №1882 від 31.12.2015 про оголошення змін у штаті Національної академії внутрішніх справ. (том 2 а.с. 108-151).

Позивач подав до суду виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 за період з 01.04.2015 р. по 29.12.2015 р. (том 2 а.с. 158-159).

Судом встановлено, що спірні правовідносини полягають в перевірці правомірності дій Національної академії внутрішніх справ під час прийняття наказу №243 о/с від 26.12.2018 р. про звільнення позивача через хворобу, а також щодо наявності підстав проведення розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови 988 КМУ України за період з 07.11.2015 р. по 05.12.2018 р. та за період з 06.12.2018 р. по 26.12.2018 року.

Спірні правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів УРСР «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» від 29.07.1991 р. №114, наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 31 грудня 2007 року № 499.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, на виконання постанови Верховного Суду від 05.12.2018 р. справа №824/61/16-а, якою залишено без змін постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року №824/61/16-а, наказом Національної академії внутрішніх справ від 12.12.2018 р. №231 о/к поновлено позивача на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів з 07.11.2015 року. Також у вказаному наказі вирішено питання щодо проведення розрахунку та здійснення виплат за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 р. по 12.12.2018 р., надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 - 2017 роки.

З аналізу вказаних судових рішень, судом встановлено, що під час вирішення питання про поновлення ОСОБА_1 на роботі в Національній академії внутрішніх справ судами не досліджувалось та не вирішувалось питання поновлення позивача в Національній академії внутрішніх справ із зарахуванням до органів Національної поліції. Тобто, вказаними судовим рішеннями відповідача було зобов`язано поновити капітана міліції ОСОБА_1 на тій посаді, з якої його було звільнено, а саме на посаді інспектора відділення забезпечення навчального процесу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів, органів внутрішніх справ.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до п. 8 розділу XI Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію": з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно з п. 9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію": працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Таким чином, порядок переведення осіб зі служби в міліції на службу в поліцію можливе у двох випадках: у разі призначення за їх згодою на посади, що заміщуються поліцейськими або у разі проходження конкурсу.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах питання щодо переведення позивача з органів міліції до органів поліції, як під час звільнення згідно наказу Національної академії внутрішніх справ №178 о/с від 06.11.2015 р., так і за результатом розгляду справи №824/61/16-а не вирішувалось. При цьому, суд звертає увагу, що предметом розгляду справи №824/61/16-а були дії відповідача щодо звільнення позивача, з підстав скорочення штатів Національній академії внутрішніх справ.

З вказаних підстав, суд дійшов висновку про безпідставність та необгрунтвоаність тверджень позивача щодо обов`язку відповідача під час виконання постанови Верховного Суду від 05.12.2018 р. справа №824/61/16-а, якою залишено без змін постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року №824/61/16-а, поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді з автоматичним переведення на службу в поліції.

Суд наголошує, що на час звільнення позивача з 06.11.2015 р. зі служи в міліції, питання впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, було затверджено наказом МВС від 31 грудня 2007 року № 499. При цьому, суд звертає увагу, що положення постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. №988 поширюється виключно на правовідносини, пов`язані з проходженням служби в Національній поліції.

З вказаних підстав, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача щодо обов`язку відповідача проведення розрахунку та здійснення виплат за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 р. по 05.12.2018 р. та за період з 06.12.2018 р. по 26.12.2018 р. на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. №988.

Крім того, судом встановлено, що згідно листа Національної академії внутрішніх справ від 15.04.2019 р. №46/10-921 позивача повідомлено про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.10.2015 р. №824/1937/15-а та про проведення розрахунків з ОСОБА_1 . Також повідомляється, що у зв`язку із відсутністю у Національної академії внутрішніх справ реквізитів банківської карти позивача, кошти зараховані на депонент та можуть бути отримані позивачем в касі академії або перераховані на банківський рахунок, відповідно до поданої заяви. Таким чином, твердження позивача про бездіяльність відповідача щодо не проведення виплат за час вимушеного прогулу не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Щодо позовних вимог в частині оскарження наказу Національної академії внутрішніх справ №243 о/с від 26.12.2018 р. про звільнення позивача через хворобу, суд зазначає наступне.

До спірних правовідносин, у період вимушеного прогулу позивача з 07.11.2015 р. по 12.12.2018 р., підлягає застосуванню положення постанови Кабінету Міністрів УРСР «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» від 29.07.1991 р. №114 (далі - Положення №114).

Згідно п. 65 «Б» Положення №114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби.

З аналізу вказаної норми права слідує, що звільнення зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу допускається у разі визнання особи непридатною до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, при цьому законодавець не визначає, що обов`язковою умовою для звільнення вказаної особи повинен бути поданий відповідний рапорт або заява. Тобто, звільнення на підставі п. 65 «Б» Положення №114 може відбутись як на підставі рапорту/заяви особи рядового і начальницького складу, так і на підставі ініціативи органу, де проходить службу військовослужбовець.

Водночас, згідно повідомлених учасниками справи обставин та наданими суду матеріалами справи встановлено, що позивача було направлено на огляд МСЕК на підставі заяви ОСОБА_1 від 10.02.2016 р., тобто на підставі волевиявлення позивача. За результатами огляду МСЕК складено довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №091802 від 15.02.2016 р., встановлено ОСОБА_1 першу «Б» групу інвалідності, пов`язаної із проходженням служби в органах внутрішніх справ, яка встановлена безтерміново та без повторного огляду. У висновках вказано, що позивач має значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування.

З вказаного слідує, що повторне проходження МСЕК у випадку захворювання ОСОБА_1 не передбачене, про що вказано у довідці МСЕК №091802 від 15.02.2016 р.. а тому доводи позивача про обов`язок відповідача повторно направити ОСОБА_1 на огляд МСЕК із поданням відповідного рапорту позивачем, спростовуються вимогами чинного законодавства та встановленими обставинами справи.

Суд вважає, що оскільки постановою Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі №824/61/16-а, якою залишено без змін постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року №824/16/16-а, поновлено ОСОБА_1 з 07.11.2015 р. на роботі в Національній академії внутрішніх справ та визначено період з 07.11.2015 р. по 12.12.2018 р. - часом вимушеного прогулу, а тому встановлення позивачу інвалідності відбулось під час проходження служби в органах внутрішніх справ. У зв`язку із цим, доводи позивача про те, що ОСОБА_1 проходив медичний огляд військово-лікарської комісії, не під час проходження військової служби, є безпідставним.

Крім того, суд звертає увагу, що під час розгляду справи №824/61/16-а Верховним Судом та Вінницьким апеляційним адміністративним судом встановлено, що за змістом діючого законодавства звільнення на підставі хвороби має пріоритет над іншими можливими підставами звільнення. Судами вказано, що на час прийняття наказу Національної академії внутрішніх справ №178 о/с від 06.11.2015 р. відповідач знав про наявність у позивача хвороби та передбачав можливість реалізації позивачем права на звільнення в запас із зняттям з військового обліку у зв`язку із хворобою на підставі пп. "б" п.65 Положення №114. Внаслідок порушення процедури звільнення ОСОБА_1 , на підставі наказу №178 о/с від 06.11.2015р., позивача позбавлено права на звільнення в запас із зняттям з військового обліку у зв`язку із хворобою на підставі пп. "б" п.65 Положення №114.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про правомірність дій Національної академії внутрішніх справ під час прийняття наказу №243 о/с від 26.12.2018 р. про звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ через хворобу, на підставі пп. "б" п.65 Положення №114. Таким чином, позовна вимога щодо визнання протиправним і скасування наказу Національної академії внутрішніх справ №243 о/с від 26.12.2018 р. не підлягає задоволенню.

У зв`язку із тим, що судом не встановлено протиправних дій відповідача під час прийняття оскаржуваного наказу №243 о/с від 26.12.2018 р. про звільнення позивача, інші вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди, а також матеріальної шкоди у вигляді транспортних витрат та витрат на листування, що були понесені ОСОБА_1 під час розгляду справи №824/217/19-а, не підлягають задоволенню. Крім того, позивач не надав доказів понесених транспортних витрат та витрат на листування, що були понесені під час розгляду даної справи.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд вертає увагу, що адміністративна справа розглянута в межах заявлених позовних вимог, а тому суд надав оцінку виключно доказам, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідачем доведено правомірність дій та законність прийнятого наказу №243 о/с від 26.12.2018 р. про звільнення позивача через хворобу. Водночас, судом не встановлено порушення оскаржуваним рішенням та діями відповідача прав та інтересів позивача

Згідно з вимогами статей 132-143 КАС України суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2019 р.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 місце реєстрації: ( АДРЕСА_1 ), адреса для листування: ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Національна академія внутрішніх справ (площа Солом`янська, 1, м.Київ 35, 03035, код ЄДРПОУ 08751177).

Суддя Брезіна Т.М.