Ухвала суду № 84458193, 19.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 826/4896/18

У Х В А Л А

19 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача не з`явився

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) клопотання представника ОМР про залишення позовної заяви без руху за вхід.№33238/19 від 16.09.2019 р. та клопотання представника КП «Будова» про залишення позовної заяви без руху за вхід. №32835/19 від 13.09.2019 р.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Державної авіаційної служби України до Колективного підприємства «Будова», Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради в якій позивач просить:

зобов`язати КП «Будова» виконати рішення Державіаслужби від 13 лютого 2018 року № 78;

визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради в частині погодження об`єкта будівництва за адресою: м АДРЕСА_1 Одеса АДРЕСА_2 , 27А з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва.

визнати протиправними дії Управління ДАБІ Одеської міської ради і Одеської міської ради щодо видачі дозвільних документів на початок проведення будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 27-А та скасувати їх.

В судовому засіданні 19.09.2019 року представником ОМР заявлено клопотання про залишення без руху позовної заяви, яке обґрунтовано наступним.

По перше: позивачем фактично не визначено предмета спору, адже заявлені позовні вимоги та викладене у позовній заяві обґрунтування цих позовних вимог взагалі не надають можливість ідентифікувати, які дії, бездіяльність та акти відповідачів оскаржуються у цій судовій справі.

Зокрема, звернувшись з вимогою визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради в частині погодження об`єкта будівництва за адресою: м АДРЕСА_1 Одеса, вул.Варненська, 27А, з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва, позивач не визначив, в чому саме полягає протиправна бездіяльність Одеської міської ради (ненадання відповіді на звернення, не розгляд поданих на її адресу документів щодо погодження будівництва тощо), коли та за яких обставин вона допущена, за яких обставин та на підставі яких документів Одеська міська рада взагалі була зобов`язана розглянути порушене питання, невиконання чого б зумовило вчинення нею протиправної бездіяльності, та чи порушувалось воно перед нею як таке.

Оскаржуючи дії відповідачів щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , та заявляючи вимоги про скасування цих документів, позивач не визначив, які саме документи видані відповідачами протиправно та мають бути скасовані, не зазначивши при цьому не лише реквізитів цих документів, а й навіть їх виду та суб`єктів видання. Тобто, позивачем не визначено перелік актів суб`єктів владних повноважень, протиправність видання та скасування яких є предметом спору у даній адміністративній справі.

Крім того, позивачем у позові не наведено жодних доводів, чому, на його думку, всі без виключення дозвільні документи та містобудівні умови та обмеження, видані стосовно вищезгаданого об`єкта нерухомого майна, перелік та зміст яких йому навіть не відомий, підлягають скасуванню.

При цьому, позивач надає до позову копію отриманої на його запит відповіді управління ДАБК Одеської міської ради, в якій міститься інформація щодо реєстрації за №ОД010172331792 повідомлення про початок підготовчих робіт щодо будівництва житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземними та надземними гаражами за адресою: АДРЕСА_3 .

Інформації щодо видачі інших дозвільних документів щодо об`єкта будівництва, розташованого за цією адресою, у Реєстрі дозвільних документів не виявлено.

Втім позивач не визначив предметом оскарження вищезгадану реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт, а заявив вимоги щодо скасування невідомих дозвільних документів за відсутності інформації, що такі документи взагалі будь-коли видавались щодо згаданого об`єкта будівництва.

При цьому, інформація стосовно містобудівних умов та обмежень щодо забудови відповідної земельної ділянки у Одеської міської ради взагалі не запитувалась, тобто, позивачем навіть не вжито жодних заходів з метою з`ясування, чи взагалі існують документи, що визначені ним предметом спору.

Наведене свідчить, що позивачем фактично не визначено предмета спору, не з`ясовано, чи взагалі існує цей предмет спору, не сформовано чітких позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовані ці вимоги, що не лише не дозволяє сформувати позицію захисту відповідачів, а й навіть визначити, чи мають заявлені відповідачі виступати відповідачами у справі та чи взагалі видавали вони документи, що позивач має намір оскаржити у цій судовій справі.

По друге: позивачем у адміністративному позові не зазначено повне найменування відповідачів, при цьому скорочене найменування не відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не дозволяє ідентифікувати дійсних учасників справи, та є порушенням вимог ч. 5 ст. 160 КАС України.

По третє: у позові вже заявлено 6 позовних вимог немайнового характеру, тоді як сплачено судовий збір лише за звернення до суду з 4 вимогами немайнового характеру, що вказує на сплату судового збору у неповному розмірі та є підставою для залишення адміністративного позову без руху.

Також в судовому засіданні 19.09.2019 року представником КП «Будова» заявлено клопотання про залишення без руху, яке обґрунтовано наступним.

В позовній заяві не вказано повне найменування учасників справи, як це вимагається п. 2) ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме — Відповідача 1 та Відповідача 2. Згідно з п. 2) ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім ’я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

в позовній заяві не зазначені відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, як це вимагається п. 8) ч. 5 ст. 160 КАС України;

в позовній заяві відсутнє обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, як це вимагається п. 9) ч. 5 ст. 160 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З позовної заяви вбачається, що до неї додані копії письмових доказів. Стосовно подання копій письмових доказів в КАС України визначені чіткі вимоги. Так, в ч. 2 ст. 94 КАС України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. В ч. 4 ст. 94 КАС України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Але Позивач надав копії документів, що не засвідчені ним в порядку, встановленому в КАС України.

Представник позивача заперечував щодо задоволення вказаних заяв, зазначивши, що Державна авіаційна служба України має намір уточнювати позовну заяву.

Розглядаючи заявлені клопотання, суд виходить з наступного.

Приписами частини 13 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особо повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулась до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому, для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Приписами ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Слід зазначити, що особа звертається до суду з метою захистити у судовому порядку свого порушеного права або інтересу, які охороняються законом, при цьому вона повинна використовувати адекватний засіб захисту своїх прав, тобто такий засіб, який призведе до відновлення (захисту) порушеного права або інтересу.

Приписами ст. 245 КАС України встановлені, повноваження суду при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, суд звертає увагу позивача, судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, якому властиві такі ознаки:

має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

є визначеним - благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу);

суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене позивачу необхідно привести у відповідність до приписів КАС України вимоги, які будуть сформовані з урахуванням вищевказаного.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду адміністративного позову у відповідності до вимог ст.160 -161 КАС України.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.

Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Частиною 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року – 1 921,00 грн.

Суд звертає увагу позивача, що з урахуванням пояснення представника позивача про намір подання заяви в порядку ст. 47 КАС України, це унеможливлює зазначення суми, яка підлягає сплаті (судовим збором) з огляду на майновий або немайновий характер вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись 2, 5, 19, 169, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОМР про залишення позовної заяви без руху за вхід.№33238/19 від 16.09.2019 р. та клопотання представника КП «Будова» про залишення позовної заяви без руху за вхід. №32835/19 від 13.09.2019 р. – задовольнити.

Справу за адміністративним позовом Державної авіаційної служби України до Колективного підприємства «Будова», Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Одеської міської ради про зобов`язання виконати рішення, визнання протиправною бездіяльності та дій, скасування дозвільних документів - залишити без руху.

Надати Державній авіаційній службі України 5-ти денний строк для усунення недоліків адміністративного позову з дня отримання повного тексту ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.