Рішення № 84457923, 05.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2019 року м. Рівне №460/1386/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач) в якому просить суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-VI згідно поданої заяви від 21.05.2019 та зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-VI з моменту звернення із заявою за її призначенням - 21.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 15.09.2011 отримував пенсію за вислугу років відповідно до п."а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У травні 2019 року позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком згідно вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі документів пенсійної справи. Однак, відповідачем у проведенні перерахунку пенсії за віком відмовлено з посиланням на те, що позивача переведеного із одного виду пенсії на інший відповідно до поданої заяви по матеріалах пенсійної справи із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії. Вважає такі дії відповідача неправомірними, незаконними та такими, що порушує конституційне право позивача на соціальний захист у виді пенсії, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати рівень життя, не нижчий прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Ухвалою суду від 05.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що позивача з 07.06.2018 переведено на пенсію згідно заяви по матеріалах пенсійної справи із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Відтак, немає підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки при проведенні перерахунку пенсії. Вважає, що діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

26.07.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало клопотання про заміну відповідача правонаступником з огляду на те, що Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області припинено шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків.

Ухвалою суду від 30.07.2019 замінено відповідача по справі №460/1386/19 - Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

З 15.09.2011 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рівненському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримував пенсію за вислугу років, як працівнику локомотивних бригад відповідно до пункту "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що була чинна на момент призначення пенсії.

07.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії в якій просив перевести його на пенсію за віком за матеріалами пенсійної справи.

Позивача з 07.06.2018 переведено на пенсію за віком згідно заяви по матеріалах пенсійної справи із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

21 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до управління з відповідною заявою та просив провести перерахунок пенсії за віком з 07.06.2018, з врахуванням середньої заробітної плати за 2016-2017 роки.

Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області відповідно до листа №Л-43 від 30.05.2019 повідомило, що з 07.06.2018 ОСОБА_1 , переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 та проведено перерахунок пенсії.

Після зазначеного перерахунку розмір пенсії з 07.06.2018 становить 4570 грн. 47 коп. (4367 грн. 19 коп. - основний розмір пенсії + 203 грн. 28 коп. - доплата за 14 років понаднормового стажу). З огляду на наведене, перерахунок проведено згідно з чинним пенсійним законодавством.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон України №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною 3 ст. 45 цього Закону передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч. 3 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-IV.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України №1058-IV від 09.03.2003.

Отже, у даному випадку позивачу призначено іншу пенсію за іншим Законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком на умовах Закону України № 1058-IV).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 14.02.2018 (справа № 465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі № 185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.

В силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Отже, судом встановлено, що призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV ОСОБА_1 здійснено вперше.

Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.

Водночас, відповідачем не враховано приписи ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.

Так, виходячи зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , він просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у призначені пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно поданої заяви від 21.05.2019 та зобов`язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення із заявою за її призначенням - 21.05.2019.

Однак, як вже було встановлено судом та зазначалось вище, позивач 21.05.2019 звернувся до відповідача із заявою та просив провести перерахунок пенсії за віком з 07.06.2018, з врахуванням середньої заробітної плати за 2016-2017 роки.

Зі змісту листа відповідача №Л-43 від 30.05.2019, судом встановлено, що з 07.06.2018 ОСОБА_1 , переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 та проведено перерахунок пенсії.

В силу приписів ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначать зміст і спрямованість діяльності держави.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Проте, з матеріалів справи слідує, що позивач 21.05.2019 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по віку з 07.06.2018, а не із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити та оцінити правомірність дій відповідача в цій ситуації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З цих підстав, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV з моменту звернення до відповідача із заявою за її призначенням - 21.05.2019, слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 05 вересня 2019 року.

Суддя Махаринець Д.Є.