Рішення № 84457811, 12.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1752/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Солтис О.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області /надалі - відповідач; КДКА Полтавської області/ про: визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи; зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №303, видане КДКА Полтавської області 20.07.1999 року) у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача зі скаргою щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги на дії адвоката ОСОБА_2 та відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 . Позивач не погоджується з вказаним рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення вимог пунктів 22, 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, зокрема, прийняття оскаржуваного рішення без належних повноважень. Зазначає, що викладені ним у скарзі на адвоката ОСОБА_2 обставини відповідачем належним чином не перевірені, внаслідок чого вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 у справі №440/1752/19, клопотання позивача про звільнення від оплати судових витрат - задоволено, звільнено ОСОБА_1 від оплати судових витрат у справі №440/1752/19, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/1752/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.

12 червня 2019 року до суду надійшов відзив Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області на позовну заяву /а.с. 28-31/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ч. 3 ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в Єдиному реєстрі адвокатів України, у зв`язку з чим дисциплінарне провадження здійснено Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області, оскільки робоче місце адвоката ОСОБА_2 розташоване у Шевченківському районі м. Полтави. Зазначає, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки проведеною перевіркою не встановлено обставин, які б свідчили про порушення адвокатом ОСОБА_2 прав ОСОБА_1 , вчинення дій, направлених на погіршення його становища або зайняття у справі позиції всупереч його волі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року витребувано від відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області письмові пояснення та докази; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ; продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/1752/19 на тридцять календарних днів; підготовче засідання відкладено до 28 серпня 2019 року до 12:00 год.

17 липня 2019 року до суду надійшли пояснення третьої особи ОСОБА_2 /а.с. 107-108/, у яких третя особа просить відмовити у позові за безпідставністю та зазначає, що 02.08.2018 їй було видано доручення №016-0002647 про надання засудженому ОСОБА_1 безоплатної правової допомоги за заявою останнього від 25.07.2018 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області. Пояснює, що зробивши адвокатський запит до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області та проаналізувавши отриману інформацію, нею як адвокатом складено правовий висновок із зазначеного питання, який надіслано ОСОБА_1 через канцелярію Полтавської УВП №23. Вважає, що у правовому висновку відсутні відомості, що є адвокатською таємницею, та зазначає, що при особистому побаченні про необхідність написання скарг до інших державних і правоохоронних органів, а також до Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 не заявляв.

25 липня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 117-188/, у якій позивач зазначає, що відповідачем порушено норми Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішення Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, оскільки адвокат ОСОБА_2 є членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 15:30 12 вересня 2019 року.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином /а.с. 141, 142/, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Представник відповідача надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, у якій зазначено, що відповідач не визнає позов повністю /а.с. 92/.

Третя особа ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у якій просила у задоволенні позову відмовити /а.с. 157/.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.

Суд, заслухавши вступне слово позивача та представника позивача, дослідивши письмові докази встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що адвокат ОСОБА_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №303, виданого Полтавською обласною КДКА 20.07.1999, робоче місце адвоката розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується роздруківкою з Єдиного реєстру адвокатів України /а.с. 85/. ОСОБА_2 входить до складу дисциплінарної палати КДКА Полтавської області з 17.12.2016, що підтверджується протоколом конференції адвокатів Полтавської області від 17.12.2016, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 102/.

До Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 про призначення захисника для надання правової допомоги від 25.07.2018, у якій ОСОБА_1 просив призначити захисника для складення документів процесуального характеру: заяви про кримінальне правопорушення щодо порушення з боку Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області на адресу прокуратури Полтавської області, а також для складення клопотань та направлення адвокатських запитів до Октябрського районного суду м. Полтави /а.с. 109/.

Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області в особі ОСОБА_4 призначено адвоката ОСОБА_2 для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов`язків захисника, визначених статтями 46, 47 Кримінальним процесуальним кодексом України, а у разі здійснення представництва - в межах повноважень, визначених довіреністю, протягом строку дії цього доручення ОСОБА_1 , про що видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення воді, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 02.08.2018 №016-0002647 /а.с. 110/. 17.12.2018 за вх. №89/7-18 до КДКА Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 /а.с. 32-33/, у якій скаржник, зокрема, просив провести перевірку викладених ним доводів у даній скарзі та притягнути адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

У скарзі щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 ОСОБА_1 зазначено, що адвокат ОСОБА_2 повинна була скласти процесуальні документи: до прокуратури Полтавської області заяви про кримінальне правопорушення за фактом незаконних дій начальника відділу з надання БВПД ОСОБА_7 , низку скарг до Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційного центра з надання правової допомоги з приводу протиправних дій посадових осіб Регіонального центра з надання БВПД у Полтавській області, скласти на направити до Октябрського районного суду м. Полтави клопотання та адвокатський запит з метою отримання повної інформації та матеріалів. Вказує, що під час особистої зустрічі адвокат ОСОБА_2 відмовилася письмово узгодити з ОСОБА_1 правову позицію та скласти відповідний протокол. У відкритому вигляді через адміністрацію установи адвокатом ОСОБА_2 передано правовий висновок від 23.08.2018 про відмову у складанні процесуальних документів, що, на думку ОСОБА_1 , є порушенням права на правову допомогу і розголошенням конфіденційної інформації. Скаржник вважає, що правовий висновок від 23.08.2018 необґрунтований та містить інформацію, що не має відношення до заяви від 25.07.2018, та вказує, що адвокатом розголошено адвокатську таємницю та порушено вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правила адвокатської етики.

17.12.2018 головою дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_10 видано члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_9 доручення в порядку пункту 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №303, видане КДКА Полтавської області 20.07.1999) у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики /а.с. 34/.

Адвокатом ОСОБА_2 надано до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області пояснення від 03.01.2019 /а.с. 37-38/.

За результатами перевірки скарги ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 . членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області ОСОБА_9 складено довідку про те, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а її дії не порушують Правил адвокатської етики, проведеною перевіркою не встановлено обставин, які б свідчили про порушення адвокатом, а тому запропоновано відмовити в порушенні дисциплінарної справи /а.с. 50-52/.

15.01.2019 матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики розглянуті на засіданні дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та за результатами їх розгляду КДКА Полтавської області ухвалено рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи, а саме, вирішено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 відмовити та в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №303, видане КДКА Полтавської області 20.07.1999) - відмовити /а.с. 13-15, 53-58/.

Не погодившись з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , суд дійшов наступних висновків.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Статтею 3 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" завданнями адвокатського самоврядування є утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Пунктом 1.1 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №107 від 06.04.2017 /а.с. 104-134/, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів, не ставить своїм завданням (метою) отримання прибутку, є неприбутковою професійною організацією, яка відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" діє у системі органів недержавної некомерційної професійної організації Національної асоціації адвокатів України, як регіональна форма адвокатського самоврядування, колегіальний орган, що є органом адвокатського самоврядування.

Судом встановлено, що до складу дисциплінарної палати КДКА Полтавської області входить, зокрема, ОСОБА_2 з 17.12.2016, що підтверджується протоколом конференції адвокатів Полтавської області від 17.12.2016, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 102/.

Згідно з ч. 2 ст. 66 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді зазначених скарг Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

Відповідно до пунктів 22, 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішення Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), яка відповідає зазначеним вимогам та може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

Разом з тим, ч. 3 ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.01.2003 № 1-рп/2003 у справі N 1-3/2003 зазначив, що після Конституції України, що має найвищу юридичну силу (частина друга статті 8), закони в ієрархії нормативно-правових актів посідають провідне місце.

Таким чином, оскільки Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в ієрархії нормативно-правових актів має вищу юридичну силу ніж Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, та Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до частини 3 якої дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Адвокат ОСОБА_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №303, виданого Полтавською обласною КДКА 20.07.1999, робоче місце адвоката розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується роздруківкою з Єдиного реєстру адвокатів України /а.с. 85/, а тому дисциплінарне провадження стосовно адвоката ОСОБА_2 здійснено Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, у відповідності до вимог статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як вбачається з оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 , остання не входила до складу осіб дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, якими розглядалися матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 .

Відтак, суд не бере до уваги доводи позивача про здійснення відповідачем дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 без належних повноважень.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

З метою імплементації європейських стандартів у сфері справедливого суду та захисту прав людини прийнято Закон України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 № 3460-VI (надалі Закон № 3460).

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 1 цього Закону визначено:

- безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел;

- правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення;

- правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Із вищенаведеного випливає, що правова допомога являє собою комплекс заходів, що складається із правових послуг, захисту та відновлення прав людини у випадку їх порушення.

У ст. 4 вищевказаного Закону зазначено, що при реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги ґрунтується на таких принципах: 1) верховенство права; 2) законність; 3) доступність безоплатної правової допомоги; 4) забезпечення якості безоплатної правової допомоги; 5) гарантоване державне фінансування (ст. 5 Закону № 3460).

Статтею 15 цього ж Закону визначено коло осіб, які можуть бути суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні, а саме: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Стаття 25 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (надалі Закон №5076-VI) також передбачає, що адвокати є суб`єктами безоплатної правової допомоги.

Частиною 1 ст. 21 Закону №5076-VI передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону №5076-VI адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Згідно ч. 4 ст. 16 Закону № 3460 Центри з надання безоплатної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього ж Закону, якою визначено такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Як встановлено судом, до Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 про призначення захисника для надання правової допомоги від 25.07.2018, у якій ОСОБА_1 просив призначити захисника для складення документів процесуального характеру: заяви про кримінальне правопорушення щодо порушення з боку Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області на адресу прокуратури Полтавської області, а також для складення клопотань та направлення адвокатських запитів до Октябрського районного суду м. Полтави /а.с. 109/.

Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області в особі ОСОБА_4 призначено адвоката ОСОБА_2 для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов`язків захисника, визначених статтями 46, 47 Кримінальним процесуальним кодексом України, а у разі здійснення представництва - в межах повноважень, визначених довіреністю, протягом строку дії цього доручення ОСОБА_1 , про що видано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, засудженій до покарання у вигляді позбавлення воді, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі від 02.08.2018 №016-0002647 /а.с. 110/.

Відтак, суд критично оцінює доводи позивача з приводу того, що адвокат ОСОБА_2 повинна була скласти низку скарг до Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координаційного центра з надання правової допомоги з приводу протиправних дій посадових осіб Регіонального центра з надання БВПД у Полтавській області.

Разом з тим, у скарзі щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 ОСОБА_1 зазначено, що під час особистої зустрічі адвокат ОСОБА_2 відмовилася узгодити з ним правову позицію та скласти відповідний протокол.

Відповідно до пункту 1 Стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 21.12.2017 № 4125/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2017 р. за № 1554/31422, ці Стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами. Ці Стандарти ґрунтуються на принципах верховенства права, законності, незалежності адвокатської діяльності, конфіденційності, уникнення конфлікту інтересів, пріоритету інтересів клієнта, компетентності та добросовісності у виконанні адвокатом своїх професійних обов`язків.

За приписами вказаного Стандарту не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з`ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з`ясовує бажаний для клієнта результат. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, адвокат повідомляє про це клієнта та роз`яснює неможливість подальшого виконання доручення без наданих клієнтом інформації чи документів. У разі якщо клієнт не має можливості самостійно пересуватися (особи з інвалідністю), конфіденційне побачення з адвокатом відбувається у зручному для клієнта приміщенні.

Основними джерелами інформації для перевірки дотримання вказаного припису стандарту є Протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від ____ р. № ____ (додаток 1) (далі - протокол узгодження правових питань); акт приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів) (додаток 2) (далі - акт приймання - передавання документів/речей).

Матеріали дисциплінарного провадження не містять відомостей про те, чи складався протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від 02.08.2018 №016-0002647, у разі складення такого протоколу, не досліджено зміст такого документу, у разі не складення протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням від 02.08.2018 №016-0002647 не надано оцінку вказаній обставині при прийнятті оскаржуваного рішення.

У оскаржуваному рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 не надано оцінки твердженню ОСОБА_1 у скарзі щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 стосовно відмови адвоката ОСОБА_2 узгодити з ним правову позицію та скласти відповідний протокол.

У скарзі щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30.11.2018 ОСОБА_1 також зазначено, що адвокат ОСОБА_2 передала у відкритому вигляді через адміністрацію установи правовий висновок від 23.08.2018 про відмову у складенні процесуальних документів, що, на думку ОСОБА_1 , є розголошенням конфіденційної інформації та розголошенням адвокатської таємниці.

Частинами 1, 2, 3 ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

Обов`язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

У оскаржуваному рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року відповідачем констатовано, що адвокат ОСОБА_2 не розголошувала конфіденційну інформацію або адвокатську таємницю, оскільки такі відомості адвокату ОСОБА_1 не надавались.

Однак, у оскаржуваному рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 відповідачем не надано оцінки тому, чи містить правовий висновок від 23.08.2018 №016-0002647, складений адвокатом ОСОБА_2 /а.с. 119/, адвокатську таємницю, не надано оцінки доводам ОСОБА_1 щодо розголошення адвокатом ОСОБА_2 . адвокатської таємниці шляхом передачі вказаного правового висновку від 23.08.2018 через адміністрацію установи у відкритому вигляді, матеріали дисциплінарної справи взагалі не містять документів, на підставі яких можливо достовірно встановити обставини надіслання чи вручення ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2 правового висновку від 23.08.2018 №016-0002647, зокрема, спосіб, у який вказаний правовий висновок було надіслано чи вручено ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_2

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту його порушеного права та вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 та зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30 листопада 2018 року.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , Полтавська установа виконання покарань №23, АДРЕСА_2) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (ідентифікаційний код 22543623, вул. Котляревського, 6, офіс 2, м. Полтава, 36020), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 15 січня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 від 30 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 23 вересня 2019 року.

Суддя С.С. Сич