Рішення № 84457624, 23.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року справа № 320/3086/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищедубечанської сільської ради про зобов`язання вчинити дії.

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вищедубечанської сільської ради, у якому просить суд:

- зобов`язати Вищедубечанську сільську раду Вишгородського району Київської області розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області відповідно до чинного законодавства.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатом розгляду його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідачем рішення щодо надання такого дозволу чи відмови у наданні такого дозволу прийнято не було.

Позивач вважає, що відповідач неналежно розглянув його клопотання, допустивши протиправну бездіяльність.

Просить суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у відзиві зазначив, що діяв у відповідності до закону при розгляді клопотання позивача, оскільки виносив його на розгляд сесії міськради. Але за результатом голосування не було набрано достатньої кількості голосів для прийняття рішення по даному питанню. Вважає, що підстав для повторного розгляду такого клопотання законодавство не передбачає.

Просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачеві надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 відкрите спрощене провадження у справі №320/3086/19 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 13.12.2018 позивач звернувся до Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га у с. Вища Дубечня.

30.01.2019 Вищедубечанська сільська рада повідомила, що клопотання позивача про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Вища Дубечня розглядалося на 23 сесії 7-го скликання від 29.01.2019, однак ніякого рішення прийнято не було (а.с. 11).

Відповідач зазначає, що рішення з порушеного позивачем питання не було прийняте, тому що не набрало достатньої кількості голосів (а.с. 30,31).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за клопотанням позивача, він звернувся до суду за захистом своїх прав.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1-5 статті 59 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 та 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

VI. Оцінка суду

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність фізичних осіб встановлені, зокрема, статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заявника повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідач, як орган місцевого самоврядування, зобов`язаний реалізовувати надані йому повноваження у спосіб та строк, встановлений законом.

Умови, за яких орган місцевого самоврядування відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання дозволу. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу місцевого самоврядування - надати дозвіл або відмовити.

Надходження до органу місцевого самоврядування клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є підставою для прийняття Вищедубечанською сільською радою рішення про надання такого дозволу або відмови у наданні такого дозволу.

Вищедубечанська сільська рада була зобов`язана розглянути клопотання ОСОБА_2 у місячний строк на пленарному засіданні 29.01.2019 та ухвалити рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмову у його наданні.

Судом встановлено, що на пленарному засіданні 29.01.2019 Вищедубечанська сільська рада розглянула клопотання позивача. При голосуванні рішення не набрало необхідної кількості голосів депутатів, а отже рішення не було прийнято.

Відсутність належним чином оформленого рішення Вищедубечанської сільської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві після спливу встановленого законом місячного строку свідчить про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Зважаючи на ці обставини, суд відхиляє доводи відповідача про те, що клопотання позивача було розглянуто у встановленому законодавством порядку та спосіб.

Суд зауважує, що протиправні дії суб`єкта владних повноважень - це завжди активна поведінка, що являє собою вчинення певних дій всупереч вимог законодавства та покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків, тоді як під бездіяльністю слід розуміти пасивну форму поведінки суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення ним у встановлені строки дій, що випливають з його повноважень, які він зобов`язаний вчинити.

Пасивна поведінка Вищедубечанської сільської ради як кваліфікуючий елемент протиправної бездіяльності у спірних правовідносинах присутня, оскільки відповідач не реалізував свою компетенцію та не прийняв відповідне рішення у встановлені законом строки.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «належного урядування».

Принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

VII. Висновок суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіривши діяльність суб`єкта владних повноважень згідно з вимогами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що Вищедубечанська сільська рада клопотання позивача від 13.12.2018 у порядку та спосіб, визначений законом на своєму пленарному засіданні 29.01.2019, не розглянула, а тому діяла не добросовісно, не розсудливо, не пропорційно, не своєчасно та непослідовно.

Так, відповідач діяв у порядку та спосіб, що не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, оскільки за результатом розгляду клопотання позивача не прийняв рішення відповідно до наданих йому законом повноважень.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га у с. Вища Дубечня, Вишгородського району Київської області, заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто передумовою для зобов`язання відповідача вчинити певні дії є визнання судом протиправною певної бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи у тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб`єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.

Судом встановлено, що протиправна бездіяльність відповідача порушує права позивача на земельну ділянку та створює невизначеність щодо вирішення порушеного питання.

Для ефективного захисту прав позивача у вказаних правовідносинах суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Вищедубечанської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів того, що не прийнявши жодного рішення за клопотанням позивача, відповідач не вчинив протиправної бездіяльності та діяв на підставі закону, суду не надано.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанціями від 03.09.2019 № 41702278 (а.с. 4).

Отже, на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надає договір про надання правової допомоги від 27.05.2019 №27/05, рахунок від 28.05.2019 №1, квитанцію від 28.05.2019 №0.0.1367253726.1 (а.с. 12-16).

Дослідивши надані документи, врахувавши складність справи, обсяг та якість наданих адвокатом послуг, витрачений час, значення цієї справи для сторін, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу є обгрунтованими, співмірними та підтвердженими доказами, а тому підлягають відшкодуванню позивачеві у повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 77, 90, 143, 242 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га у с. Вища Дубечня, Вишгородського району Київської області.

Зобов`язати Вищедубечанську сільську раду Вишгородського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,25 га у с. Вища Дубечня, Вишгородського району Київської області відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області (ідентифікаційний код 04359519, місцезнаходження: 07344, Київська область, Вишгородський район, село Вища Дубечня , вулиця Соборна, 22) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі гривень 00 копійок) грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області (ідентифікаційний код 04359519, місцезнаходження: 07344, Київська область, Вишгородський район, село Вища Дубечня, вулиця Соборна, 22) витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 3000 (три тисячі гривень 00 копійок) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного судового рішення - 23 вересня 2019 року.

Суддя Леонтович А.М.