Рішення № 84457580, 26.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року м. Київ № 369/13775/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду в порядку оскарження дій ГУ ПФУ у Київській області щодо невключення до його грошового забезпечення для обрахунку пенсії сум матеріальної допомоги, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані доби відпустки, індексації заробітної плати за 2015-2017 р.р. та одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 13 червня 2017 року із включенням до розрахунку матеріальної допомоги у розмірі 41746,48 грн.; одноразової грошової допомоги при звільненні 117988,39 грн., компенсації за невикористані доби відпуски у розмірі 121794, 46 грн., індексації заробітної плати за 2015-2017 р.р. у розмірі 25735,79 грн. та одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у розмірі 480 000, 00 грн., з урахуванням фактично отриманих виплат без обмеження їх граничного розміру.

Ухвалою суду від 13.09.2018 р. було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та виклику осіб для участі у ньому.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши фактичні обставини справи, зміст та характер спірних правовідносин, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

як слідує із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 був звільнений з Державної пенітенціарної служби України за станом здоров`я та з 13.06.2017 р. перебував на обліку в ГУ ПФУ у Київській області, одержуючи пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII. При обчисленні заявникові пенсії, на його думку, управлінням Пенсійного фонду безпідставно не були враховані такі види грошового забезпечення як матеріальна допомога у розмірі 41746,48 грн.; одноразова грошова допомога при звільненні 117988,39 грн., компенсація за невикористані доби відпуски у розмірі 121794, 46 грн., індексація заробітної плати за 2015-2017 р.р. у розмірі 25735,79 грн. та одноразова грошова допомога у разі загибелі, поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у розмірі 480 000, 00 грн., у зв`язку з чим він 20.10.2017 р., звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою з проханням провести перерахунок пенсії, включивши суми матеріальної допомоги та індексації за 24 останні календарні місяці служби підряд.

Листом від 02.11.2017 р. за №1335/п-01 ОСОБА_1 було відмовлено з посиланням на Закон України № 2262-XII чинній у редакції на момент виникнення спірних відносин та постанову КМУ від 17.07.1992 р. №392 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей". Відповідачем вказано, що у вказаних нормативних документах не зазначені такі види грошового забезпечення як матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, індексація, тому їх не може бути враховано у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії відповідно до закону.

Надаючи правової оцінки спірних правовідносинам, суд ураховує таке:

Закон України, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.

Відповідно до ст.1 Закону № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст.1-1 Закону № 2011-XII передбачено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Частиною першою статті 9 цього Закону визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Аналіз вказаних статтей Закону № 2011-ХІІ дає підстави для висновку, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 889 від 22 вересня 2010 року урегульоване питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій та визначена щомісячна додаткова грошова винагорода для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій. Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який встановлює умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Отже, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Відповідно до статті 41 Закону № України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Таким чином, проаналізувавши Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», суд дійшов висновку, що до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, належать лише щомісячні основні види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які також мають бути щомісячними.

Сплата єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

Наданими позивачем документами підтверджено, що заявлені ним до вимог виплати: матеріальна допомога, одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за невикористані доби відпуски, індексація заробітної плати, одноразова грошова допомога у разі поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають не систематичний характер, їх виплата здійснювалась не щомісяця, а тому вони не можуть бути включені до грошового забезпечення для перерахунку одержуваної пенсії.

Включення нерегулярних виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія означало би, що особа двічі користується соціальною пільгою. У першому випадку при її одержанні, у другому- постійно, що суперечить загальним засадам соціального захисту громадян.

Ураховуючи наведене, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов`язання включити до складу його грошового забезпечення сум матеріальної допомоги, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані доби відпустки, індексації заробітної плати за 2015-2017 р.р. та одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально- виконавчої служби України та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 13 червня 2017 року із включенням до розрахунку матеріальної допомоги у розмірі 41746,48 грн.: одноразової грошової допомоги при звільненні 117988,39 грн., компенсації за невикористані доби відпуски у розмірі 121794, 46 грн., індексації заробітної плати за 2015-2017 р.р. у розмірі 25735,79 грн. та одноразової грошової допомоги у разі загибелі, поранення або інвалідності осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у розмірі 480 000, 00 грн., а відтак і дії ГУ ПФУ у Київській області щодо невключення до грошового забезпечення цих сум не можуть бути визнані судом неправомірними.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (код не зазначено, АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код не зазначено, м. Київ, вул. Ярославська, 40) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.