Рішення № 84457570, 24.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. справа № 300/1753/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо обчислення і виплати пенсії у зв`язку із втратою годувальника та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії у зв`язку із втратою годувальника з 11.04.2019 в розмірі 4 131,96 гривень, що становить 50% розміру пенсії, яку отримував померлий годувальник ОСОБА_2 на час його смерті, а також виплату недоотримані суми пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 23.08.2019 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Головне управління ПФУ в області, орган пенсійного фонду) про визнання протиправними дій щодо обчислення і виплати пенсії у зв`язку із втратою годувальника та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії у зв`язку із втратою годувальника з 11.04.2019 в розмірі 4 131,96 гривень, що становить 50% розміру пенсії, яку отримував померлий годувальник ОСОБА_2 на час його смерті, а також виплату недоотримані суми пенсії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 24.01.2017 перебуває на обліку у Надвірнянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу". ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , який також на час його смерті перебував на обліку у Надвірнянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, де отримував пенсію за віком, розмір якої станом на день смерті становив 8 263,92 гривень. У зв`язку із смертю 28.10.2018 свого чоловіка, позивач 02.11.2018 звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". В свою чергу, відповідачем здійснено перевід позивача на пенсію по втраті годувальника, призначивши виплату такої пенсії ОСОБА_1 у розмірі 3 156,49 гривень, що на переконання позивача є порушенням статті 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" так як така пенсія не становить 50% розміру пенсії годувальника ОСОБА_2 на час його смерті. З урахуванням вказаних обставин позивач, 11.04.2019, звернулася із заявою до відповідача щодо усунення таких порушень та просила здійснити перерахунок пенсії у вірному розмірі згідно чинного законодавства. Проте, відповідач, листом від 22.04.2019 за №134/Р-15 повідомив позивача, що станом на 01.10.2017 розмір пенсії ОСОБА_2 становив 8 263,92 гривень, а саме: основний розмір пенсії - 5 033,15 гривень, доплата за понаднормативний стаж - 101,64 гривень, підвищення пенсіонерам, що проживають в гірському населеному пункті - 1 026,96 гривень, доплата до розміру пенсії з 01.01.2017 після проведення пенсійної реформи - 2 102,17 гривень. При цьому, доплата до розміру пенсії з 01.01.2017 після проведення пенсійної реформи в розмірі 2 102,17 гривень, як повідомив відповідач не зберігається при переведенні на пенсію по втраті годувальника.

Таку відповідь органу пенсійного фонду, ОСОБА_1 вважає неправомірною та безпідставною відмовою щодо здійснення перерахунку пенсії по втраті годувальника на належному розмірі, відтак просила позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-3).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов в суд із відповідними письмовими доказами 11.09.2019 (а.с.22-24, 25-58). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними позивачем в адміністративному позові виходячи з наступного. Як відзначив орган пенсійного фонду, станом на 01.09.2017 розмір пенсії померлого ОСОБА_2 становив 8 258,46 гривень. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ передбачено з 01.10.2017 осучаснення пенсій. У зв`язку із вказаним було проведено перерахунок пенсії померлого чоловіка ОСОБА_1 , після чого розмір пенсії ОСОБА_2 становив 8 263,92 гривень, в тому числі до її складу включено доплату до розміру пенсії з 01.10.2017 після проведення пенсійної реформи в розмірі 2 102,17 гривень. На переконання відповідача така доплата до пенсії в розмірі 2 102,17 гривень не враховується при обчисленні розміру пенсії по втраті годувальника, а лише враховується 50% від основного розміру пенсії за віком померлого годувальника, як це передбачено статтею 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Саме із коментованого обрахунку основного розміру пенсії за віком померлого годувальника позивачу нараховано пенсію як 50% розміру згаданої пенсії годувальника. З наведених підстав, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 з 24.01.2017 перебуває на обліку у Надвірнянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу", що підтверджується поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

28.10.2018 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 29.10.2018), який перебував на обліку в Надвірнянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримував пенсію за віком, та з яким, на час смерті останнього, разом проживала позивач (а.с.12, 25, 26).

Як свідчить зміст наявної в матеріалах справи довідки від 02.11.2018 за №1287, виданої Зеленською сільською радою, ОСОБА_1 була на утриманні чоловіка ОСОБА_2 до дня його смерті, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51)

Позивач, у зв`язку із смертю свого чоловіка, 02.11.2018 звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с.34).

Органом пенсійного фонду здійснено перевід ОСОБА_1 з пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", на пенсію по втраті годувальника про що свідчить інформація з підсистеми призначення та виплати пенсії (а.с.52-53).

Розмір пенсії ОСОБА_1 після переведення на пенсію по втраті годувальника становить: в листопаді 2018 року - 3 154,60 гривень, з грудня 2018 року - 3 156,49 гривень, з березня 2019 року - 3 682,40 гривень, з липня 2019 року - 3 685,22 гривень (зворотній бік а.с.27, а.с.52-53).

11.04.2019 позивач звернулася у Надвірнянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії у вірному розмірі згідно норм чинного законодавства, а саме, у розмірі 4 131,00 гривень, що становить 50% розміру пенсії померлого годувальника ОСОБА_2 , яку отримував останній на час його смерті (а.с.13).

Натомість відповідач, листом від 22.04.2019 за №134/Р-15 повідомив позивача, що згідно приписів статті 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по втраті годувальника призначається у розмірі на одного непрацездатного члена сім`ї - 50% пенсії за віком померлого годувальника. У зв`язку з тим, що доплата до розміру пенсії з 01.01.2017 після проведення пенсійної реформи в розмірі 2 102,17 гривень, не зберігається при переведенні на пенсію по втраті годувальника, відповідач вказав на відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку, та зазначив про визначення належного розміру пенсії позивачу в сумі 3 154,60 гривень за листопад 2018 року і в сумі 3 156,49 гривень за грудень 2018 року (а.с.14-15).

Вважаючи таку відмову органу пенсійного фонду протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

09.07.2003 прийнято Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту також - Закону №1058-IV), який набрав чинності з 01.01.2004 та який згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 1 січня 2004 року Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону визначено поняття пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно положень статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 даного Закону, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 3 статті 36 Закону №1058-IV члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом абзацу 1 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Виходячи з послідовного аналізу наведених правових норм, слід зазначити, що призначення особі пенсії по втраті годувальника можливе за одночасної наявності двох таких умов у їх сукупності - непрацездатність цієї особи (наявність інвалідності або досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону) та перебування на утриманні померлого годувальника (перебування на повному утриманні померлого годувальника або одержання від нього допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів до існування). При цьому, обидві ці умови мають існувати саме на момент смерті годувальника.

Отже, непрацездатний член сім`ї померлого годувальника, для якого його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, та який й сам одержує пенсію, має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, подавши при цьому відповідну заяву, документи про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших додаткових документів.

Як уже зазначалось судом вище, ОСОБА_1 , згідно поданої нею заяви, Надвірнянським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області переведено з пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", на пенсію по втраті годувальника з 02.11.2018 - з дня подання заяви.

Згідно листа-відповіді від 22.04.2019 за №134/Р-15, відповідач зазначив, що пенсія ОСОБА_1 з 02.11.2018 становить 3 154,60 гривень, а з 01.12.2018 визначена у розмірі 3 156,49 гривень, що становить 50% розміру пенсії за віком померлого годувальника.

Проте, на переконання позивача, її пенсія підлягає перерахунку та визначенню в розмірі 4 131,96 гривень як значення 50 відсотків розміру пенсії за віком померлого ОСОБА_2 із врахуванням до її складу всіх складових пенсії за віком, в тому числі належних доплат та підвищень.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1, 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, якщо непрацездатний член сім`ї померлого годувальника на момент його смерті перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та отримує пенсію, та має бажання отримувати пенсію по втраті годувальника, звернувшись із відповідною заявою, то в такому випадку є зміна виду пенсії шляхом переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому таке переведення провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Статтею 37 Закону №1058-IV визначено розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника, зокрема, згідно приписів частини першої вказаної статті пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається, серед іншого, в розмірі на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Виходячи із змісту наведеної норми, отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що отримувала померла особа. Визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника проводиться від розміру пенсії за віком, яку отримувала померла особа (годувальник) за життя, тобто з фактичного її розміру.

Наявна в матеріалах справи довідка від 13.06.2019 за №6606 свідчить про те, що ОСОБА_2 перебував на обліку у Надвірнянському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримував пенсію за віком, яка станом на жовтень 2018 року становила 8 263,92 гривень (а.с.16).

Як уже з`ясовано судом, до такого складу розміру пенсії ОСОБА_2 відповідачем враховано: основний розмір пенсії - 5 033,15 гривень; доплата за понаднормативний стаж - 101,64 гривень; підвищення пенсіонерам, що проживають в гірському населеному пункті - 1 026,96 гривень, доплата до розміру пенсії з 01.10.2017 після проведення пенсійної реформи - 2 102,17 гривень.

Такий склад пенсії за віком відповідає змісту розпорядженню відповідача за пенсійною справою ОСОБА_3 №173632 від 10.11.2017 і листа-відповіді органу пенсійного фонду від 22.04.2019 за №134/Р-15 (а.с.14-15, 26).

Вказана обставина не заперечується а ні позивачем, а ні відповідачем.

Отож фактичний розмір пенсії за віком ОСОБА_2 , який отримував останній на час смерті становить 8 263,92 гривень.

При цьому відповідач стверджує, що доплата до розміру пенсії з 01.10.2017 після проведення пенсійної реформи в розмірі 2 102,17 гривень, не зберігається при переведенні на пенсію по втраті годувальника.

Досліджений наявний в матеріалах справи розрахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника станом на листопад 2018 року (а.с.27), свідчить про здійснення відповідачем обчислення розміру такої пенсії виходячи із наступних складових пенсії померлого годувальника за віком, а саме: основний розмір пенсії - 5 156,02 гривень, доплата за понаднормативний стаж - 101,64 гривень, що загальному становить - 5 257,66 гривень.

Саме від вказаного основного розміру пенсії ОСОБА_2 за віком - 5 257,66 гривень, орган пенсійного фонду обчислив розмір пенсії позивача, виходячи із 50%, що в результаті становить 2 628,83 гривень.

При цьому, позивачу враховано 50 % підвищення як жителю гірського району у розмірі 525,77 гривень як половину значення такого підвищення в розмірі 1 051,53 гривень, яке визначено за формулою 20 відсотків із основного розміру пенсії за віком померлого - 5 257,66 гривень, яку на день смерті отримував ОСОБА_2 .

Таким чином розмір пенсії позивача, за підрахунком відповідача, станом на листопад 2018 року становив 3 154,60 гривень (зворотній бік а.с.27), до якої включено 50% основного розміру пенсії за віком померлого годувальника (2 628,83 гривень) і 50% підвищення як жителю гірського району (525,77 гривень), яке також отримував ОСОБА_2 .

За такою ж формулою обчислення і такими ж складовими розмір пенсії ОСОБА_1 станом на грудень 2018 року становив 3 156,49 гривень (зворотній бік а.с.27).

З огляду на вказане слідує, що відповідачем не враховано до складу пенсії позивача доплату до пенсії за віком годувальника з 01.10.2017 в розмірі 2 102,17 гривень, який отримував останній на час його смерті.

Суд не погоджується з таким розрахунком та призначенням пенсії ОСОБА_1 , оскільки, на переконання суду, розмір пенсії позивачці у зв`язку з втратою годувальника має бути обрахований із розміру фактично отримуваної на час настання смерті її чоловіком пенсії за віком, в тому числі з урахуванням доплат.

Тобто, обчислення розміру пенсії позивача повинно провадитись у відповідному відсотковому співвідношенні (50%) до пенсії, яку отримував померлий годувальник, а саме виходячи із усіх складових пенсії ОСОБА_2 на час смерті, загальний розмір якої становив 8 263,92 гривень, про що свідчить довідка від 13.06.2019 за №6606.

Обґрунтовуючи свою позицію у відзиві на позовну заяву, відповідач посилається Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року за №2148-VIII, яким доповнено пунктом 4-3 Розділ XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-VIII, та який визначає, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Як відзначає відповідач, саме після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 станом на 01.10.2017 становив 8 263,92 гривень, із врахуванням доплати до розміру пенсії з 01.10.2017 в сумі 2 102,17 гривень, яка на думку відповідача не підлягає врахуванню до розміру пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Представник відповідача не вказав жодної причини і обґрунтування у зв`язку із чим така доплата не підлягає врахуванню до розміру пенсії позивача внаслідок втрати годувальника, окрім посилань на норми пункту 4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058.

При цьому, орган пенсійного фонду не навів норми матеріального права, яка б вказувала на те, що після внесення 03.10.2017 змін до Закону №1058-VIII, і введення нового порядку обчислення пенсії за віком, доплата до такого виду пенсії як різниця у її розмірах, обчисленої до і після 03.10.2017, не вважається складовою пенсії за віком.

Не пояснив відповідач, яка правова природа і зміст такої доплати.

В той же час, суд вважає таку доплату законодавчо встановлену гарантію на належний розмір пенсії, за змістом якої розмір раніше призначеної пенсії не може бути меншим за такий розмір, обчислений після введення з 03.10.2017 нових правил призначення і розрахунку пенсій за віком.

Сторонами не заперечувалось, що станом на день смерті ОСОБА_2 його пенсія за віком обчислювалась та виплачувалась в розмірі 8 263,92 гривень, а відтак, належний розмір призначеної з 02.11.2018 пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 повинен був становити не менше 4 131,96 гривень (8 263,92 х 50%).

За наведених обставин, розмір пенсії ОСОБА_1 з 02.11.2018 обчислений відповідачем невірно, з недотриманням приписів частини 1 статті 37 Закону №1058-ІV, чим порушено права та законні інтереси ОСОБА_1 , які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо визначення розміру пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника та зобов`язання до вчинення дій щодо виплати пенсії в належному розмірі.

Згідно з частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача ґрунтуються на вимогах закону, обставинах справи та підтверджені належними й допустимими доказами.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника, виходячи із 50-відсоткового розміру пенсії померлого годувальника, яку фактично отримував останній на час смерті в розмірі 8 263,91 гривень, діяло неправомірно, в порушення норм чинного законодавства.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року за №2148-VIII, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інші підзаконні нормативно-правові акти із 03.10.2017 встановили відповідний механізм поступового, автоматичного збільшення розміру пенсій, в тому числі пенсії за віком, наслідком чого є наступне збільшення основного розміру пенсій і паралельного зменшення розміру доплати до них, яка, як суд вказав вище, є гарантією вирівнювання попередньої (старої) і осучасненої пенсії.

У зв`язку з тим, що розмір пенсії ОСОБА_1 в подальшому може збільшуватись, суд вважає за доцільне не фіксувати судовим рішенням розмір пенсії позивача, на який остання мала право на момент призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника станом на листопад 2018 року, про що у позовних вимогах визначає позивач.

За переконанням суду належним способом відновлення порушеного права є необхідність зобов`язати орган пенсійного фонду здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі не меншому ніж 4 131,96 гривень, із врахуванням виплачених сум.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція від 18.08.2019 за №0.0.1439825622.1 (а.с.4).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 гривень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в особі Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо обчислення та виплати з 02.11.2018 ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із втратою годувальника не у розмірі 50% фактично отримуваної пенсії за віком померлого годувальника - ОСОБА_2

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 02.11.2018 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_1 , у розмірі не меншому ніж 4 131,96 гривень, що становить 50% фактично отримуваної пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_2 , із врахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), уч. Фентераль, АДРЕСА_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.