Рішення № 84457566, 24.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2019 р. справа № 300/1752/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2019 ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дії щодо не зарахування до трудового стажу період роботи у Приватному малому підприємстві «Лебідь» та у відмові у призначенні пенсії; зобов`язання зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004 та призначити з 05.04.2019 пенсію за віком, з виплатою невиплаченої суми пенсії.

22.08.2019 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з досягненням відповідного пенсійного віку звернулася із заявою та відповідними документами про призначення їй пенсії за віком. Однак, відповідач відмовив у призначення позивачу пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вважає неправомірними дії щодо не зарахування до трудового стажу період роботи у Приватному малому підприємстві «Лебідь» та у відмові у призначенні пенсії за віком, тому просить зобов`язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу період роботи з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004 та призначити з 05.04.2019 пенсію за віком, з виплатою невиплаченої суми пенсії.

Відповідач направив відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що до загального стажу роботи позивача не зараховано період її роботи з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004 у зв`язку з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відсутністю підтверджуючої довідки про стаж роботи за цей період.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

10.04.2019 ОСОБА_1 , з досягненням 59-ти річного віку звернулася до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії за віком.

20.06.2019 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком, оскільки на підставі поданих позивачем документів обчислено загальний стаж роботи 21 рік 11 місяців 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Період роботи у Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004 до загального трудового стажу не зараховано за наявності розбіжності з індивідуальними відомостями про застраховану особу та відсутності довідки про факт роботи.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Також, відповідно пункту 1 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постанов Кабінету Міністрів України за №637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд встановив, що на момент звернення позивача за призначенням пенсії за віком їй виповнилося 59 років. Відповідачем самостійно обчислено загальний стаж роботи позивача 21 рік 11 місяців 25 днів, однак не зараховано періоди роботи позивача в Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004.

Щодо не зарахування позивачу періодів роботи позивача в Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004, суд зазначає, що у трудовій книжці позивача серії БТ -І за № 0854064 внесений запис за №14 про прийняття позивача 02.03.1999 на роботу в Приватному малому підприємстві «Лебідь» на посаду продавця та запис за №15 про звільнення позивача 30.06.2003 з роботи за згодою сторін. Також, внесено записи про прийняття позивача 02.10.2003 на роботу в Приватному малому підприємстві «Лебідь» на посаду продавця та запис про звільнення позивача 31.12.2004 з роботи за згодою сторін.

Таким чином, трудовою книжкою позивача підтверджено період роботи позивача в Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004.

Як наслідок, суд вважає, що відповідач безпідставно не врахував до загального стажу роботи позивача період її роботи в Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004, який, з врахуванням стажу роботи позивача - 21 рік 11 місяців 25 днів, є більшим за необхідний 26 річний страховий стаж.

За таких обставин, суд встановив, що на момент звернення до відповідача за призначенням пенсії за віком у позивача наявний відповідний 59 річний вік та 26 річний страховий стаж роботи.

Таким чином, є протиправною відмова відповідача у зарахуванні позивачу до стажу роботи та в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи у Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Для відновлення прав позивача на належну пенсію, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу роботи позивача період її роботи в Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004 та призначити з 05.04.2019 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою невиплачених сум пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, квитанцією за №0.0.1439823394.1 від 18.08.2019, підтвердила сплату судового збору в розмірі 768, 40 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 768, 40 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) у зарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до стажу роботи та в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи у Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) період роботи в Приватному малому підприємстві «Лебідь» з 02.03.1999 до 30.06.2003 та з 02.10.2003 до 21.12.2004 та призначити з 05.04.2019 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з виплатою невиплачених сум пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.