Рішення № 84457539, 23.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004006

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі - позивач, ГУ ПФ України у Львівській області) звернулось до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, пл.Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 34942940) (далі - відповідач, ГТУЮ у Львівській області), в якому просить скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області від 19.07.2019 ВП №57481372 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на безпідставність прийняття державним виконавцем постанови від 19.07.2019 ВП №57481372 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Така постанова винесена державним виконавцем за невиконання позивачем виконавчого листа № 465/1669/16-а, виданого 15.08.2018 Франківським районним судом м.Львова. Водночас, позивач вважає, що вказаний виконавчий документ виконаний ГУ ПФ України у Львівській області в повному обсязі, про що державного виконавця повідомлено листами № 4148/08-01-19 від 21.12.2018, №1545/08-01-17 від 22.03.2019 та № 1681/08-01-17 від 01.04.2018. З огляду на це, позивач вказує на відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання виконавчого листа, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Вважаючи у зв`язку із протиправним накладенням штрафу свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 05.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ). Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві та долучених до справи доказів, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила. Вказала, що надіслані на адресу державного виконавця листи ГУ ПФ України у Львівській області є суперечливими та не підтверджують належного виконання виконавчого листа Франківського районного суду м.Львова № 465/1669/16-а від 15.08.2018, а тому державним виконавцем правомірно прийнято постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання без поважних причин рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. З цих підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Вказала, що ГУ ПФ України у Львівській області на даний час не виконана постанова Франківського районного суду м.Львова по справі №465/1669/16-а, що підтверджується випискою по пенсійній картці ОСОБА_1 та копіями розпоряджень позивача по пенсійній справі. Згідно з пенсійною справою ОСОБА_1 йому нараховано пенсію в розмірі 27190,40 грн., водночас фактично виплачено 138904,77 грн. за 40 місяців, що в середньому становить по 3437 грн. в місяць. Таким чином, позивачем не виплачується ОСОБА_1 пенсія в повному обсязі. З цих підстав просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 16.09.2019 суд замінив відповідача на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - відповідач, Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області).

Ухвалою судового засідання від 16.09.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

24.10.2018 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Львівській області відкрито виконавче провадження №57481372 по примусовому виконанню виконавчого листа №465/1669/16-а, виданого Франківським районним судом м.Львова 15.08.2018, зобов`язано ГУ ПФ України у Львівській області виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів, про що повідомити державного виконавця.

Згідно з виконавчим листом Франківського районного суду м.Львова від 15.08.2018 по справі №465/1669/16-а, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м.Львова:

- провести обчислення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ з 17.02.2016, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку без обмежень;

- забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакціях Закону України від 05.10.1995 №358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 17.02.2016, тобто з дати звернення ОСОБА_1 за такою.

З пояснень представників сторін та копії заяви ОСОБА_1 про прийняття до виконання виконавчого листа судом встановлено, що ухвалою суду від 10.09.2018 замінено боржника по виконавчому листу на ГУ ПФ України у Львівській області.

Вимогою державного виконавця №В-9/ВП№57481372/19911 від 05.12.2018 зобов`язано боржника, зокрема:

- в строк до 14.12.2018 надати документальне підтвердження виконання рішення суду, а саме: підтвердження проведення обчислення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ з 17.02.2016, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку без обмежень та підтвердження виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакціях Закону України від 05.10.1995 №358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 17.02.2016, тобто з дати звернення ОСОБА_1 за такою;

- в строк до 14.12.2018 надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити, які саме заходи вжито та вживаються з метою його виконання.

На виконання вказаної вимоги, позивачем 21.12.2017 надіслано відповідачу лист №4148/08-01-19, яким повідомлено державного виконавця, що на виконання постанови Франківського районного суду м.Львова від 27.04.2016 у справі №465/1669/16-а Управлінням Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, протоколом №818268 від 31.10.2016 проведено обчислення пенсії ОСОБА_1 з 17.02.2016, в межах покладених зобов`язань. Розпорядженням від 21.09.2017 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в межах зобов`язань, покладених додатковою постановою суду, розмір пенсії встановлено з розрахунку 90% від посадового окладу - 27190,49 грн. Посадовий оклад визначено відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 07.11.2017 №18-382зп. в розмірі 30211,66 грн. Виплата пенсії проведена основними списками № 23 (3640,89 грн.) та додатковими списками № 7 (92955,75 грн.).

Повідомлено державного виконавця, що з набранням чинності з 28.08.2018 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виплату заборгованості з пенсій, що фінансуються з державного бюджету, на виконання судових рішень за період до набрання судовим рішенням законної сили слід здійснювати відповідно до вказаного Порядку.

Різниця між розміром пенсії, визначеним відповідно до рішення суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування рішення суду, за період до набрання судовим рішенням законної сили, що не включається до відомостей, починаючи з вересня, буде виплачуватись відповідно до Порядку після взяття судових рішень на облік в окремому реєстрі та після прийняття відповідного рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

До листа позивачем долучено копії відповідних протоколу та розпоряджень.

Вимогою державного виконавця №В-9/ВП№57481372/4356 від 18.03.2019 позивача повторно, в строк до 01.04.2019, зобов`язано надати докази виконання судового рішення.

Листом №1545/08-01-17 від 22.03.2019 позивачем повідомлено державного виконавця, що розмір пенсії ОСОБА_1 складає 90% від посадового окладу, а саме 27190,49 грн. Страхова частина пенсії (пенсіонер продовжує працювати на спеціальних посадах) складає 3640,89 грн.

01.04.2019 позивач листом №1681/08-01-17 від 01.04.2019 додатково повідомив державного виконавця, що протоколом від 29.03.2019 проведено обчислення пенсії ОСОБА_1 з 17.02.2016, в межах покладених зобов`язань, з врахуванням ухвали Франківського районного суду м.Львова від 08.02.2019 про роз`яснення рішення суду. Пенсійна справа ОСОБА_1 для проведення виплати була скерована у виплатний центр та відділ контролю за додержанням законодавства з питань пенсійного забезпечення. До листа долучено копію протоколу від 29.03.2019.

19.07.2019 державним виконавцем складено акт ВП № 57481372, згідно з яким станом на 19.07.2019 боржником та стягувачем не надано жодного підтвердження виконання рішення суду ні в частині обчислення, ні в частині виплати пенсії.

Постановою державного виконавця від 19.07.2019 на позивача накладено штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії.

Не погодившись з такою постановою ГУ ПФУ у Львівській області оскаржило її до суду.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на думку позивача, постанова про накладення штрафу від 19.07.2019 ВП №57481372 винесена протиправно, оскільки постанова Франківського районного суду м.Львова від 27.04.2016 у справі 465/1669/16-а (з урахуванням додаткової постанови Франківського районного суду м.Львова від 21.02.2017) позивачем виконана, а тому відсутні підстави для накладення штрафу. Отже, при вирішенні даної справи суд надає оцінку доводам сторін щодо фактичного виконання чи невиконання вказаного судового рішення.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Зміст виконавчого листа №465/1669/16-а від 15.08.2018 полягає у зобов`язанні ГУ ПФУ у Львівській області вчинити певні дії, а саме: обчислити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у відповідному розмірі та забезпечити виплату йому пенсії.

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 27.04.2016 по справі №465/1669/16-а, яка набрала законної сили 14.07.2017, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м.Львова (правонаступником якого є ГУ ПФУ у Львівській області) провести обчислення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ з 17.02.2016, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку без обмежень.

Виконавчий лист на виконання цієї постанови видано судом 15.08.2018, який пред`явлений до виконання 22.10.2018.

З долученої до матеріалів справи копії розпорядження ГУ ПФУ у Львівській області №818268 судом встановлено, що позивачем 22.11.2017 проведено обчислення пенсії ОСОБА_1 з 17.02.2016 в розмірі 90% від посадового окладу в сумі 30211,66 грн, що становить 27190,49 грн. Копію такого розпорядження направлено державному виконавцю на його вимогу разом з листом № 4148/08-01-19 від 21.12.2018. Зі змісту листів позивача, адресованих державному виконавцю, слідує, що посадовий оклад позивачем визначений згідно з довідкою №18-382зп від 07.11.2017, виданою Генеральною прокуратурою України.

Правильність обчислення розміру пенсії фактично не заперечується третьою особою по справі - стягувачем по виконавчому провадженню №57481372 ОСОБА_1. Так, у відзиві на позовну заяву представник третьої особи підтверджує факт обчислення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 27190,49 грн., заперечує лише факт проведення виплати пенсії у повному розмірі.

З урахуванням наведеного суд встановив, що ГУ ПФ України у Львівській області виконано виконавчий лист Франківського районного суду м.Львова №465/1669/16-а від 15.08.2018, в частині проведення обчислення пенсії ОСОБА_1 Про виконання виконавчого документа в цій частині, повідомлено державного виконавця відповідними листами з долученням підтверджуючих документів.

Щодо виконання виконавчого листа в частині забезпечення ГУ ПФ України у Львівській області проведення виплати пенсії ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Додатковою постановою Франківського районного суду м.Львова від 21.02.2017 у справі № 465/1669/16-а зобов`язано ГУ ПФ України у Львівській області забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакціях Закону України від 05.10.1995 №358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 17.02.2016, тобто з дати звернення ОСОБА_1 за такою.

У виконавчому листі №465/1669/16-а від 15.08.2018 не вказано конкретного розміру пенсії ОСОБА_1 , виплату якої зобов`язано забезпечити позивача. Таким чином, при проведенні виплати пенсії ОСОБА_1 позивач повинен враховувати обчислений розмір пенсії та проводити виплату такої відповідно до норм чинного законодавства України.

Позивачем не подано державному виконавцю доказів виконання виконавчого листа в частині виплати пенсії ОСОБА_1 Не надано також пояснень щодо причин його невиконання, з посиланням на конкретні норми законодавства, які обмежують виплату пенсії, нарахованої відповідно до ст.50-1 Закону України №1789-ХІІ. Не долучено таких доказів і до матеріалів справи.

Суд також враховує доводи представника позивача, щодо врегулювання процедури проведення виплат пенсій за судовими рішеннями Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду». Водночас, позивачем не надано доказів вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення виплати ОСОБА_1 пенсії за судовим рішенням, що перебуває на примусовому виконанні.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу у державного виконавця не було достатніх доказів належного виконання виконавчого листа чи аргументованих пояснень щодо об`єктивних причин його невиконання.

Відповідно до с.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 3 ч. 2, п. 22 ч.3 ст. 18 Закону України №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно з п.1 ч.3, абз.1 ч.4 ст.18 Закону України Закону України №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно зі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» видно, що державному виконавцю надано право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Такі випадки передбачені, зокрема, статтями 63, 75 вищезазначеного Закону, відповідно до яких державний виконавець накладає штраф на боржника у разі невиконання ним без поважних причин рішення суду.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що оскаржувана постанова старшого державного виконавця від 19.07.2019 ВП № 57481372 про накладення штрафу винесена у зв`язку з невиконанням позивачем в повному обсязі вимог виконавчого листа №465/1669/16-а від 15.08.2018. Доказів на спростування таких висновків позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволені позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.09.2019.

Суддя Р.І. Кузан