Рішення № 84457520, 24.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003748

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у поверненні позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбавання (купівлю-продаж) нерухомого майна в розмірі 9760,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області подання про повернення позивачу сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбавання (купівлю-продаж) нерухомого майна в сумі 9760,00 грн. згідно з квитанцією №170 від 16.04.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за договором купівлі-продажу квартири від 16 квітня 2019 року вперше придбано у власність квартиру АДРЕСА_1 .

При нотаріальному посвідченні вказаного договору, позивачем сплачено збір на державне обов`язкове пенсійне страхування в сумі 9760,00 грн., що становить 1% вартості придбаного майна.

Позивач вказує, що у його власності також знаходяться два інші об`єкти нерухомого майна, які ним успадковані. Право власності на ці об`єкти зареєстровано 29.05.2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

04.06.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Листом від 13.06.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області в заяві позивача від 04.06.2019 року відмовлено, оскільки Пенсійний фонд та його органи не володіють інформацією щодо власності громадян на нерухоме майно, а тому не можуть встановити, що особа придбавала майно вперше.

Позивач зазначає, що оскільки житло ним придбавалось вперше, він не повинен був сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, сплата такого збору в сумі 9760,00 грн. (1% вартості квартири) є помилковою, а тому підлягає поверненню з державного бюджету.

Крім того, вважає, що саме Пенсійний фонд України зобов`язаний довести факт придбання позивачем житла не вперше, а не вимагати доказів, які б таку обставину спростували та які об`єктивно відсутні. Зважаючи на наведене, зазначає, що має право на повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна як помилково сплаченого за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.

У зв`язку з вищевказаним, адміністративний позов просить задоволити повністю.

У поданій відповіді на відзив позивач додатково зазначає, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних органів встановити факт придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в розмірі - 1536,80 грн. та понесені позивачем судові витрати на правову (професійну правничу) допомогу в розмірі 1500,00 грн., які підтверджуються усіма необхідними документами, долученими до відповіді на відзив.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не володіє інформацією щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факт придбання житла фізичними особами вперше. Крім того, зазначає, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували, що майно придбане ним вперше.

Відповідач стверджує, що громадяни, які придбавають житло вперше звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному посвідченні цивільно-правового договору.

У зв`язку з вищенаведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

У поданому запереченні на відзив, відповідач заперечує проти стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судових витрат (витрат на правову допомогу та судового збору), вважає такі вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зазначає, що до матеріалів справи позивачем додано Акт виконаних робіт з надання правової (професійної правничої допомоги) ОСОБА_1 за період з 09.07.2019 року по 19.08.2019 року від 19.08.2019 року, однак відсутній детальний опис робіт з посиланням на витрачений час та акт прийому-передачі наданої правової допомоги.

Крім того, відповідач вказує, що бюджетом Пенсійного фонду України не передбачені кошти на судові витрати, у зв`язку з чим, кошти Пенсійного фонду України можуть використовуватися виключно за їх призначенням.

У поданих поясненнях Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області повідомляє, що у відповідності до пункту п`ятого Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Подання за формою згідно із додатком 1 до вказаного Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Таким чином, у випадку коли суд з`ясує, що сплачені кошти до відповідного бюджету підлягають поверненню, він вправі зобов`язати орган, який контролює справляння надходжень бюджету сформувати відповідне подання про повернення коштів на користь відповідної особи, у разі відмови згаданим органом здійснювати таке повернення.

Крім того, зазначає, що Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області в процесі виконання своїх функціональних обов`язків та завдань прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало та жодних незаконних, протиправних дій щодо нього не вчиняло, відтак, оскільки протиправність рішень, дій чи бездіяльності Управління як суб`єкта владних повноважень не оскаржується, при вирішенні даної справи покладається на рішення суду.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 25 липня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та залучено Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

16 квітня 2019 року між громадянином Республіки Польща - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Савицькою Т.О. та зареєстрований в реєстрі за №568, згідно з яким позивач прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46497564 від 16.04.2019 року.

Відповідно до квитанції № 170 від 16.04.2019 року ОСОБА_1 сплатив збір з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна в сумі 9760,00 грн. на рахунок УК у Залізничному районі м. Львова.

Листом від 13.06.2019 року за № 15120/05-78 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області в заяві позивача від 04.06.2019 року щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відмовлено, оскільки Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше не належить до його компетенції. У разі надання органам Пенсійного фонду відповідного документа про визнання громадянина особою, що придбаває нерухоме майно вперше, виданого органом до компетенції якого це відноситься, він буде звільнений від сплати збору. Враховуючи, що на даний час такого органу не існує, особу, що придбаває житло вперше, може бути визнано в судовому порядку.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає відмову відповідача протиправною, оскільки ним по суті безпідставно (помилково) сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного майна.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з абзацом 1 пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03 листопада 1998 року збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з п. 15-3 цього ж Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм законодавства вказує, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу квартири від 16.04.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Савицькою Т.О., зареєстрований у реєстрі №568, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46497564 від 16.04.2019 року.

Відтак, відомості щодо придбання позивачем іншого нерухомого майна у матеріалах справи відсутні. В свою чергу, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору у зв`язку з такою реєстрацією.

З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта слідує, що позивач є також власником квартири АДРЕСА_2, номер запису про право власності 31763162, дата державної реєстрації 29.05.2019 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину за законом №884, видане 29.05.2019 року Савицькою Т.О . , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та квартири АДРЕСА_5 , номер запису про право власності 31764831, дата державної реєстрації 29.05.2019 року, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину за законом №886, видане 29.05.2019 року Савицькою Т.О . , приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.

З цього приводу суд зазначає, що в законодавстві України відсутнє визначення терміну «придбавання майна», проте системний аналіз використання цього терміну у законодавстві України дозволяє зробити висновок, що цей термін на відміну від більш широкого поняття «набуття майна», означає не будь-який спосіб набуття майна, а конкретний - купівля-продаж, в той же час як набуття майна внаслідок приватизації, спадкування, дарування тощо поняттям «придбавання майна» не охоплюється. Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що право власності на успадковані позивачем об`єкти нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано 29.05.2019 року, тобто вже після 16.04.2019 року (укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ) .

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позивач 16.04.2019 року вперше придбав нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 9760,00 грн.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови позивачеві у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9760,00 грн., на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2019 року є протиправними, а позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до квитанції №170 від 16.04.2019 року ОСОБА_1 сплатив збір з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна в сумі 9760,00 грн. на рахунок Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області, а тому позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбавання (купівлю-продаж) нерухомого майна в сумі 9760,00 грн. згідно з квитанцією №170 від 16.04.2019 року підлягає задоволенню в повному обсязі.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 20.03.2018 року (справа №819/1249/17, від 30.01.2018 року (справа №819/1498/17) та 31.01.2018 року (справа №819/1667/17).

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до Акта виконаних робіт з надання правової (професійної правничої) допомоги ОСОБА_1 у справі №1.380.2019.003748 за період з 09.07.2019 року по 19.08.2019 року від 19.08.2019 року адвокатом Мандюк О . О. було проведено правовий аналіз наданих документів на предмет можливості звернення до суду з позовом та надання консультацій клієнту - 09.07.2019 року, вартість - 200 грн.; підготовлено позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - з 10.07.2019 року по 15.07.2019 року, вартість - 1000 грн.; підготовлено відповідь на відзив - 19.08.2019 року, вартість - 300 грн., разом вартість усіх послуг 1500 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 19 серпня 2019 року адвокатом Мандюком Олексієм Орестовичем прийнято від ОСОБА_1 1500 грн. на підставі договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 09.07.2019 року.

Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, суд вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу.

З цих же підстав судом не враховуються доводи відповідача про відсутність детального опису робіт з посиланням на витрачений час та акту прийому-передачі наданої правової допомоги, оскільки такі твердження повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме актом виконаних робіт з надання правової (професійної правничої) допомоги ОСОБА_1 у справі №1.380.2019.003748 за період з 09.07.2019 року по 19.08.2019 року від 19.08.2019 року та квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 19 серпня 2019 року.

Також судом не враховуються доводи відповідача про те, що бюджетом Пенсійного фонду України не передбачені кошти на судові витрати, у зв`язку з чим, кошти Пенсійного фонду України можуть використовуватися виключно за їх призначенням, оскільки частиною першою статті 139 КАС України імперативно встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують факт понесення ним витрат на правничу допомогу, а відтак така підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № №826/841/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції №67 від 11.07.2019 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн., відтак за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1536,80 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. М. Андрея, 10, м. Львів, 79016), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області (вул. Виговського, 34, м. Львів, 79022) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання (купівлю-продаж) нерухомого майна в розмірі 9760,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати та подати до Управління державної казначейської служби України у Залізничному районі м. Львова Львівської області (вул. Виговського, 34, м. Львів, 79022, код ЄДРПОУ 38007594) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання (купівлю-продаж) нерухомого майна в розмірі 9760,00 грн. відповідно до квитанції №170 від 16.04.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1536,8 грн. сплаченого судового збору та 1500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2019 року.

Суддя Клименко О.М.