
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
24 вересня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2996/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Оковитова Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
10 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Оковитова Романа Володимировича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області), в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.04.2019 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу;
- зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачу, періоди роботи з 21.04.1982 по 22.11.1982 та з 08.02.1985 по 21.08.1992, з 22.08.1992 по 29.11.2005, з 02.04.2008 по 30.04.2008, з 26.01.2012 по 30.04.2012 та з 01.10.2012 по 31.12.2012, та повторно розглянути заяву позивача від 23.03.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням від 01.04.2019 відповідач відмовив в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (12 років 6 місяців). Відповідно до зазначеного рішення, через відсутність уточнюючих пільгових довідок відповідачем не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 21.04.1982 по 22.11.1982 та з 08.02.1985 по 21.08.1992. А через відсутність в трудовій книжці позивача записів щодо атестації робочих місць, також до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача з 22.08.1992 по 29.11.2005. Крім того, через відсутність необхідних записів про атестацію робочих місць в трудовій книжці, та через розбіжності щодо періодів пільгової роботи в індивідуальних відомостях про застраховану особу, не зараховано до пільгового стажу періоди з 02.04.2008 по 30.04.2008, з 26.01.2012 по 30.04.2012 та з 01.10.2012 по 31.12.2012. Представник позивача вважає, що стаж роботи, що дає право ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, складає не 4 роки, 8 місяців і 11 днів, як зазначено в рішенні відповідача від 22.12.2017, а близько 26 років (7 місяців (з 21.04.1982 по 22.11.1982) + 7 років і 6 місяців (з 08.02.1985 по 21.08.1992) + 16 років (з 21.08.1992 по 16.08.2008) + 2 роки і 10 місяців (з 06.07.2011 по 20.05.2014) = 26 років і 1 місяць).
Представник позивача зазначає, що відповідач повинен був під час звернення позивача за призначенням пенсії сприяти йому в отриманні необхідних документів, а в разі неможливості їх отримання встановлювати стаж роботи, який дає право на пенсію за допомогою показань свідків. На думку представника позивача, рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 01.04.2019 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком ОСОБА_1 є незаконним. На підставі викладеного, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 позовну заяву адвоката Оковитова Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху (арк. спр. 63-64).
Позивачем 22 липня 2019 року надано до суду докази на усунення недоліків, тобто вимоги ухвали суду від 12 липня 2019 року виконано, недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом (арк. спр. 67).
Ухвалою суду від 26.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-2).
Ухвалою суду від 15.08.2019 вирішено перейти із розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2019 року о 10 год. 00 хв., поворно витребувано від відповідача докази (арк. спр. 71).
21.08.2019 за вх. № 43885/2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 75-77), у якому відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши таке.
01.04.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви надав: трудову книжку НОМЕР_4, військовий квиток, диплом, копію листа держекспертизи від 14.02.2001 № 1072, видану Луганською обласною державною адміністрацією, копію наказу від 26.12.2000 № 187, копію наказу від 25.11.1997 № 67, копію наказу від 29.05.1997 № 27, копію наказу від 27.12.1995 № 155 про атестацію робочих місць по підприємству «Спецшахтобуріння» ДОАО «Первомайське ШПУ по бурінню стволів та свердловин, виданих департаментом Міністерства праці і соціальної політики Луганської народної республіки. Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» право на пенсію мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу роботи 26 років 6 місяців при зверненні з 01.04.2017 по 31.03.2018, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії призначаються із зменшенням віку чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Однією з основних умов зарахування відповідних періодів стажу, є зайнятість на цих роботах повний робочий день. За розрахунком управління на час звернення ОСОБА_1 має страховий стаж роботи 33 роки 02 місяці 03 дні, з них пільговий стаж за Списком №2 становить 04 роки 8 місяців 11 днів. До пільгового стажу роботи зараховано періоди роботи з 30.11.2005 по 01.04.2008, з 06.07.2011 по 25.01.2012, з 01.05.2012 по 30.09.2012, з 01.01.2013 по 19.05.2014 на ПАТ «Первомайське шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин» згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу по спецстажу ( форма ОК-5) та записів трудової книжки. Заявником не було надано пільгових довідок за періоди роботи з 21.11.1982 та з 08.02.1985 по 16.04.2008 в ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин». Тому, зарахувати періоди роботи до пільгового стажу з 21.04.1982 по 22.11.1982 та з 08.02.1985 по 16.04.2008 згідно записів трудової книжки немає підстав за відсутністю довідок уточнюючих пільговий характер роботи. Період з 22.08.1992 по 29.11.2005 не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю запису щодо атестації робочих місць в трудовій книжці. В записах трудової книжки та відомостях по спецстажу (індивідуальних про застраховану особу) встановлено розбіжності щодо періодів пільгової роботи №2, тому періоди роботи з 02.04.2008. по 30.04.2008 , з 26.01.2012 по 30.04.2012, з 01.10.2012 по 31.12.2012 зараховані до страхового стажу, але не зараховані до пільгового у зв`язку з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу (в спецстажу) даних про пільгову роботу. Надані заявником копія листа держекспертизи від 1072 від 14.02.2001, копія наказу 26.12.2000, копія наказу № 67 від 25.11.1997, копії наказу №27 від 29.05.1997, копія наказу №27 від 29.05.1997, копія наказу №155 від 27.12.1995 про атестацію робочих місць по підприємству «Спецшахтобуріння» ДОАО «Первомайське ШПУ по бурінню стволів та свердловин», видані департаментом Міністерства праці і соціальної політики Луганської народної республіки. Вищевказані періоди роботи згідно наданих документів не були зараховані. З огляду на наведене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 106, 107), просили здійснити розгляд справи без їх участі (арк. спр. 102, 108).
Керуючись положеннями статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), 26.03.2019 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зареєстрованої за № 367 (арк. спр. 79).
До заяви позивач додав довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи (паспорт НОМЕР_1 ), заяву про призначення/перерахунок пенсії, трудову книжку АТ-II №6716029, військовий квиток НОМЕР_2 , диплом про навчання ГТ-I № 175072, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників від 25.02.2016, що підтверджується розпискою-повідомленням (арк. спр. 82).
Відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії ОСОБА_1 не має права на пенсію, страховий стаж (неповний) складає 33 роки 2 місяці 2 дні, страховий стаж до 01.01.2004 25 років 0 місяців 2 дні, страховий стаж після 01.01.2004 8 років 2 місяці 0 днів (арк. спр. 81).
Також витягом з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії підтверджується, що до загального страхового стажу та пільгового стажу позивача включено періоди з 01.09.1978 по 23.02.1982 (навчання у вищих/середніх навчальних закладах) 3 роки 5 місяців 23 дні, з 02.12.1982 по 14.12.1984 (військова служба) 2 роки 0 місяців 13 днів; з 30.11.2005 по 01.04.2008 (Список № 2) 2 роки 6 місяців 0 днів, з 06.07.2011 по 25.01.2012 (Список № 2) 0 років 7 місяців 0 днів, з 01.05.2012 по 30.09.2012 (Список № 2) 0 років 4 місяці 14 днів, 01.01.2013 по 19.05.2014 (Список № 2) 1 рік 5 місяців 0 днів (арк. спр. 81 зв.).
З цього ж витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії вбачається, що позивачу періоди роботи з 21.04.1982 по 22.11.1982, з 08.02.1985 по 31.12.2003, 01.01.2004 по 29.11.2005, 02.04.2008 по 30.04.2008, з 01.07.2011 по 05.07.2011, 26.01.2012 по 30.04.2012, з 01.10.2012 по 31.12.2012 та з 20.05.2014 по 31.05.2014 зараховано до страхового стажу позивача (арк. спр. 81 зв.).
Рішенням УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 01.04.2019 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.2 ч.2 ст.114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 99-100).
У рішенні від 01.04.2019 зазначено, що до пільгового стажу роботи позивача зараховано періоди на ПАТ «Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин» з 30.11.2005 по 01.04.2008, з 06.07.2011 по 25.01.2012, з 01.05.2012 по 30.09.2012, 01.01.2013 по 19.05.2014. Наступні періоди роботи до пільгового стажу відповідач не зараховує з таких підстав:
- з 21.04.1982 по 22.11.1982, з 08.02.1985 по 21.08.1992 за відсутністю довідок уточнюючих пільговий характер роботи;
- з 22.08.1992 по 29.11.2005 - відсутністю запису про атестації робочих місць в трудовій книжці;
- з 02.04.2008 по 30.04.2008, з 26.01.2012 по 30.04.2012 та з 01.10.2012 по 31.12.2012 в записах трудової книжки та відомостях по спецстажу (індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено розбіжності щодо періодів пільгової роботи за списком №2, в індивідуальних відомостях про застраховану особу (в графі по спецстажу) відсутні дані про пільгову роботу (арк. спр. 99-100).
За твердженням позивача, до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, неправомірно не враховано періоди роботи у Первомайському шахтопрохідницькому управлінню по бурінню стволів і свердловин» з 21.04.1982 по 22.11.1982 та з 08.02.1985 по 21.08.1992, з 22.08.1992 по 29.11.2005, з 02.04.2008 по 30.04.2008, з 26.01.2012 по 30.04.2012 та з 01.10.2012 по 31.12.2012.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1).
Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Закон № 1058 доповнено розділом XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Спірним питанням у даній справі є правильність обрахунку пільгового стажу позивача при призначенні пенсії, згідно з відомостями з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії, та наявність чи відсутність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням певних періодів страхового стажу до пільгового з прийняттям відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.03.2019.
Щодо спірних періодів роботи позивача з 21.04.1982 по 22.11.1982, з 08.02.1985 по 21.08.1992 (відмовлено за відсутністю довідок уточнюючих пільговий характер роботи), з 22.08.1992 по 29.11.2005 (відмовлено за відсутністю запису про атестації робочих місць в трудовій книжці), суд зазначає таке.
Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 , видана на ім`я позивача, містить наступні записи щодо спірних періодів (арк. спр. 11-12):
Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин:
21.04.1982 прийнятий помічником машиніста установки по бурінню стволів та свердловин, наказ від 19.04.1982 № 34;
22.11.1982 звільнений у зв`язку з призовом на військову службу за ч.3 ст. 36 КЗпП України, військовий квиток НУ №814.
Первомайське шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин:
08.02.1985 прийнятий помічником машиніста установки по бурінню стволів шахт повним січенням 4 розряд, наказ від 04.02.1985 № 8-к;
19.05.1994 переведений гірником гірнопрохідної ділянки, наказ №44-к від 19.05.1994;
29.07.2004 призначений виконуючим обов`язки керівника ділянки гірнопрохідника, наказ № 279-к від 29.07.2004;
30.11.2005 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за списком №2;
16.04.2008 звільнений за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України, наказ №299-к від 16.04.2008;
06.07.2011 прийнятий майстром гірником, наказ № 410/к від 06.07.2011;
за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, наказ «151 від 20.10.2010;
06.07.2011 прийнятий майстром гірником, наказ №410/к від 06.07.2011;
20.05.2014 звільнений за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України, наказ №155-к від 20.05.2014.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом № 1788(статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Відповідач не заперечує, що посади, на яких працював у спірні періоди позивач, віднесені до Списку № 2.
Тобто, записами у трудовій книжці підтверджується робота позивача у період з 21.04.1982 по 22.11.1982 та з 08.02.1985 по 21.08.1992 на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, і уточнюючі довідки в даному випадку не повинні додатково вимагатися, а зазначені періоди відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу при призначенні позивачу пенсії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при зверненні позивача до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 26.03.2019 № 367 було надано всі необхідні документи для зарахування періоду роботи з 21.04.1982 по 22.11.1982 та з 08.02.1985 по 21.08.1992 на посаді помічника машиніста установки по бурінню стволів Первомайського шахтопрохідницького управління по бурінню стволів і свердловин до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, що протиправно не було здійснено.
Щодо періоду роботи з 22.08.1992 по 29.11.2005 (за яким позивачу відмовлено з підстав відсутності запису про атестації) суд зазначає таке.
Записи у трудовій книжці за період з 22.08.1992 по 29.11.2005 містять відомості щодо робот позивача, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, наявний запис про атестацію 30.11.2005, проте відсутні відомості щодо атестації робочих місць з 1992 по 2000 роки, у зв`язку з чим суд погоджує доводи відповідача про необхідність надання уточнюючих довідок за цей періоди.
Судом встановлено, що разом з заявою про призначення пенсії від 26.03.2019 позивачем надавалися відповідачу довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, про що свідчить розписка-повідомлення.
В матеріалах пенсійної справи наявні копія листа держекспертизи від 14.02.2001 № 1072, виданого Луганською обласною державною адміністрацією, в якому зазначено про проведення атестації робочих місць на Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин з зазначенням відповідних наказів про проведення атестації по умовам праці від 27.12.1995 № 155, від 29.05.1997 № 27, від 25.11.1997 № 67, від 26.12.2000 № 187 (арк. спр. 83), накази від 26.12.2000 № 187, від 25.11.1997 № 67, наказ від 29.05.1997 № 27, наказ від 27.12.1995 № 155 про атестацію робочих місць по підприємству «Спецшахтобуріння» ДОАО «Первомайське ШПУ по бурінню стволів та скважин», якими підтверджується проведення атестації робочих місць на підприємстві 1995-2000 роки (арк. спр. 83-92).
В оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсії від 01.04.2019 відповідачем зазначено про неможливість зарахування до пільгового стажу періоду з 22.08.1992 по 29.11.2005, з тих підстав, що згідно з листом держекспертизи від 14.02.2001 № 1072, накази про проведення атестації на підприємстві, де працював позивач, видані департаментом Міністерства праці і соціальної політики Луганської народної республіки, і не можуть бути враховані при призначенні пенсії (арк. спр. 19).
Суд не погоджує зазначені доводи відповідача з огляду на таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на призначення пенсії з підстави знаходження підприємств та установ, які видали документи на підтвердження пільгового стажу роботи, на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був врахувати накази про проведення атестації по умовам праці від 27.12.1995 № 155, від 29.05.1997 № 27, від 25.11.1997 № 67, від 26.12.2000 №187 про атестацію робочих місць по підприємству «Спецшахтобуріння» ДОАО «Первомайське ШПУ по бурінню стволів та скважин» надані позивачем разом з заявою про призначення пенсії від 26.03.2019.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17.
Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування до спеціального стажу періодів роботи у Первомайському шахтопрохідницькому управлінню по бурінню стволів і свердловин з 02.04.2008 по 30.04.2008, з 26.01.2012 по 30.04.2012 та з 01.10.2012 по 31.12.2012 через розбіжність періодів пільгової роботи за Списком № 2 в записах трудової книжки та відомостях по спецстажу (індивідуальних відомостей про застраховану особу), суд зазначає, що у разі підтвердження пільгового характеру роботи позивача записами у трудовій книжці та доказами про проведення атестації робочих місць, відповідач повинен зарахувати такі періоди до пільгового стажу та здійснити призначення пенсії. Розбіжність в записах трудової книжки та відомостях по спецстажу може свідчити про неналежне виконання роботодавцем обов`язку щодо внесення даних, проте не може бути беззаперечним доказом невиконання позивачем робіт, що дають на право на призначення пенсії за Списком № 2.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при зверненні позивача до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 26.03.2019 № 367 було надано всі необхідні документи для зарахування періодів роботи в у Первомайському шахтопрохідницькому управлінню по бурінню стволів і свердловин» до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, що протиправно не було здійснено і винесено оскаржуване рішення.
Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання рішення УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 01.04.2019 протиправним та його скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивачу, періоди роботи з 21.04.1982 по 22.11.1982 та з 08.02.1985 по 21.08.1992, з 22.08.1992 по 29.11.2005, з 02.04.2008 по 30.04.2008, з 26.01.2012 по 30.04.2012 та з 01.10.2012 по 31.12.2012 суд зазначає, що відповідну оцінку можливості врахування до стажу роботи певного періоду роботи повинен надавати саме відповідач з огляду на його дискреційні повноваження щодо вирішення питань про призначення пенсій, а суд не може самостійно обчислювати пільговий стаж позивача, перебираючи на себе повноваження органу ПФУ.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У межах спірних правовідносин способом судового захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 березня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Суд зауважує, що відповідачем в рішенні від 01.04.2019 зазначено, що позивач звернувся до них із заявою від 23.03.2019. Саме про повторний розгляд заяви від 23.03.2019 представник позивача звертає до суду вимогу.
Однак оглядом доданої до матеріалів справи заяви про призначення пенсії вбачається, що вона датована 26 березня 2019 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем та представником допущено технічну помилку в зазначенні дати заяви, однак це не впливає на правомірність вимог позивача.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 30.05.2019 № 0.0.1368204896.1 (арк. спр. 3).
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги адвоката Оковитова Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місце знаходження: 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Школьна, буд. 2, код за ЄДРПОУ 21792608) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 01.04.2019, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.2 ч.2 ст.114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 березня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні вимог про зобов`язання управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 , періоди роботи з 21.04.1982 по 22.11.1982 та з 08.02.1985 по 21.08.1992, з 22.08.1992 по 29.11.2005, з 02.04.2008 по 30.04.2008, з 26.01.2012 по 30.04.2012 та з 01.10.2012 по 31.12.2012 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Захарова
Судове рішення № 84457423, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/2996/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: