Рішення № 84457254, 24.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Житомир

справа № 240/7464/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Житомирській області про визнання дій незаконними та скасування постанови,-

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати незаконними дії управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення інспекційного відвідування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та складення припису про усунення виявлених порушень №ЖТ0329/28/АВ/П від 01.02.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЖИ46/ЖТ0329/28/АВ/П/ТД-ФС від 22.02.2019 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у сумі розміром 625950 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що управлінням Держпраці в Житомирській області винесено постанову, якою накладено штраф на позивача у зв"язку з порушенням ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме допуск 5 працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Позивач вважає оспорювану постанову та дії щодо проведення інспекційного відвідування протиправними, оскільки інспекційне відвідування, яке здійснювалось уповноваженими особами відповідача було проведене за адресою: АДРЕСА_1 , у той час, як адресою реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП Невмержицький Г.А.) є: АДРЕСА_2 .

Окрім того, зауважує, що відповідачем порушено порядок призначення інспекційного відвідування, адже підставою проведена перевірки діяльності позивача стало анонімне повідомлення громадянина України, прізвище якого для ознайомлення позивачу не надано, однак зазначена перевірка призначена не за зверненням працівника, а не за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю від 28.01.2019, як вказано.

Також зазначає, що він не був повідомлений про проведення інспекційного відвідування та не брав участі у його проведенні на місці, що в свою чергу позбавило позивача надати докази та пояснення на спростування обставин, встановлених під час інспекційного відвідування.

Окрім того зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ФОП ОСОБА_1 порушено норми частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме, зафіксовано факт допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, при цьому посадовими особами контролюючого органу не встановлено прізвища осіб, які були допущені до роботи, не відібрано у них відповідні пояснення та не підтверджено факту здійснення позивачем у вказаному місці діяльності та допущення саме ним до роботи працівників.

Також контролюючим органом не було встановлено власника території та майна де здійснювався захід інспекційного відвідування, саме тому встановлення факту допущення позивачем до роботи будь-яких осіб є передчасним, в зв`язку з чим в діях позивача відсутній склад правопорушення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 25.06.2019 у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Згідно з довідкою від 25.06.2019 розгляд справи відкладено на 18.07.2019, у зв"язку з неявкою у підготовче засідання представника відповідача.

08 липня 2019 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх.№16155/19) в якому просив у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що підстави накладення штрафу є обґрунтованими, оскільки уповноваженими особами відповідача проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування щодо дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ЖТ0329/28/АВ від 01.02.2019. В акті інспекційного відвідування зафіксовано порушення позивачем ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме: при виїзді на місце розташування 22 бочок для випалювання деревного вугілля, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було допущено до роботи 5 осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та повідомлення органів Державної фіскальної служби України про прийняття на роботу працівників: ОСОБА_2 та 4 невстановлених особи. Відповідно до пояснень громадянина ОСОБА_2 він працював у ФОП ОСОБА_1 на посаді охоронця з 31.01.2019, однак трудовий договір особам, які проводили перевірку, надано не було.

Щодо підстав здійснення заходу державного контролю зазначає, що на момент проведення заходу державного контролю за дотриманням ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, дії управління були належним чином законодавчо обґрунтовані, а також такими, що мали на меті реалізацію однієї із основних функцій Держпраці, що у свою чергу спрямована на належну реалізацію положень статті 43 Конституції України, яка гарантує кожній людині захист їхніх трудових прав та інтересів від будь-яких посягань.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 18.07.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті позовних вимог на 02.08.2019.

Згідно з довідкою від 02.08.2019 розгляд справи відкладено на 20.08.2019, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Відповідно до довідки від 21.08.2019 розгляд справи призначеної на 20.08.2019 відкладено на 06.09.2019 у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Представник позивача у судове засідання 06.09.2019 прибув, проте перед початком судового засідання через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх.№20334/19).

Відповідач у судове засідання 06 вересня 2019 року свого повноважного представника до суду не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 06 вересня 2019 року від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх.№20316/19) в якому відповідач одночасно із наданням письмових пояснень по справі просить розглядати справу без участі його представника.

Зважаючи на подані представниками сторін клопотання та керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) (ідн.номер НОМЕР_1 ) зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.02.2003, основний вид діяльності за КВЕД: 51 оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі. Місце проживання: АДРЕСА_3 (а.с.102-105).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 12.03.2003 ОСОБА_1 (ідн.номер НОМЕР_1 ) місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_4 (а.с.31).

Представник відповідача під час судового розгляду справи пояснив, що підставою проведення інспекційного відвідування позивача стала інформація, надана в анонімному повідомленні, що надійшло на адресу управління Держпраці у Житомирській області.

Відповідно до змісту листа (знеособленого), адресованого на ім"я начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_3 , до відповідача звернувся не байдужий громадянин України, в якого є підстави вважати, що ФОП ОСОБА_1 при здійсненні підприємницької діяльності використовує найману працю робітників без офіційного працевлаштування. Адреса за якою здійснюється діяльність (випалювання деревного вугілля в бочках): с.Журбовичі, АДРЕСА_1 а (а.с.16).

Начальником управління Держпраці у Житомирській області С . Сечіним за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (звернення №68 від 28.01.2019) видано наказ "Про проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 ", згідно з яким наказано провести в період з 31.01.2019 по 01.02.2019 позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , фактична адреса: АДРЕСА_1 (а.с.90-91).

На підставі вказаного наказу начальником управління Держпраці у Житомирській області Сечіним С. видано направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , фактична адреса: АДРЕСА_1 (а.с.17).

З 31.01.2019 по 01.02.2019 інспектором праці Гусаківським Ю.М. за участю інспектора праці Олевської міської ради Горпинича М.М. проведено інспекційне відвідування позивача за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЖТ0329/28/АВ від 01.02.2019 (далі - акт інспекційного відвідування).

Відповідно до акту інспекційного відвідування у ході його проведення за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення позивачем вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України в частині допущення до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу: ОСОБА_2 та невстановлених осіб (а.с.18-23).

На підставі акту інспекційного відвідування відповідачем 01.02.2019 винесено припис №ЖТ0329/28/АВ/П відповідно до якого приписано ФОП ОСОБА_1 до 08.02.2019 усунути порушення ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України в частині допущення до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. У строк до 08.02.2019 письмово повідомити про виконання вимог припису управління Держпраці у Житомирській області (а.с.24).

22 лютого 2019 року на підставі акту інспекційного відвідування відповідач прийняв постанову №ЖИ46ЖТ0329/28/АВ/П/ТД-ФС (далі - постанова про накладення штрафу) про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 625950 грн за порушення ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України в частині допущення до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальообов"язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с.25).

У постанові про накладення штрафу зазначено, що в ході інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за місцем розташування 22 бочок для випалювання деревного вугілля, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_1 було допущено до роботи 5 громадян без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу: ОСОБА_2 та 4 невстановлених осіб. Відповідно до пояснень громадянина ОСОБА_2 він працював у ФОП ОСОБА_1 на посаді охоронця з 31.01.2019, а трудовий договір інспекційному відвідуванню не було надано; 3 невстановлені особи займалися випалюванням деревного вугілля; 1 невстановлена особа проводила зварювальні роботи в одній із бочок. Правопорушення є триваючим, станом на - 01.02.2019 та призвело до порушення прав найманих працівників на працю, передбачених ст.2 КЗпП України (а.с.25).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 Постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Положеннями статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено «Положення про Державну службу України з питань праці» (далі Положення №96) відповідно до пункту 1 якого, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп.6 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення №96 передбачає, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Житомирської області.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 року №295, якою, зокрема, затверджено «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (далі - Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з п.16 Порядку №295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Відповідно до п.19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п.20 Порядку).

Пунктом 21 Порядку №295 передбачає, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до приписів п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про працю.

Частиною 4ст.265 КЗпП України визначено, що штрафи, зазначені у ч.2ст.265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як свідчать акт інспекційного відвідування під час його проведення встановлено порушення позивачем ч. 3 ст.24 КЗпП України, а саме допуск ОСОБА_2 та 4 осіб невстановлених осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу.

Разом з цим матеріали справи свідчать, що наказ "Про проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 " та направлення на проведення заходу державного контролю видано на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 за юридичною адресою: АДРЕСА_2 та за фактичною адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто начальником управління Держпраці у Житомирській області Сечіним С. документально оформлено та направлено уповноважених осіб відповідача на інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою: АДРЕСА_1 , яка не є офіційною адресою місця проживання фізичної особи, або документально підтвердженою адресою здійснення позивачем господарської діяльності.

Суд зауважує, що відповідно до змісту акту перевірки та постанови про накладення штрафу порушення, виявлені в ході перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача під час розгляду справи пояснив, що за адресою проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність не здійснює та не має жодного відношення до майна, яке знаходиться і розташоване за вказаною адресою та до земельної ділянки.

На підтвердження вказаного, надав суду Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна про відсутність зареєстрованого в установленому законом порядку права власності, оренди, інших речових прав, іпотеки, обтяжень на майно та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.100, 101).

Окрім того в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази належного повідомлення ФОП ОСОБА_1 про початок проведення інспекційного відвідування, про ознайомлення його з актом інспекційного відвідування.

З урахуванням матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .

Доводи відповідача щодо обґрунтування здійснення інспекційного відвідування позивача за адресою: АДРЕСА_1 , а не за адресою місця проживання чи іншою офіційно задокументованою адресою, з посиланням на адресу зазначену у зверненні працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, на думку суду, не є належним доказом, що підтверджує здійснення позивачем господарської діяльності за відповідною адресою.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про недоведеність відповідачем факту здійснення позивачем господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Щодо твердження позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування на підставі звернення громадянина України, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок здійснення державного контролю, чинний на момент проведення заходу державного контролю дотримання позивачем вимог законодавства про працю) інспекційні відвідування проводяться: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Європейський суд у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у сумі 8180,5 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Житомирській області.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка, буд.18-а, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання дій незаконними та скасування постанови, - задовольнити.

Визнати протиправним дії управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та щодо складення припису про усунення виявлених порушень №ЖТ0329/28/АВ/П від 01.02.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ46/ЖТ0329/28/АВ/П/ТД-ФС від 22.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з управління Держпраці у Житомирській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 8180 (вісім тисяч вісімдесят) грн 50 (п"ятдесят) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 24 вересня 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко