Рішення № 84456891, 09.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року Справа № 160/4329/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Мілєвської А.В.

за участю:

представників позивача Гончарова Д.І., Курочкіної І.С.

представників відповідача Єгорова А.Є., Богацької С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", позивач) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Офісом великих платників податків ДФС № 0000544618 від 01 лютого 2019 року за формою "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 112 832 169 грн., в тому числі на 75 221 446 грн. за основним платежем та на 37 610 723 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0000544618 від 01 лютого 2019 року, яким ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 112 832 169 грн., в тому числі на 75 221 446 грн. за основним платежем та на 37 610 723 грн. за штрафними санкціями., є протиправним, складеним без урахування фактичних обставин справи та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, складено на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки № 1/28-10-46-15/00191023 від 03.01.2019 року щодо заниження податку на прибуток підприємства (рядок 17, 19 Декларації) за перше півріччя 2018 року на суму 75 221 446 гри., у т.ч. 1 квартал 2018 року - на суму 38 022 682 грн. Вказує, що висновки перевірки про неправомірність застосування пільги щодо зменшення податку на прибуток на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тон зроблено передусім на підставі того, що у ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не виникає податкового зобов`язання по сплаті акцизного податку до бюджету, тобто, відсутній факт перерахування коштів позивачем на розрахункові рахунки держказначейства України саме зі сплати акцизного податку, проте, такі висновки зроблені на підставі суб`єктивного, фіскального трактування п. 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки, вказана норма не містить жодної вимоги щодо сплати акцизного податку платником податку на прибуток, що застосовує зазначену пільгу, безпосередньо в бюджет. Вказує, що оскільки фактично акцизний податок з виробленого в Україні пального та з ввезеного на митну територію України пального сплачується кінцевими споживачами пального в його ціні, то придбаваючи важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10, згідно з УКТ ЗЕД, ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" сплачує акцизний податок, перераховуючи його постачальникам палива. Крім того, ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заперечує неможливість підтвердження сплати акцизного податку внаслідок того, що: сума податку не вказана в рахунках, наданих постачальником пального; сума акцизного податку не зазначається в виписках банку та платіжних дорученнях; дизельне пальне, постачання якого здійснювалось в І кварталі 2018 року частково сплачене на початку квітня 2018 року, оскільки, вимоги щодо обов`язковості зазначення суми акцизного податку в рахунках-фактурах чи рахунках на оплату не міститься ні в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ні в інших нормативно-правових актах; відсутність суми акцизного податку в полі “Призначення платежу” платіжного документу ніяким чином не пов`язана з правом платника податків на застосування норм визначених у п. 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України; обсяги дизельного пального, які приймали участь в розрахунку суми зменшення податку на прибуток за І квартал 2018 року були поставлені позивачу в межах звітного кварталу, тобто, кредиторська заборгованість по сплаті поставлених обсягів пального, у тому числі суми акцизного податку, виникла у ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" в І кварталі 2018 року. Позивач зазначає, що всі передбачені законом обов`язкові реквізити містяться як в актах на списання, так і в накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, а діючою системою обліку, яка здійснюється за допомогою програмного продукту SAP ERP, не передбачено в актах списання заповнення графи “Місце використання ТМЦ”, а в актах списання передбачені ідентичні за змістом графи “Вид об`єкту (MBB,СПП, замовлення)”, тобто, місце виникнення витрат та графа “№ об`єкту обліку” - кодування MBB цю системи обліку SAP ERP, тому зауваження відповідача, що незаповнена графа “Місце використання ТМЦ” не дає можливості встановити місце використання списаного ДП є безпідставними. Також, зазначення коефіцієнту переводу важків дистилятів (газойлів) із кілограмів у літри у накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів не передбачено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. На розрахунок суми акцизного податку будь-яка вартість пального (дизельного палива), у тому числі визначена за методом середньозваженої або ідентифікованої вартості, ніяким чином не впливає, отже, зауваження відповідача щодо застосування методу оцінки вибуття запасів на ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" ніяким чинам не можна враховувати при здійсненні висновків, щодо визначення повноти податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2018 року при застосуванні норм пункту 15 підрозділу 4 розділу XX “Перехідних положень” Податкового кодексу України.

Відповідачем 31.05.2019 року надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що згідно наданих щомісячних декларацій акцизного податку, відповідно до п.п.213.1.12 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" податкові зобов`язання з акцизного податку не декларує та відповідно не сплачує до бюджету. Вказує, що сплативши продавцю вартість підакцизного товару (важкого дистиляту), з включеною сумою акцизного податку, ця вартість у подальшому відображається у складі витрат підприємства під час використання таких важких дистилятів для власних потреб у виробничій діяльності, тобто, отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну, платник податку на прибуток, якій є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, вже врахував ці витрати на придбання підакцизних товарів при визначенні фінансового результату до оподаткування. Протягом січня-червня 2018 року ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" виписувались акцизні накладні неплатнику та на власне споживання. При проведенні документальної позапланової перевірки було досліджено сукупність усіх обставин, в т.ч. надані до перевірки паперові носії за формою первинних документів та встановлено: не підтверджено сплату підприємством за півріччя 2018 року акцизного податку до бюджету за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД; не підтверджено використання важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, у зв`язку з ненаданням (не в повному обсязі наданням) належним чином оформлених паперових носіїв за формою первинних документів, що підтверджують списання ДП у виробництві, з огляду на що підтвердити сплату акцизного податку у загальній сумі перерахованих коштів підприємством за отримане ДП постачальнику не має можливості. У зв`язку з відсутністю декларування об`єкту оподаткування з акцизного податку, підприємство за звітні періоди січень-червень 2018 року не нараховувало/не сплачувало до Державного бюджету суми акцизного податку, отже, не має права на зменшення податку на прибуток на несплачені до бюджету суми акцизного податку, у зв`язку з відсутністю об`єкта оподаткування з операцій реалізації пального та сплати акцизного податку до бюджету.

12.06.2019 року позивачем було подано відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначив, що позиція ГУ ДФС у Дніпропетровській області є не вірною, адже пункт 15 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України не містить вимоги щодо сплати акцизного податку платником податку на прибуток, що застосовує зазначену пільгу, безпосередньо до Державного бюджету. Вказує, що сплативши постачальнику вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, та отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну, ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", який використовує підакцизне дизельне пальне, що класифікується у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00 згідно з УКТ ЗЕД цілком на власні потреби для експлуатації транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8707 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД та є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, набуває право застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України. Оскільки, фактично акцизний податок з виробленого в Україні пального та з ввезеного на митну територію України пального сплачується кінцевими споживачами пального в його ціні, то придбаваючи важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" сплачує акцизний податок, перераховуючи його постачальникам палива. Також викладено доводи, аналогічні доводам, наведеним у позовній заяві.

19.06.2019 року відповідачем надано до суду додаткові пояснення, згідно яких, посилається на лист Міністерства фінансів України № 11320-10-10/12920 від 10.05.2018 року щодо розгляду листа Державної фіскальної служби України № 606/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 13.02.2018 року, згідно якого, податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини, наведені у позові та відповіді на відзив.

Представники відповідача вимоги позову не визнали та просили у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191023) зареєстровано 28.10.1996 року у встановленому законом порядку, перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.

Судом встановлено, що на підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.11.2018 р. № 2146, направлень на перевірку від 20.11.2018 р. №№ 518/28-10-46-15, 519/28-10-46-15, 520/28-10-46-15 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з питань повноти визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства за півріччя 2018 року щодо правомірності застосування норм пункту 15 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, за результатами якої, складено акт № 1/28-10-46-15/00191023 від 03.01.2019 року.

Відповідно до висновків вказаного акта, перевіркою встановлено порушення:

п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.15 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено:

- завищення податкових різниць, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу (рядок 03 Декларації) за півріччя 2018 року - 91 733 470 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 року - 46 369 124 грн.;

- завищення об`єкту оподаткування (рядок 04 Декларації) за півріччя 2018 року - 91 733 470 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 року - 46 369 124 грн.;

- завищення показника зменшення нарахованої суми податку (рядок 16 Декларації) за півріччя 2018 року - 91 733 470 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 року - 46 369 124 грн.;

- заниження податку на прибуток підприємства (рядок 17, 19 Декларації) за півріччя 2018 року - 75 221 446 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 року -38 022 682 грн.

Судом встановлено, що вказані висновки перевірки ґрунтуються на:

- не надання до Декларацій за 1 квартал 2018 року та півріччя 2018 року доповнення, встановленого абзацом 2 пункту 46.4 статті 46 розділу II Податкового кодексу, а саме: розшифровку сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень;

- не підтвердження сплати за півріччя 2018 року акцизного податку до бюджету за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД;

- не підтвердження використання важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, у зв`язку з ненаданням (не в повному обсязі наданням) належним чином оформлених паперових носіїв за формою первинних документів, що підтверджують списання ДП у виробництві.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подано заперечення на акт № 1/28-10-46-15/00191023 від 03.01.2019 р., за результатами розгляду яких, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби листом № 4958/10/28-10-46-15 від 31.01.2019 р. повідомила позивача, що висновки за результатами документальної позапланової виїзної перевірки є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та залишаються без змін.

На підставі акта перевірки № 1/28-10-46-15/00191023 від 03.01.2019 р. Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000544618 від 01.02.2019 року за формою "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 112 832 169 грн., в тому числі на 75 221 446 грн. за основним платежем та на 37 610 723 грн. за штрафними санкціями.

Досліджуючи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, та наявність у позивача права на зменшення податку на прибуток за рахунок суми сплаченого акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до визначення, наданого у підпункті 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також, безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також, внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

У відповідності до пункту 231.3 статті 231 Податкового кодексу України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Акцизна накладна складається на кількість реалізованого підакцизного товару, така акцизна накладна надається покупцю, якому реалізовано підакцизний товар, а сума акцизного податку в ціні підакцизного товару по операції з реалізації такого товару вказується окремим рядком в рахунку-фактурі постачальника і підлягає сплаті покупцем в ціні товару. Сплачуючи вартість підакцизного товару, покупець такого товару сплачує в ціні товару акцизний податок, на кількість товару, вказану в зареєстрованій акцизній накладній.

Згідно пункту 15 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах.

Судом встановлено, що ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" в процесі господарській діяльності в структурних підрозділах комбінату використовує транспортні засоби, що класифікуються згідно кодів УКТ ЗЕД 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 та обліковуються на бухгалтерському рахунку НОМЕР_1 “Основні засоби - первісна вартість”, а саме:

- гірничотранспортний цех №1 (ГТЦ-1): вантажопідйомністю понад 75 т, що згідно УКТ ЗЕД класифікуються у товарних підкатегоріях 8704 10 10 10, а саме: 30 кар`єрних самоскидів БелАЗ-75131;

- гірничотранспортний цех №2 ( ГТЦ-2): вантажопідйомністю понад 75 т, що згідно УКТ ЗЕД класифікуються у товарних підкатегоріях 8704 10 10 10, а саме: 49 кар`єрних самоскидів БелАЗ-75131 та 3 кар`єрних самоскиди (позашляховик) Caterpillar 789С;

- управління залізничного транспорту (УЗТ): залізничні локомотиви у кількості 102 шт, що згідно УКТ ЗЕД класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00.

Вказані обставини відповідачем не заперечувались та були підтверджені в ході проведення перевірки наступними документами: переліком основних засобів що класифікуються згідно кодів УКТ ЗЕД 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10; інвентарними картками на кар`єрні самоскиди БелАЗ-75131, кар`єрні самоскиди (позашляховики) Caterpillar 789С та залізничні локомотиви; технічними паспортами, формулярами на вищезазначену техніку; звітами структурних підрозділів ГТЦ-1, ГТЦ-2, УЗТ про витрати дизельного палива технологічним транспортом; лімітно-заправочними відомостями за періоди січень - червень 2018 року на транспортні засоби, що згідно УКТ ЗЕД класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00 та 8704 10 10 10; актами списання у виробництво дизельного палива самоскидами та локомотивами.

Для вказаних транспортних засобів ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" протягом спірного періоду січень – червень 2018 року було придбано дизельне паливо, яке є важкими дистилятами (газойль), які класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД у наступних постачальників: ПП “ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ” (код за ЄДРПОУ 33614922), згідно укладеного договору № 1095/17/1419 від 01.11.2017 р., ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД” (код за ЄДРПОУ 38489035), згідно укладеного договору № 923/17/504 від 14.04.2017 р., ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “СОКАР УКРАЇНА” (код за ЄДРПОУ 37037544), згідно укладеного договору № 1000/17/673 від 14.04.2017 р., ТОВ “ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД” (код за ЄДРПОУ 24316073), згідно укладеного договору №004/15/О-ЖД/318 від 05.01.2015 р., ПАТ “КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ” (код за ЄДРПОУ 31729918), згідно укладеного договору № 1048/17/1091 від 14.08.2017 р., ТОВ “ГЛУСКО УКРАЇНА” (код за ЄДРПОУ 40428668) згідно укладеного договору № 992/17/534 від 14.04.2017 р.

На підтвердження сплати за дизельне паливо, що класифікується в зазначених товарних підкатегоріях ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" надані реєстри платежів та виписки банку на адресу вказаних постачальників палива.

Ані в ході проведення перевірки, ані в ході судового розгляду справи відповідачем не заперечувався факт придбання ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у ПП “ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ”, ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “СОКАР УКРАЇНА”, ТОВ “ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД”, ПАТ “КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ” та ТОВ “ГЛУСКО УКРАЇНА” важких дистилятів (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД (дизельне пальне) на загальну кількість 18143357 кг./ 21699253,41 л.

На всі поставлені партії дизельного палива виписані рахунки-фактури, акти приймання-передачі, акти приймання нафтопродуктів за кількістю, видаткові накладні, залізничні накладні, прибуткові ордери, та представлені акцизні накладні, зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Актом перевірки № 1/28-10-46-15/00191023 від 03.01.2019 року підтверджено, що постачальники дизельного палива ПП “ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ”, ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “СОКАР УКРАЇНА”, ТОВ “ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД”, ПАТ “КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ” та ТОВ “ГЛУСКО УКРАЇНА” відображали акцизний податок в окремих документах, а саме: актах прийому-передачі продукції та видаткових накладних.

Як вже судом вказано, зазначені обставини не є спірними в даній справі.

Судом встановлено, що ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" 23.05.2018 року подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року, в якій задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу, у сумі 398887341, в тому числі: зменшення податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду 38022682 грн. та зазначено доповнення: “У зв`язку з невідповідністю діючої форми декларації з податку на прибуток положенням пункту 15 підрозділу 4 розділу XX ПКУ в рядку 16.1 додатку ЗП зазначена сума зменшення податку на прибуток на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД. В рядку 4.1.8 додатка РІ зазначена сума збільшення фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД з метою уникнення подвійного зменшення суми податку на прибуток.”.

11.10.2018 року ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2018 року, в якій задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі 863002405, в тому числі: зменшення податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду 37198764 грн. та зазначено доповнення: “У зв`язку з невідповідністю діючої форми декларації з податку на прибуток положенням пункту 15 підрозділу 4 розділу XX ПКУ в рядку 16.1 додатку ЗП зазначена сума зменшення податку на прибуток на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД. В рядку 4.1.8 додатка РІ зазначена сума збільшення фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД з метою уникнення подвійного зменшення суми податку на прибуток.”.

Згідно пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать, зокрема пальне.

Підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України встановлено ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), який справляється з таких товарів, як пальне, зокрема, важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00 та 2710 19 47 00, згідно УКТ ЗЕД.

При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов`язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (пункт 216.6 статті 216 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.217.1 ст.217 Податкового кодексу України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також, реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об`єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов`язань.

Отже, сплативши постачальнику вартість підакцизного товару, в ціну якого включено суму акцизного податку, та отримавши від постачальника зареєстровану акцизну накладну платник податку на прибуток, який є кінцевим споживачем такого підакцизного товару, виконує першу з умов набуття права застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Використавши отримане паливо для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, платник податку на прибуток виконує другу умову набуття права застосування норми пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Інших умов використання вказаної норми Податковий кодекс України не передбачає, а пункт 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України жодним чином не обмежує право використання цього пункту виключно суб`єктами господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального, оскільки, акцизний податок є непрямим податком, тому його фактичними платниками є споживачі палива, які сплачують податок у складі ціни на паливо.

З огляду на правовий зміст пункту 15 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, суд вказує, що позивач, який є платником податку на прибуток на загальних підставах, є споживачем палива та сплачуючи акцизний податок у складі ціни на спожите паливо, а відтак, має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за такий відповідний податковий (звітний) період. Саме у такий правовий спосіб врегульоване зазначене питання, та не ставить в залежність від наявності бути особою зареєстрованою платником акцизного податку, відносини податкового регулювання якого мають іншу складову, та який і є його платником до бюджету.

Законодавець передбачив можливість для відповідної особи, який є платником податку на прибуток врахування при його обчисленні та нарахуванні, сплаченого по факту придбання в ціні відповідного товару акцизного податку.

З приводу не надання до Декларацій за 1 квартал 2018 року та півріччя 2018 року доповнення, встановленого абзацом 2 пункту 46.4 статті 46 розділу II Податкового кодексу, а саме: розшифровку сум сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), із зазначенням реквізитів відповідних платіжних доручень, суд вказує таке.

Пунктом 46.4 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов`язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід`ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Судом встановлено, що ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у поданих уточнюючих податкових деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року та півріччя 2018 року у графі “Доповнення до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (заповнюється і подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ Податкового кодексу України) відображено доповнення наступного змісту “У зв`язку з невідповідністю діючої форми декларації з податку на прибуток положенням пункту 15 підрозділу 4 розділу XX ПКУ в рядку 16.1 додатку ЗП зазначена сума зменшення податку на прибуток на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД. В рядку 4.1.8 додатка РІ зазначена сума збільшення фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого за податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 11, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно УКТ ЗЕД з метою уникнення подвійного зменшення суми податку на прибуток.” із наданням додатків на 11 та 13 арк., відповідно.

Щодо доводів відповідача про невідповідність наданих ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" первинних документів (рахунки, рахунки-фактури, виписки банку, акти приймання - передачі, видаткові накладні, акти на списання) вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон) та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, суд вказує таке.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини другої наведеної статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також, зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків), незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

У відповідності до приписів пункту 2.2 Наказу № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, відображення у первинних документах, які підтверджують постачання товару, а також оплату товару, в даному випадку дизельного палива, суми акцизного податку, коефіцієнту переводу важків дистилятів (газойлів) із кілограмів у літри у накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів не є обов`язковим у відповідності до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон) та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Таким чином, вказані первинні документи (рахунки, рахунки-фактури, виписки банку, акти приймання передачі, видаткові накладні, акти на списання), які підтверджують постачання товару, а також оплату товару, мають усі необхідні передбачені чинним законодавством України обов`язкові реквізити первинних документів, з урахуванням того, що чинним законодавством України не передбачено відображення у таких первинних документах окремим рядком суми акцизного податку та коефіцієнту переводу важків дистилятів (газойлів) із кілограмів у літри у накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Щодо невідповідності періоду декларування списання дизельного палива та періоду оплати за підакцизний товар на користь постачальників - ПП “ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ”, ТОВ “АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “СОКАР УКРАЇНА”, ТОВ “ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД”, ПАТ “КОНЦЕРН ГАЛНАФТОГАЗ” та ТОВ “ГЛУСКО УКРАЇНА”, суд вказує, що такі обставини не можуть вказувати на відсутність права позивача на зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за такий відповідний податковий (звітний) період, оскільки обсяги дизельного пального, які приймали участь в розрахунку суми зменшення податку на прибуток за І квартал 2018 року, були поставлені позивачу в межах звітного кварталу, тобто, кредиторська заборгованість по сплаті поставлених обсягів пального, у тому числі суми акцизного податку, виникла у ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" в І кварталі 2018 року.

Також, представниками позивача в ході судового розгляду справи зазначалось, що діючою системою обліку, яка здійснюється за допомогою програмного продукту SAP ERP, не передбачено в актах списання заповнення графи “Місце використання ТМЦ”. Проте, в актах списання передбачені ідентичні за змістом графи “Вид об`єкту (MBB, СПП, замовлення)”, тобто місце виникнення витрат та графа “№ об`єкту обліку” - кодування MBB згідно системи обліку SAP ERP розрізі цехів, ділянок, служб тощо.

Окрім того, суд вказує, що відповідно до листа Міністерство інфраструктури України від 23.04.2013 року № 4492/25/10-13, списання фактично витраченого палива та мастильних матеріалів для транспортних засобів ведеться на підставі подорожніх листів відповідно до фактичної вартості витраченого палива, суб`єкти господарювання можуть використовувати самостійно виготовлені бланки первинних документів, у тому числі й подорожніх листів, які повинні містити реквізити типових або спеціалізованих форм, що передбачено п. 2.7 Положення про забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88.

Отже, чинним закодавством не обмежено право суб`єктів господарювання на власний розсуд здійснювати списання фактично витраченого палива, також, враховуючи норми частини другої статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно якої, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Посилання відповідача на лист Міністерства фінансів України № 11320-10-10/12920 від 10.05.2018 року щодо розгляду листа Державної фіскальної служби України № 606/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 13.02.2018 року суд не приймає до уваги, оскільки, лист Державної фіскальної служби України № 606/6/99-99-15-02-02-15/ІПК від 13.02.2018 року є індивідуальною податковою консультацією, яка за своїм змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а також, не має сили нормативно-правового акту та не створює і не припиняє прав чи обов`язків особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону.

При цьому, варто врахувати, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що одним з принципів податкового законодавства, що визначені у статті 4 Податкового кодексу України, є принцип презумпції правомірності рішень платника податків визначений п.п.4.1.4 п.4.1 цієї статі, який передбачає, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то правомірним є рішення платника податку.

З огляду на встановлені обставини справи та характер правовідносин зі спірного питання, суд вважає, що через відсутність формулювання з достатньою точністю та чіткістю наведених вище положень вимог податкового законодавства, через що має місце неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, що витікають з таких правовідносин, щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, тому існує правова та законодавчо визначена можливість прийняти позицію платника податків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, в ході судового розгляду справи позивачем доведено право на зменшення податку на прибуток за рахунок суми сплаченого акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, натомість, доводи контролюючого органу про порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.15 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки, враховуючи вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про заниження податку на прибуток підприємства (рядок 17, 19 Декларації) за півріччя 2018 року - 75 221 446 грн., у т.ч. 1 квартал 2018 року -38 022 682 грн.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки акта перевірки № 1/28-10-46-15/00191023 від 03.01.2019 року не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000544618 від 01.02.2019 року підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 19 210,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4500003538 від 03.05.2019 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 19 210,00 грн. підлягає стягненню з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Офісом великих платників податків ДФС № 0000544618 від 01 лютого 2019 року за формою "Р" .

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (адреса: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; код ЄДРПОУ 00191023) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копiйки) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса: м. Київ, 04119, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г; код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2019 року.

Суддя І.О. Лозицька