Ухвала суду № 84456880, 23.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/10487/19

категорія 108010100

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Коростенської ДПІ Коростенського управління ГУ ДФС в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , в якому просить:

визнати протиправною відмову Коростенської ДПІ Коростенського управління ГУ ДФС в Житомирській області, у частині відмови здійснювати податковий облік ОСОБА_2 , згідно Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів" ( 320/94-ВР ) за формою 8ДР без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру, не включати його персональні дані до інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру, здійснювати його облік виключно на паперових носіях за прізвищем, ім`ям, по-батькові не вказуючи серію та номер паспорта та проставити про це відповідну відмітку у паспорті.

зобов`язати Коростенську ДПІ Коростенського управління ГУ ДФС в Житомирській області здійснювати облік ОСОБА_2 як платника податків за раніше встановленими формами на паперових носіях за прізвищем, іменем та по-батькові, не вказуючи серію та номер паспорта, не включати його персональні дані до інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру .

зобов`язати Коростенську ДПІ Коростенського управління ГУ ДФС в Житомирській області проставити в паспорті ОСОБА_2 відповідну відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ІПН.

Згідно п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Також згідно з вимогами п.4 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У прохальній частині позовної заяви міститься вимога визнати протиправною відмову Коростенської ДПІ Коростенського управління ГУ ДФС в Житомирській області, у частині відмови здійснювати податковий облік ОСОБА_2 , згідно Закону України " Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів" ( 320/94-ВР ) за формою 8ДР без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру, не включати його персональні дані до інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру, здійснювати його облік виключно на паперових носіях за прізвищем, ім`ям, по-батькові не вказуючи серію та номер паспорта та проставити про це відповідну відмітку у паспорті.

У позовній заяві позивач вказує на те, що звертався 10.08.2019 разом з неповнолітнім сином до відповідача із заявою щодо ідентифікації його як платника податків без присвоєння електронного ідентифікатора особистості без обліку в державному реєстрі. Водночас, відповіді на звернення не отримав.

При цьому, у додатках до позовної заяви міститься лише один лист (відмова) Коростенської ОДПІ від 08.12.2010 №19913/29.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Таким чином, позивачу потрібно конкретизувати свої позовні вимоги. Якщо оскаржується конкретна відмова, необхідно зазначити її номер та дату.

При цьому, якщо позивачем оскражується відмова Коростенської ОДПІ від 08.12.2010 №19913/29, суд зазначає, що приписами ч.6. ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом, необхідно надати заяви з обгрунтуванням поважності причин його пропуску з відповідними доказами.

Таким чином, у разі оскарження відмови Коростенської ОДПІ від 08.12.2010 №19913/29 позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вказаним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 .

Частина друга статті 43 КАС України вказує, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Згідно ч. 1, 5 та 6 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов`язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах та може доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частина 1,4 ст. 59 КАС України визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

В порушення зазначених норм до позовної заяви не долучено належним чином завіреної копії документа, який підтверджує, що позивач є законним представником неповнолітнього, а саме - копії свідоцтва про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Крім того, в силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Додані до позову копії документів не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема ч. 5 ст. 94 КАС України.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви у 2-х прим., обгрунтуванням її та викладенням прохальної частини з урахуванням ст.5 КАСУ; у разі у разі оскарження відмови відповідача від 08.12.2010 №19913/29 - обгрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вказаним позовом з відповідними доказами; копії документа, що підтверджує повноваження законного представника неповнолітнього у 2-х прим.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос