Рішення № 84456874, 23.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Житомир справа №240/9294/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Чернюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у проведенні перерахунку коштів одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до прожиткового мінімуму 2018 року та виплатити її різницю.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що призначена позивачу одноразова грошова допомога має обраховуватися із урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 2018 рік, однак відповідач протиправно відмовляє у перерахунку вказаної виплати.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

22 серпня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №1803/06-30-10-06 від 22 серпня 2019 року, відповідно до змісту якого Державна фіскальна служба України позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ є саме дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Враховуючи вищевикладене, наголошує, що відповідачем правомірно застосовано норми законодавства, які регулюють питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги в редакції, чинній на 09 листопада 2015 року, а правові підстави для перерахунку розміру вже нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги, відсутні (а.с. 114-117).

29 серпня 2019 року до відділу документального забезпечення суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів (а.с. 120-121).

Крім того, 29 серпня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України надійшла відповідь на відзив у відповідності до змісту якої позивач заперечує щодо доводів Державної фіскальної служби України, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 124-126).

У зв`язку із неявкою позивача підготовче засідання, призначене на 29 серпня 2019 року о 10:30, було відкладено на 12 вересня 2019 року о 10:00 (а.с. 128).

В підготовчому засіданні, призначеному на 12 вересня 2019 року о 10:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та про закриття підготовчого провадження у справі і призначення справи до судового розгляду по суті на 23 вересня 2019 року о 12:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

В судове засідання, призначене на 23 вересня 2019 року о 12:00, прибули позивач та представник відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Положеннями статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги були предметом розгляду адміністративної справи №288/1361/17.

Судом в межах адміністративної справи №288/1361/17 встановлено, що перед звільненням, на підставі розпорядження відділу по роботі з особовим складом Управління податкової міліції позивачу було проведено медичне обстеження 17 лютого 1999 року військово-лікарською комісією УМВС Житомирської області. На підставі обстеження та встановленого діагнозу комісією зроблено висновок, що зазначене захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

09 листопада 2015 року медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 була встановлена безстрокова ІІ група інвалідності в зв`язку з захворюванням, отриманим в період проходження служби в органах внутрішніх справ (а.с. 16), про що на підставі акту огляду МСЕК №1069/1 від 09 листопада 2015 року, видана довідка серії ЖИА №004793 від 09 листопада 2015 року про втрату професійної працездатності - шістдесят відсотків (а.с. 14-15).

Позивач неодноразово звертався до Головного управління ДФС у Житомирській області із заявою (рапортом) щодо виплати одноразової грошової допомоги, надававши при цьому необхідний пакет документів (а.с. 22, 25-26, 28).

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2018 року у справі №288/1361/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у призначені ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності із 09 листопада 2015 року, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах податкової міліції; зобов`язати Державну фіскальну службу України розглянути та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 40-47).

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі №288/1361/17 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління ДФС у Житомирській області та Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, а рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2018 року - без змін (а.с. 48-55).

У відповідності до листа Державної фіскальної служби України від 03 грудня 2018 року, позивачу було повідомлено, що матеріали про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги було погоджено ДФС України та передано до Головного управління ДФС У Житомирській області для проведення відповідних виплат (а.с. 89).

Встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2018 року у справі №288/1361/17 позивачу було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 275 600,00 грн.

30 вересня 2018 року позивач звертався до начальника регуляторно-правового відділу ДФС України із заявою відповідно до змісту якої просив здійснити обрахунок та нарахування коштів не з дати виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, а з моменту набрання рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 07 лютого 2018 року у справі №288/1361/17 законної сили (а.с. 87).

12 вересня 2018 року позивач звертався до начальника Головного управління ДФС у Житомирській області із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги із розрахунку на день здійснення виплати (а.с. 69-71).

08.05.2019 позивач звернувся до голови ДФС України із проханням провести перерахунок виплачених коштів та виплатити різницю в сумі 95 000 грн. (а.с.90)

ДФС України листом від 07 червня 2019 року повідомила позивачу, що оскільки встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відбулося 09 листопада 2015 року, розмір грошової допомоги правомірно визначено як 200-кратний прожитковий мінімум, установлений законом на 01 вересня 2015 року (а.с. 91).

Не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи їх протиправними, наголошуючи, має право на перерахунок отриманої одноразової грошової допомоги виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 2018 рік, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Статтею 356 Податкового кодексу України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Пунктом 5 Розділу ХІ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон №565-XII.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII було внесено зміни, зокрема, в пунктом 15 Розділу ХІ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону №580-VIII, відповідно до яких за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом №565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності, далі - Порядок №850).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 передбачено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:

- 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

- 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

- 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року №80-VIII (далі - Закон №80-VIII) установлено у 2015 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2015 року - 1176 гривень, з 1 вересня - 1330 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2015 року - 1032 гривень, з 1 вересня - 1167 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2015 року - 1286 гривень, з 1 вересня - 1455 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2015 року - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Суд звертає увагу позивача, що у відповідності до підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Оскільки ІІ групу інвалідності було встановлено позивачу 09 листопада 2015 року, під час реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги мають бути застосовані положення Порядку №850 та Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідних рік у редакції, що були чинними на 09 листопада 2015 року.

Враховуючи положення статті 7 Закону №80-VIII, розмір одноразової грошової допомоги, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу, становить 1 378,00 грн х 200 = 275 600 грн.

Факт отримання ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 275 600 грн не заперечується позивачем та підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки по картковому рахунку (а.с. 82-86).

Зважаючи на дату встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, відповідач при визначенні розміру одноразової грошової допомоги правомірно застосував величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб як 1 378,00 гривень, визначено статтею 7 Закону №80-VIII.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що Порядком №850 не передбачено механізму та процедури перерахунку розміру вже нарахованої та виплаченої грошової допомоги.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання вимог частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не доведено протиправність дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у проведенні перерахунку коштів одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053. ЄДРПОУ: 39292197) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 24 вересня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова