Ухвала суду № 84456849, 23.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 вересня 2019 р.Справа №160/9219/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/9219/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 160/9219/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 12.08.2019 року № Ф-5295-50/67.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 59583612 згідно із постанови державного виконавця Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області при примусовому виконанні вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.08.2019 року № Ф-5295-50/67 до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі.

В обґрунтування заяви вказано про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам позивача, а захист цих прав ускладниться без життя відповідних заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі.

Розглядаючи вказану заяви суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що застосування такого інституту, як забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 оскаржує вимогу відповідача від 12.08.2019 року № Ф-5295-50/67 про стягнення з нього суми заборгованості зі сплати єдиного внеску, недоїмки та штрафу у розмірі 24614,70 грн.

Суми, зазначені у вимозі, підлягають сплаті протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги на рахунки органу доходів і зборів, відкриті у відповідному органі Казначейства (пункт 3 вимоги).

У разі несплати суми боргу, зазначеної у пункті 1 вимоги, ця вимога передається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства для стягнення в примусовому порядку протягом строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2019 року ВП №59583612, державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги відповідача від 12.08.2019 року № Ф-5295-50/67

При вирішенні заяви суд виходить з такого, що відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з частиною п`ятою статті 25 Закону № 2464-VI вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

За наведеним визначенням у Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Суд відмічає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного (них) рішення (нь) суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Закон України «Про виконавче провадження» також не містить механізму зупинення виконання оскаржених рішень до розгляду спору судом.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки (частина 14 статті 25 Закон № 2464-VI).

Зазначена норма передбачає лише зупинення перебігу строку сплати фінансових санкцій, визначених у вимозі, проте, не зупиняє перебіг строку звернення контролюючого органу до державної виконавчої служби, з метою примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки).

За таких обставин, враховуючи значний розмір стягнення, а також зважаючи на відсутність законодавчо визначеного механізму зупинення перебігу строку звернення контролюючого органу до державної виконавчої служби, з метою примусового виконання вимог про сплату боргу, суд дійшов висновку, що невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити рішення суду та/або ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Види забезпечення позову визначені ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п.1, 5 ч.1 ст.151 КАС України).

Як вбачається зі змісту заяви, позивач просить вжити заходів забезпечення позову, у тому числі, шляхом зупинення стягнення за оскарженою вимогою від 12.08.2019 року № Ф-5295-50/67, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви у цій частині.

Разом з цим, враховуючи, що оскаржена вимога перебуває на примусовому виконанні (ВП № 59583612), а також право суду за власною ініціативою вжити заходи забезпечення позову суд, суд вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженої вимоги суб`єкта владних повноважень, а також зупиненням стягнення.

За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом зупинення дії вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 року № Ф-5295-50/67 та зупинення її примусового стягнення.

Роз`яснити учасникам справи, що в силу вимог частини восьмої статті 154 КАС України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити повністю.

Зупинити дію вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5295-50/67-у від 12.08.2019 року у сумі 33284,24 грн., прийняту Головним управління ДФС у Дніпропетровській області до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/9219/19 (ВП № 59583612).

Зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5295-50/67-у від 12.08.2019 року у сумі 33284,24 грн., прийнятої Головним управління ДФС у Дніпропетровській області до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/9219/19 (ВП № 59583612).

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Є. Букіна