
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/9297/19
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- дії Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, періоду роботи на посаді адвоката з 09.03.1991 року по 09.03.1994 року та у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з розрахунку 90% від суддівської винагороди визнати протиправними;
- зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, періоду роботи на посаді адвоката з 09.03.1991 року по 09.03.1994 року;
- зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його виплату з 07 лютого 2019 року з розрахунку 90 відсотків від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді Житомирського апеляційного суду, без обмеження граничним розміром з врахуванням раніше виплачених коштів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 16 серпня 2011 року як суддя у відставці отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. 07 лютого 2019 року звернувся до відповідача із заявою щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, надавши довідку Житомирського апеляційного суду від 04.02.2019 року за № 02-28/175/2019, згідно якої стаж роботи, який дає право на відставку, становить 27 років 06 місяців 27 днів з урахуванням періоду роботи на посаді адвоката з 09.03.1991 по 09.03.1994. Однак листом від 19.02.2019 відповідач відмовив у зарахуванні до стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, періоду роботи на посаді адвоката з 09.03.1991 по 09.03.1994, оскільки Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено проведення перерахунків по стажу щомісячного довічного грошового утримання. Такі дії відповідача вважає незаконними з тих підстав, що 05.08.2018 набрала чинності норма Закону України від 12.07.2018 № 2509-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою статтю 137 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" доповнено частиною другою такого змісту: "До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді". На підставі наведеної норми, вважає, йому має бути зараховано період роботи адвокатом з 09.03.1991 по 09.03.1994.
Ухвалою суду від 15.07.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 19.09.2019 відповідача замінено на його правонаступника - на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
07.08.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які набрали чинності з 05.08.2018, вносять зміни до порядку обрахування стажу роботи на посаді судді, а саме: додатково до стажу роботи суддів зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена Законом і надає право на призначення на посаду судді. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено проведення перерахунків по стажу щомісячного довічного грошового утримання, отже, підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% немає.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Постановою Верховної Ради України від 7 липня 2011 року №3626-VI ОСОБА_1 , у зв`язку з поданням заяви про відставку, було звільнено з посади судді Апеляційного суду Житомирської області.
Наказом в.о голови апеляційного суду Житомирської області від 15 серпня 2011 року № 141 к позивача відраховано зі штату Апеляційного суду Житомирської області.
З 16 серпня 2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці у розмірі 88 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
04.02.2019 позивачу Житомирським апеляційним судом видано довідку № 02-28/175/2019-Вих, згідно якої стаж його роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 27 років 06 місяців 27 днів, з врахуванням, в тому числі роботи адвокатом з 09.03.1991 по 09.03.1994, тобто 3 роки.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді.
Листом від 19.02.2019 С-84 відповідач відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків. Вказав, що "...Відповідно до ст.137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;
2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", які набрали чин ності з 5 серпня 2018 року, вносять зміни до порядку обрахування стажу роботи на посаді судді, а саме додатково до стажу роботи суддів зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена Законом і надає право на призначення на посаду судді.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено проведення перерахунків по стажу щомісячного довічного гро шового утримання.
Враховуючи вищезазначене, підстав для зарахування періоду роботи з 09.03.1991 року по 09.03.1994 року на посаді адвоката до стажу судді немає...".
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
На момент виходу судді у відставку діяв Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI.
Частиною третьою статті 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI було передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Статтею 131 вказаного Закону було передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;
2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Закон України від 15 грудня 1992 року №2862-ХII «Про статус суддів» (у редакції, яка була чинною на час призначення позивача на посаду судді) передбачав наступне.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону № 2862-ХІІ, право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Відповідно до ч.4 ст.43 Закону № 2862-XII, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абзацом 2 пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 1 січня 2012 року), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Пунктом 11 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Як встановлено судом, повноваження громадянина ОСОБА_1 як судді припинилися з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України від 7 липня 2011 року №3626VI, якою позивач був звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Отже, з 07.07.2011 позивач припинив свої повноваження як суддя та набув право на призначення грошового утримання судді у відставці на умовах, визначених нормами законодавства, чинного станом саме на липень 2011 року.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що законодавством, яке діяло на момент призначення ОСОБА_1 на посаду судді та його звільнення, не було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання часу роботи на посаді адвоката.
Отже, до стажу позивача, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, правомірно не включено роботу адвоката.
Водночас, на думку позивача, він набув право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає йому право на відставку, з метою отримання довічного грошового утримання у більшому розмірі, часу роботи на посаді адвоката, у зв`язку з набранням чинності 05.08.2018 Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Проте, суд не може погодитись із вказаним, зважаючи на наступне.
У зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" № 2509-VIII від 12.07.2018, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" внесені зміни до статті 137 Закону "Про судоустрій і статус суддів" 1402-VIII від 02.06.2016 та її доповнено частиною другою, в якій зазначено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII за суддями, призначеними чи обраними на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв`язку з абзацом четвертим пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII дає підстави вважати, що у зв`язку з набранням чинності Законом № 2447-VIII, яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Верховний суд, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України, враховуючи внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висловили свою думку у спільному листі від 05.11.2018 №41783/0/9-18/2664/0/2-18/01-6757/18/9рс-1112/18/1-22433/18/02/3878 "Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді", відповідно до якого до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, тобто застосовуються вимоги, що діяли на момент такого призначення (обрання).
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що його було звільнено у відставку до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" 2509-VIII від 12.07.2018.
Таким чином, на нього не можуть поширюватись правила обрахування/перерахування стажу у відповідності до статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 1402-VIII в редакції Закону України № 2509-VIII від 12.07.2018.
Суд зазначає, що зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, стажу згідно статті 137 Закону № 1402-VIII, можливе стосовно суддів, які подали заяву про відставку після 05.08.2018.
Крім того, у ч.4 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII прямо зазначено, що перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Водночас норма, якою передбачено право на перерахунок стажу судді, який реалізував право на відставку до набрання чинності цього закону, у ньому відсутня.
Що стосується посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду в справі №9901/805/18, то воно є безпідставним, оскільки в ній спірними є правовідносини, пов`язані із правомірністю рішення ВРП щодо відмови у задоволенні заяви про звільнення з посади судді у відставку, яка бажала реалізувати право на відставку після набрання законної сили частини 2 статті 137 Закону №1402, тобто після 05.08.2018.
З наведених вище підстав, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак, про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено повністю, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
Судове рішення № 84456848, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 19.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/9297/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: