Рішення № 84456840, 24.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/9754/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України висновку про призначення та виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) працівника міліції ОСОБА_3 , яка пов`язана з виконанням останнім службових обов`язків та сталась у період проходження ним служби в органах внутрішніх справ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) працівника міліції ОСОБА_3 , яка пов`язана з виконанням останнім службових обов`язків та сталась у період проходження ним служби в органах внутрішніх справ.

В обґрунтування позову зазначають, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 вони повторно звернулися до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області "із заявою про виплату одноразової допомоги, але відповідачем знову було відмовлено через відсутність підстав для проведення виплати передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції". Відповідач нормами Закону України №565-ХІІ, Порядку № 707 не наділений повноваженнями на вивчення документів та прийняття рішень про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України № 565-ХІІ, отже рішення відповідача, викладене у листі від 13.05.2019 № 14/191, щодо відсутності у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги є протиправним, оскільки ухвалено поза межами повноважень відповідача.

Ухвалою від 06.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Міністерством внутрішніх справ України подано відзив на позовну заяву (а.с.47-56), в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що 26.04.2019 МВС України повернуло ГУМВС України в Одеській області документи щодо призначення позивачам одноразової грошової допомоги, оскільки смерть їх сина ОСОБА_3 наступила не під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області подало відзив на позов (а.с.62-94), в якому просить відмовити в задоволенні позовної заяви, зазначаючи, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 806/2796/18 висновок та матеріали про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 його батькам направлялись до МВС України; ГУ МВС України в Одеській області не може виплатити позивачам одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю їх сина без прийняття рішення про її призначення у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.

В судовому засіданні позивачі, представник позивача ОСОБА_1 позов підтримали та просили задовольнити. при цьому пояснили, що бездіяльність ГУ МВС України в Одеській області полягає в ігноруванні рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 806/2796/18, яким ГУ МВС України в Одеській області зобов`язано направити до МВС України документи із висновком для призначення і виплати позивачам одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 .

Оцінивши доводи учасників справи, проаналізувавши досліджені по справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

20.09.2014 року син позивачів (а.с.32) лейтенант міліції ОСОБА_3 , який проходив службу в БПС МОП "Шторм" ГУ МВС України в Одеській області, перебуваючи у відрядженні та прямуючи з території проведення антитерористичної операції в складі підрозділу на автобусі до місця постійної дислокації в м. Одесу загинув при виконанні службових обов`язків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась на 49 км+600м автодороги "Р73 Дніпропетровськ-Нікополь".

Вказані обставини учасниками справи не заперечується та підтверджуються рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 № 806/2796/18 (а.с.11-16), Актом про нещасний випадок від 26.09.2014 (а.с.23-25), постановою № 523 медичної (військово-лікарської) комісії від 09.01.2018 (а.с.26), Актом спеціального розслідування від 25.09.2014 (а.с.33-39), витягом з наказу начальника ГУ МВС України в Одеській області № 730о/с від 13.10.2014 (а.с.40).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 по справі № 806/2796/18, яке набрало законної сили 28.11.2018 (а.с.17-18), зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області прийняти від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заяви та додані до них документи і разом із висновком направити їх до Міністерства внутрішніх справ України для розгляду питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції ОСОБА_3 , яка пов`язана з виконанням останнім службових обов`язків та сталась у період проходження ним служби в органах внутрішніх справ.

Департаментом фінансово-облікової політики МВС України Ліквідаційній комісії ГУ МВС України в Одеській області направлено лист від 26.04.2019 № 15/2-1674 (а.с.54), в якому повідомляється, що Департаментом фінансово-облікової політики МВС України розглянуто матеріали на призначення одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого працівника міліції ОСОБА_3 , надіслані на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 по справі № 806/2796/18; правові підстави для призначення одноразової грошової допомоги батькам загиблого працівника міліції відсутні, а тому повертаються матеріали ОСОБА_3 як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Листом від 13.05.2019 № 14/1-91 (а.с.22) Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області повернуло позивачам матеріали ОСОБА_3 , продублювавши зміст листа від 26.04.2019 № 15/2-1674 Департаменту фінансово-облікової політики МВС України.

Позивачі, вважаючи, що не виконано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 по справі № 806/2796/18 звернулися до суду з даним позовом.

Щодо вимоги визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України висновку про призначення та виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) працівника міліції ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, усі судові рішення, які набрали законної сили, підлягають виконанню усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, в тому числі й Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України.

Звернення позивача з вказаною вимогою обумовлено невиконанням, на думку позивача, судового рішення, яким зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок про призначення та виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) працівника міліції ОСОБА_3

Обов`язок виконання рішення суду, яке набрало законної сили, прямо передбачено Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про виконавче провадження", а тому не потребує врегулювання в судовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу учасників справи на те, що чинне законодавство України передбачає порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, який врегульовано статтями 382, 383 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Цією ж статтею передбачено й порядок подання та вирішення такої заяви.

Частиною 6 цієї статті визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу викладених правових норм слідує, що приписами та ст.ст. 382, 383 КАС України визначено два окремі способи судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого не на користь суб`єкта владних повноважень: зобов`язання останнього подати звіт про виконання судового рішення та можливість накладення штрафу за результатами розгляду поданого звіту, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання судового рішення, що здійснюється за ініціативою позивача після розгляду справи.

Таким чином, суд зазначає, що позивачі, якщо вони вважають, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області не виконує рішення суду (не подало до Міністерства внутрішніх справ висновку про призначення та виплати одноразової грошової допомоги), можуть вирішити вказану спірну ситуацію шляхом звернення до суду в порядку ст.383 КАС України, яка регламентує підстави та порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, а не в порядку звернення до суду першої інстанції з новим позовом, що призведе до нашарування судових рішень та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виконання судового рішення, на що чинним законодавством передбачений зовсім інший порядок.

Також суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області подавало до Міністерства внутрішніх справ України на виконання рішення суду по справі по справі № 806/2796/18 документи для розгляду питання про призначення та виплату позивачам одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції ОСОБА_3 , в тому числі і висновок (а.с.88).

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України висновку про призначення та виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) працівника міліції ОСОБА_3 . є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) працівника міліції ОСОБА_3 , яка пов`язана з виконанням останнім службових обов`язків та сталась у період проходження ним служби в органах внутрішніх справ, то вона теж не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про міліцію", в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_3 , у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім`ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію", Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції (далі - Порядок).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено:

"Виконанням службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є:

несення постової чи патрульної служби;

вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів;

припинення або запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням;

охорона і забезпечення громадського порядку;

виявлення кримінальних правопорушень і участь у їх розкритті та розшуку осіб, які їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій."

Таким чином, на думку суду, єдиною умовою виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 3 ст. 23 Закону України "Про міліцію", в редакції, що діяла на час смерті ОСОБА_3 , є установлення смерті під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Як встановлено дослідженими доказами, смерть ОСОБА_3 настала при виконанні службових обов`язків, але не пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. При цьому суд зазначає, що смерть ОСОБА_3 настала в Дніпропетровській області за межами території проведення антитерористичної операції.

Суд зауважує, що позивачами ніяких обставин, встановлених п. 2 Порядку, які б свідчили, що смерть ОСОБА_3 настала при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, не вказано, як і нормативно-правових актів, якими передбачена виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) працівника міліції, яка пов`язана з виконанням останнім службових обов`язків та сталась у період проходження ним служби в органах внутрішніх справ, що були чинні на момент загибелі (смерті).

Ураховуючи, що смерть ОСОБА_3 настала при виконанні службових обов`язків, що не пов`язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, то права на виплату одноразової грошової допомоги позивачі не мають.

Твердження позивачів, що рішення відповідача (Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області), викладене у листі від 13.05.2019 № 14/191, щодо відсутності у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги є протиправним, суд вважає хибним, оскільки вказаний лист не є рішенням щодо виплати одноразової грошової допомоги і носить лише інформативний характер (інформує про наслідки розгляду певних матеріалів іншим суб`єктом владних повноважень).

Згідно абз. 2 п. 7 Порядку, рішення про призначення виплати приймає МВС України і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати. Суд звертає увагу, що даним Порядком не передбачено прийняття рішення про відмову у проведенні виплат і вчинення будь яких дій у зв`язку з відсутністю права на проведення таких виплат.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код 08592268), Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк