Рішення № 84456689, 12.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 вересня 2019 р. Справа № 120/1831/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача адвоката Савчука М.В.

представника відповідача: Кучерука О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату (21001, м. Вінниця, вул. О. Довженка, 28)

про: визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату (21001, м. Вінниця, вул. О. Довженка, 28) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово протягом 2018 року звертався до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату із заявами щодо підготування документів для призначення йому пенсії, як військовослужбовцю, згідно довідок №21/628 від 17.09.2002 та №993. Вказані довідки разом із заявою були надані відповідачу для подальшого приєднання до подання Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області у Вінницькій області.

Однак, відповідачем подання на перевірку вказаних довідок не оформлено. Натомість зазначено, що Вінницький ОМВК не має можливості надати правову оцінку поданим довідкам та запропоновано звернутися до суду для встановлення їх правової оцінки.

Вважаючи протиправною бездіяльність Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату щодо неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів для призначення пенсії позивачу згідно наданих довідок, вказаних у заяві від 14.05.2019 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 12 червня 2019 р. відкрито провадження у справі та постановлено судовий розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано та зобов`язано відповідача протягом 15 - днів з моменту отримання даної ухвали надати до суду належним чином завірені копії довідок №265 від 30.04.2002, №21/268 від 17.09.2002, №153/161/707 від 23.12.2004, №993.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано витребувані докази та відзив.

Так, заперечуючи проти позову відповідач вказує, що згідно чинного законодавства України, з 01.01.2017 року функції з призначення, перерахунку та виплати пенсії передані органам пенсійного фонду України. Позивачу на його заяву за вхідним №Л-22 від 03.07.2018 року Вінницьким ОМВК було надано обґрунтовану відповідь за вих. №3030 від 12.07.2019 року, де було чітко вказано про перелік документів, необхідних для оформлення документів щодо призначення пенсії за вислугу років або по інвалідності, які на адресу відповідача наданні не були. Посилаючись на безпідставність заявлених вимог, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, натомість відповідач з приводу задоволення вимог заперечував.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 (далі - позивач) 01.08.1990 призваний на військову службу Замостянським РВК м. Вінниця. Відповідно до витягу з особової справи майора ОСОБА_1 з 01.08.1990 по 24.06.1995 був курсантом Харківського ВВКІУ РВ, з 24.06.1995 по 28.07.1995 - розпорядження командувача ракетної армії, 28.07.1995 по 16.09.1996 - інженер відділення в/ч 35564, з 16.09.1996 по 17.10.2000 - старший інженер відділення в/ч 35564, 17.10.2000 по 27.05.2002 - інженер відділення в/ч А0170, з 27.05.2002 по 03.01.2003 - начальник відділення в/ч А0170. Наказом командира військової частини А0201 від 21.12.2004 №79 майора ОСОБА_1 звільнено зі служби за станом здоров`я.

Позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії, як військовослужбовцю, за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до відповіді ГУ ПФУ у Вінницькій області роз`яснено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України.

В подальшому, позивач звернувся до Вінницького обласного військового комісаріату із заявою від 14.05.2019 щодо підготування документів для призначення йому пенсії як військовослужбовцю. До заяви долучено паспорт, копію ідентифікаційного коду, копію відповіді ГУ ПФУ у Вінницькій області, копію тимчасового військового квитка, копію довідки №993, копію довідки №265 від 30.04.2002, копію довідки №21/628 від 17.09.2002, копію довідки №153/161/707 від 23.12.2004. Вказані документи для виконання були передані до Вінницького міського військового комісаріату, що не заперечується жодною із сторін.

На неодноразові звернення позивач належної відповіді не отримав, оформлення всіх необхідних документів згідно із заявою ОСОБА_1 від 14.05.2018 року, та передачі їх разом із довідкою (340) від 30.04.2002 року №265, довідкою №21/628 від 17.09.2002, довідкою №993 від 02.12.2004, витягом з особової справи майора ОСОБА_1 від 23.12.2004, та оформленим поданням до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не передано.

Відтак, позивач звернувся до суду щодо визнання протиправною бездіяльність та з вимогою зобов`язати Вінницький об`єднаний міський військовий комісаріат оформити всі необхідні документи, та разом із заявою передати їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для вирішення питання щодо призначення пенсії.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 48 Закону, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок).

Цей Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".

Відповідно до п. 1 Порядку, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12 ), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до п. 6 Порядку, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою. Пенсії призначаються у строки, визначені в статті 50 Закону (2262-12 ).

Згідно із пунктом 12 Порядку, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Відтак, даним Порядком передбачений чіткий алгоритм дій структурних підрозділів та у визначені строки при отримані заяви про призначення пенсії, зокрема, у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Крім того, на структурні підрозділи покладається обов`язок щодо одержання відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі відсутності всіх необхідних документів, подаються наявні документи.

Відповідач не заперечує щодо отримання від Вінницького ОВК заяви позивача про підготування необхідних документів для призначення йому пенсії із долученими документами. Крім того, відповідач не заперечує щодо перебування у його розпорядженні особової справи ОСОБА_1

Натомість, відповідач заперечуючи проти позову, стверджує, що позивачем не були надані всі документи, необхідні для призначення пенсії.

З даним твердженням відповідача суд не погоджується з огляду на те, що повноваження щодо призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин покладається на органи Пенсійного фонду України, що передбачено в силу ст. 49 вказаного вище Закону.

Так, відповідно до ст. 49 Закону, пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Суд акцентує увагу, що на відповідача відповідно до Порядку покладено обов`язок щодо оформлення необхідних документів та своє подання, і направити їх до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Відповідно до письмових доказів, 14.05.2018 позивач звернувся до Вінницького ОВК із заявою щодо оформлення необхідних документів з метою призначення йому пенсії. До заяви долучено паспорт, копію ідентифікаційного коду, копію відповіді ГУ ПФУ у Вінницькій області, копію тимчасового військового квитка, копію довідки №993, копію довідки №265 від 30.04.2002, копію довідки №21/628 від 17.09.2002, копію довідки №153/161/707 від 23.12.2004. Вказані документи для виконання були передані до Вінницького міського військового комісаріату, що не заперечується жодною із сторін.

Однак, матеріалами справи не підтверджено, що відповідач у строки та у порядку, передбаченими п. 12 Порядку вчинив дії щодо оформлення та передачі поданих позивачем документів для призначення пенсії. При цьому, суд звертає увагу, що в силу абз 2 п. 12 Порядку, у разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо протиправної бездіяльності Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату щодо неподання документів для призначення пенсії ОСОБА_1 згідно наданих довідок, вказаних у заяві від 14.05.2019 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З приводу аргументів відповідача, що Вінницький МВК передає документи до Вінницького ОВК, а не до ГУ ПФУ у Вінницькій області, то суд зазначає, що Порядком передбачено, що саме уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії направляє документи та подання до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Іншого Порядком не передбачено та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку, Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Однак, оскільки відповідачем не надано суду письмових доказів щодо покладених рішенням Міністерства на відповідача функцій, передбачених абз. 2 п. 1 Порядку, враховуючи беззаперечний факт, що Вінницький МВК отримав документи ОСОБА_2 для їх опрацювання та підготовки подання, то суд вважає, що відповідач зобов`язаний вчинити функції та дії, передбачені п. 12 Порядку.

Відтак, суд відхиляє такі аргументи та вважає за необхідне з метою захисту прав та інтересів позивача, зобов`язати Вінницький об`єднаний міський військовий комісаріат вчинити дії, передбачені п. 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402, щодо оформлення всіх необхідних документів згідно із заявою ОСОБА_1 від 14.05.2018 року, та передачі їх разом із довідкою (340) від 30.04.2002 року №265, довідкою №21/628 від 17.09.2002, довідкою №993 від 02.12.2004, витягом з особової справи майора ОСОБА_1 від 23.12.2004, та оформленим поданням передати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Відповідно до ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до встановлених обставин, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, підтверджується матеріалами справи, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Згідно правової позиції викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" № 3 від 13.03.2017 зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Беручи до уваги задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 , встановлення обставин тривалого протиправного неподання документів для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", доводи позивача щодо обґрунтування позовних вимог, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі, а саме - зобов`язати Вінницький об`єднаний міський військовий комісаріат надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату щодо неподання документів для призначення пенсії ОСОБА_1 згідно наданих довідок, вказаних у заяві від 14.05.2019 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язати Вінницький об`єднаний міський військовий комісаріат вчинити дії, передбачені п. 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402, щодо оформлення всіх необхідних документів згідно із заявою ОСОБА_1 від 14.05.2018 року, та передачі їх разом із довідкою (340) від 30.04.2002 року №265, довідкою №21/628 від 17.09.2002, довідкою №993 від 02.12.2004, витягом з особової справи майора ОСОБА_1 від 23.12.2004, та оформленим поданням передати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Встановити судовий контроль за виконанням даного рішення у місячний термін після набрання ним законної сили, про що подати звіт на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ); Вінницький об`єднаний міський військовий комісаріат (21036, м. Вінниця, вул. О. Довженка, 28, код ЄДРПОУ 08483713)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (20.09.2019)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна