Рішення № 84456579, 19.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Справа № 160/6411/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняШелгуновій І.А. за участі: представника позивача представника відповідачів представника відповідача 1 Калашнікова Є.М. Солодової А.О. Яценко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання дій неправомірними та скасування в частині податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням заяви від 19.09.2019 року, просить:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у визначені порушення строків реєстрації податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року на суму 1624483,45 грн. з сумою податку на додану вартість 270747,24 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0005434606 від 24.06.2019 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 108298,90 грн. щодо порушення строків реєстрації податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року на суму 1624483,45 грн. з сумою податку на додану вартість 270747,24 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» судовий збір у розмірі 4 061,22 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с. 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» за період з 15.11.2018 року по 28.05.2019 року, за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005434606 від 24.06.2019 року про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 185 578,21 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення в частині накладення штрафних санкцій щодо прострочення реєстрації податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки 15.01.2019 року відповідно до вимог 201.1 Податкового кодексу України направив видану ним 29.12.2018 року податкову накладну №934550 на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних за допомогою платного програмного забезпечення M.e.doc, згідно з даними системи податкова накладна надіслана 15.01.2019 року о 16:39, що підтверджується протоколом підтвердження відправлення податкової накладної, проте, всупереч вимгам п. 201.10 ст. 201 ПК України відповідач протягом операційного дня не надіслав квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, посилаючись на збої у роботі електронних сервісів ДФС, а також у зв`язку з проблемами у обробці запитів до ЄРПН, про що повідомила прес-служба ДФС України на своєму офіційному веб-сайті. Отже, позивачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо направлення ПН№934550 від 29.12.2018 року на реєстрацію до ЄРПН. Подальші процеси пов`язані з отриманням відповідачем-2 податкової накладної, обробкою, надсилання квитанцій об`єктивно не залежить від волі позивача. Таким чином, податкова накладна №934550 від 29.12.2018 року вважається зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзиви.

06.08.2019 року представником відповідача-1 було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства, а саме вимог п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки від 29.05.2019 року №283/28-10-46-06-31816235 та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005434606 від 24.06.2019 року про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування в частині відсутні.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримали, проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

06.08.2019 року представником відповідача-2 також подано письмовий відзив на позов, з посиланням на аналогічні обставини, викладені у відзиві відповідачем-1, у задоволенні позову просила відмовити повністю,

Представник відповідача-2 в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Офісом великих платників податків ДФС України проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» за період з 15.11.2018 року по 28.05.2019 року, за результатами якої складено акт перевірки №283/28-10-46-06-31816235 від 29.05.2019 року.

Згідно висновків акту, перевіркою було встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ в розмірі 234991,68 грн., від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 179267,13 грн., від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 270747,24 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення на акт перевірки листом №164/19/0774/204 від 14.06.2019 року.

За результатами розгляду заперечень відповідач заперечення позивача залишив без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки №283/28-10-46-06-31816235 від 29.05.2019 року Офісом великих платників податків ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення №0005434606 від 24.06.2019 року, згідно яким застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних у сумі 185578,21 грн.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0005434606 від 24.06.2019 року в частині застосуванні штрафних санкцій у сумі 108298,90 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Контролюючі органи згідно п.75.1 ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною відповідно до п.75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пункт 14.1.60 ст.14 ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, якізвільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 % суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту201.10статті201 ПК, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який на час виникнення спірних відносин діяв у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341із змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204(остання набрала чинності з 24.03.2018).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Так, згідно з положеннями пунктів 2, 8 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем)(крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимогПКв електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимогЗаконів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктомперевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 14 Порядку №1246).

В Порядку не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту14.1.60пункту14.1статті14 ПКЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної(розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту120-1.1статті120-1 ПКвідповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченогостаттею 201 цього Кодексудля реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригуваннядо такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженийнаказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557).

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 вказаного Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливостіздійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 (у редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №204) встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в ціляхстатті 201 ПКяк встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Хоча Порядок №1246 в регулюванні механізму надсилання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) і відсилає до норм Порядку №577, і ці норми не були порушені контролюючим органом внаслідок направлення товариству квитанції про прийняття податкових накладних 16.04.2018, висновок суду апеляційної інстанції про наявність законних підстав для притягнення товариства до відповідальності, встановленої пунктом120-1.1статті120-1 ПК, з врахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм пункту201.10статті201 ПКта Порядку №1246.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту201.10статті201 ПКякщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкованакладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Текстове викладення цієї норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 29.12.2018 року ТОВ «БаДМ» видало ТОВ «Українська академія біологічної медицини» на підставі здійсненої господарської операції з надання маркетингових послуг, податкову накладну №934550 на загальну суму 1624483,45 грн., з сумою ПДВ 270747,24 грн.

15.01.2019 року ТОВ «БаДМ» відповідно до вимог 201.1 Податкового кодексу України направило видану ним 29.12.2018 року податкову накладну №934550 на реєстрацію, у Єдиному реєстрі податкових накладних, за допомогою платного програмного забезпечення M.e.doc з використанням ІТЄ «Єдине вікно подання електронної звітності».

Згідно із даними системи M.e.doc вказана податкова накладна надіслана товариством 15.01.2019 року о 16:39 год., що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Проте, протягом операційного дня відповідач-1 не направив на адресу позивача квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Для з`ясування факту реєстрації накладної позивач 28.01.2019 року запит суб`єкту господарювання, який здійснює розповсюдження та обслуговування програмного забезпечення M.e.doc - ТОВ «Інтелект-Софт».

Листом №0502/1 від 05.02.2019 року ТОВ «Інтелект-Софт» підтвердило факт надсилання позивачем ПН - 15.01.2019 року о 16:39 год., та вказало, що 15.01.2019 року були зафіксовані збої у роботі електронних сервісів ДФС, а також проблеми у обробці запитів до ПН, про що повідомила прес-служба ДФС України на своєму офіційному веб-сайті: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html.

На підставі даного листа ТОВ «БаДМ» звернулось 28.02.2019 до ДФС України із скаргою з проханням внести відповідні дані про ПН до ЄРПН та надати квитанцію в електронному вигляді у текстовому форматі до податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року.

Проте, листом від 23.04.2019 року №15715/6/99-99-08-02-01-15 ДФС України зазначило, що за даними ЄРПН станом на 28.03.2019 року відсутній факт реєстрації податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року.

З аналізу викладеного суд дійшов висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо направлення податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року на реєстрацію до ЄРПН у визначений законодавством строк.

При цьому, відповідач як суб`єкт владних повноважень приймаючи зазначений акт індивідуальної дії діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено всі передбачені законом дії для реєстрації податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року у Єдиному державному реєстрі, у зв`язку з чим контролюючий орган протиправно нарахував штраф в розмірі 108298,90 грн., у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0005434606 від 24.06.2019 року в цій частині є не обґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України, які полягають у визначені порушення строків реєстрації податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року на суму 1624483,45 грн. з сумою податку на додану вартість 270747,24 грн., суд зазначає, що останні були охоплені камеральною перевіркою з питання своєчасності реєстрації податкових накладних, призначеної та проведеної на законних підставах, що виключає їх протиправність.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 445901 від 04.07.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 4061,00 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (49000, м.Дніпро, вул. Панікахи, буд.2, код ЄДРПОУ 31816235) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання дій неправомірними та скасування в частині податкового повідомлення рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0005434606 від 24.06.2019 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 108298,90 грн., щодо порушення строків реєстрації податкової накладної №934550 від 29.12.2018 року на суму 1624483,45 грн. з сумою податку на додану вартість 270747,24 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України судові витрати у розмірі 4061,00 грн. (чотири тисячі шістдесят одна гривень).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 вересня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець