Ухвала суду № 84456357, 27.07.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4595/19

№ 1-кс/183/1824/19

27 липня 2019 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря Петренко О.А., розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Рогового М.М.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, не працюючому, не одруженому, маючого середню освіту, проживаючого АДРЕСА_1 , не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Козлова С.Г.,

слідчих Рядської А.С.,Морозової Ю.О.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Шепелєва А.О.,

встановив :

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 24 липня 2019 року приблизно о 02 годин 15 хвилин ОСОБА_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_2 у салоні автомобіля марки «TOYOTA COROLLA» державний номер НОМЕР_1 їхали ґрунтовою дорогою у напрямку с.Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області. На відстані близько 3 км до с.Спаське між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт з приводу начебто викрадених грошей сестри ОСОБА_1 в гостях у останньої, які нібито викрала ОСОБА_2 .. Під час конфлікту ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом вказаного автомобіля, наніс кулаком правої руки два удари в голову ОСОБА_2 , яка сиділа на пасажирському сидінні. ОСОБА_2 з метою захисту також нанесла два удари кулаком правої руки у голову та живіт ОСОБА_1 , після чого останній зупинив автомобіль, дістав з кишені водійських дверей металевий ріжковий ключ та наніс ним ОСОБА_2 два удари в голову. Від нанесених ударів ОСОБА_2 почала стогнати. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел спрямований на вбивство ОСОБА_2

Після цього ОСОБА_1 24 липня 2019 року приблизно о 02 годин 17 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, вийшов з салону автомобіля, витягнув з нього ОСОБА_2 , кинув її на землю та наніс чисельні удари ногами по обличчю та рукам, якими остання закривала голову. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді смерті потерпілої, ОСОБА_1 взяв з кишені водійської двері свого автомобіля ніж та відтяг ОСОБА_2 у лісопосадку, де завдав їй два удари ножем у ліву бокову частину грудину клітину. Переконавшись, що ОСОБА_2 не має ознак життя, останній поїхав на автомобілі з місця скоєння злочину.

Своїми умисними противоправними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді рани в лобно-скроневій області справа, схожої на забій, п`яти ран в тім`яній області голови зліва потиличній області зліва з ознаками різаних, п`яти ран в потиличній області посередині і справа з ознаками різаних, синців навколо лівого ока в області лівої кисті руки, двох проникаючих колото-різаних поранень на боковій поверхні грудної клітини зліва на рівні можливо 6-го та 9-го межребір`я, багаточисленні садна на шиї, від яких остання померла.

Обґрунтованість підозри у інкримінованому, ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчій вказав, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим відносно нього неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор підтримав заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на її думку наявні ризики передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 винним себе у скоєнні вказаного кримінального правопорушеннях не визнав, вказав, що працює неофіційно, не згоден з обранням запобіжного заходу тримання під вартою, стверджує, що його били та душили протигазом, били в груди на руках від кайданок та на нозі ушкодження.

Захисник Шепелєв А.О., вказав, що вина ОСОБА_1 не доведена, підозра не обґрунтована, затримано його незаконно, протокол про затримання складено о 00-15 год. 26 липня 2019 р., а затриманий був 25 липня 2019 р. о 14-00 год., незаконність затримання може підтвердити його сестра. При проведенні слідчих дій було порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки йому не було надано можливості зустрічі з адвокатом. Також захисник вважає, що клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України. Слідчим не досліджено соціальні зв`язки та характеризуючи дані ОСОБА_1 Матеріали обґрунтування застосування запобіжного заходу не містять підтвердження причетності ОСОБА_1 до злочину, окрім того до ОСОБА_1 працівниками поліції застосовувались заходи фізичного впливу,

За клопотанням сторони захисту суд допитав свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що ОСОБА_1 є її братом, а ОСОБА_2 була її подругою. 25 липня 2019 р. ОСОБА_1 шукав загиблу ОСОБА_2 . На передодні затримання брата вона говорила з ним телефоном о пів на другу ночі, та він сказав, що його не відпускають з поліції. ЇЇ брат добрий, відповідальний, працює, але не офіційно, любить техніку.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , суд враховує, що вказані у клопотанні слідчого ризик є доведеними, що і дає підстави для задоволення клопотання.

26 липня 2019 р. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 26 липня 2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав, доводи учасників судового провадження належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, суд вважає, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України про який свідчить те, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого кримінального правопорушення, після вчиненого покинув місце скоєння злочину та переховувався від органів досудового розслідування з 24 липня 2019 р. з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років. Враховуючи вищевикладене, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, та перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 матиме реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також суд враховує той факт, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення внаслідок вчинення якого настала смерть ОСОБА_2 Держава повинна забезпечити дотримання громадянами законів, щодо захисту найвищої цінності суспільства - життя людини, а ОСОБА_1 підозрюється якраз в порушенні такого закону.

Доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри, неналежної оцінки міцності соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючих даних про особу підозрюваного, суд приймає до уваги, проте з огляду на вказані вище обставини кримінального провадження такі доводи самі по собі не можуть бути самодостатньою підставою для застосування менш суворого запобіжного заходу та не можуть запобігти встановленим ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та належним чином врахувати необхідність захисту соціальних цінностей суспільства.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв для її визначення. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 20.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення ЄСПЛ від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011р. наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тому суд вважає, що перебування на волі ОСОБА_1 буде суперечити інтересам суспільства і є беззаперечною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд встановив, що ці ж самі підстави, враховані при обранні запобіжного заходу тримання під вартою є і відсутністю підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд встановив, що прокурор довів, що жоден із запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування.

Суд не зазначає розміру можливої застави, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення вчиненого із застосуванням насильства.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, суд,

постановив :

застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою до 24 вересня 2019 року.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дніпропетровської установи виконання покарань управління Держаної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 4)

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення повного тесту ухвали.

Слідчий суддя Лила В.М.