Ухвала суду № 84456348, 24.09.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6019/19

Провадження № 2/0182/2930/2019

У Х В А Л А

Іменем України

24.09.2019 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрова А.Г.,

розглянувши в залі суду в м. Нікополі заяву представника Акціонерного товариства «оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про скасування заходів забезпечення позову, суд -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживачів.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» вчиняти дії щодо відключення від газопостачання будинку АДРЕСА_1 – до набрання законної сили рішенням суду у справі.

19.09.2019 року представник АТ «Дніпропетровськгаз» подала клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що судом при постановлені даної ухвали не з`ясовано, чи дійсно між сторонами виник спір, не дотримані принципи співмірності заходів забезпечення заявленим позовним вимогам та не наведено обґрунтування, чому вжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Ухвала суду від 04.09.2019 року не містить виду забезпечення позову та підстав його обрання. Крім того, заборонивши відповідачам вчиняти дії щодо відключення будинку ОСОБА_1 від газопостачання, суд обмежив АТ «Дніпропетровськгаз» в законних правах та обов`язках щодо відключення будинку відповідача від газопостачання у випадку визнання аварійним стану газорозподільної системи, або ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайним ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру. Крім того, на думку заявника, у даній справі відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд переконався, що між сторонами дійсно виник спір, оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Дніпропетровськгаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про захист справа споживачів. На даний час провадження по справі відкрито.

У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Норма зазначеної статті викладена в ухвалі суду від 04.09.2019 року, тому твердження заявника про те, що ухвала не містить виду забезпечення позову, не відповідають дійсності. При постановленні даної ухвали суд також обґрунтував підстави такого забезпечення та вважає його спів мірним заявленим позовним вимогам.

Як вбачається з повідомлення про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості, надісланого ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на адресу ОСОБА_1 , станом на 18.07.2019 року її заборгованість перед відповідачем за надані послуги становить 2598,96 грн. Даним повідомленням позивача також попереджено, що у разі відключення газопостачання його відновлення здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості та відшкодування вартості припинення й відновлення газопостачання.

Отже, у разі передчасного відключення будинку позивача від газопостачання, його відновлення вимагатиме додаткових витрат, що призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

При цьому, факт наявності чи відсутності права відповідача на відключення від газоспоживання позивача буде встановлено тільки під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.

Крім того, згідно ухвали суду від 04.09.2019 року відповідачам заборонено вчиняти дії щодо відключення будинку позивача від газопостачання у рамках розгляду судової справи про захист прав споживачів, у якій ОСОБА_1 оспорює заборгованість за надані їй послуги з газопостачання. Жодної шкоди інтересам третіх осіб, на які вказує заявник, виконання вказаної ухвали не завдає.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд керувався тим, що заявлений позивачем вид заходу забезпечення позову є доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, так як його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки предметом позову є правомірність нарахування заборгованості відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч. 5 ст. 158 ЦПК України).

Враховуючи обсяг позовних вимог, наявність обґрунтованого позову, суд приходить до висновку, що для захисту прав споживача та з метою недопущення незаконного відключення ОСОБА_1 від газопостачання, що є необхідним для забезпечення нормальних умов життя позивача, клопотання АТ «Дніпропетрвоськгаз» про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Акціонерного товариства «оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про скасування заходів забезпечення позову – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до або через Нікопольський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу суду складено 24.09.2019 року.

Суддя: А. Г. Багрова