Рішення № 84453141, 16.09.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1682/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "ГЛОБУС-ТРАНС" (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Захарова, буд. 7В)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 43900,00 грн. заборгованості за послуги з перевезення вантажу згідно договору № 17-12-18/П/1 від 17.12.2018 р. про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ГЛОБУС-ТРАНС" (далі - ПП "ГЛОБУС-ТРАНС", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення 43900,00 грн. заборгованості за послуги з перевезення вантажу згідно договору № 17-12-18/П/1 від 17.12.2018 р. про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 17-12-18/П/1 від 17.12.2018 р. про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно умов якого позивачем для ФОП ОСОБА_1 було надано послуги з перевезення вантажу, які не було оплачено останнім, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 43900,00 грн. основного боргу, а також судовий збір.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005528929 від 09.07.2019 р., відповідачем за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 є фізична особа ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Наведена правова позиція викладена в п. 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, господарські суди розглядають справи, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2019 р. було відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке було призначено на 22.08.2019 р.

19.08.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 17825 від 14.08.2019 р. (вх. № 15754/19 від 19.08.2019 р.) з додатками, а саме - з клопотанням про розгляд справи без участі представника ПП "ГЛОБУС-ТРАНС" на підставі поданих документів, а також із заявою про долучення документів до матеріалів справи, за змістом якої позивач просить суд долучити до матеріалів справи міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 408381.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2019 р. було виправлено описку в ухвалі суду від 02.08.2019 р. в частині невірного зазначення найменування відповідача.

У судове засідання 22.08.2019 р. представники позивача та відповідача не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України, однак станом на час судового засідання у матеріалах справи докази отримання відповідачем ухвали суду від 02.08.2019 р. були відсутніми.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2019 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи на 16.09.2019 р.

У судове засідання 16.09.2019 р. представники позивача та відповідача не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як зазначено в ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У судовому засіданні 16.09.2019 р. було прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

17.12.2018 р. між Приватним підприємством "ГЛОБУС-ТРАНС" (перевізник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (експедитор) було укладено договір з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом № 17-12-18/П/1, відповідно до п. 1.1 якого було визначено маршрут перевезення - Германія, D-87757, Kirchhem Schwaben, D-89340 Leipheim - Україна, м. Київ.

Пунктом 2 договору визначено, що датою завантаження є 18.12.2018 р.

Адреса завантаження: 1) D-87757, Kirchhem Schwaben, Hasbergen Strasse 13, 2) D-89340 Leipheim, Rudolf-Wanzl-Str. (п. 4 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що адресою розвантаження є: Київська обл., м. Київ.

Відповідно до п. 13 договору вартість перевезення становить 43900,00 грн.

Згідно з п. 17 договору експедитор повинен оплатити перевізнику вартість виконаного ним перевезення на протязі 7-14 банківських днів після отримання оригіналів документів (оригінал виставленого рахунку, акту, договору і CMR).

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань відносно даного перевезення (п. 20 договору).

На виконання договору № 17-12-18/П/1 від 17.12.2018 р. позивачем було надано відповідачу послугу з перевезення вантажу на суму 43900,00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 2892 від 21.12.2018 р. на суму 43900,00 грн. та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 408381, оригінал якої долучений до матеріалів справи.

Після здійснення спірного перевезення позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 2892 від 21.12.2018 р. на суму 43900,00 грн.

Як слідує з позову, необхідні для оплати документи, передбачені договором (CMR, рахунок, акт надання послуг, податкова накладна, договір), були направлені позивачем на адресу відповідача 06.02.2019 р., що підтверджується долученим до матеріалів справи оригіналом фіскального чеку АТ «Укрпошта», та були отримані відповідачем особисто 22.02.2019 р., що підтверджується витягом з сайту АТ «Укрпошта».

Крім того, ПП "ГЛОБУС-ТРАНС" було направлено на адресу ФОП Мачаваріані І.А. претензію № 14944 від 18.04.2019 р., відповідно до якої позивач просив відповідача перерахувати кошти в розмірі 43900,00 грн. на розрахунковий рахунок ПП «ГЛОБУС-ТРАНС» протягом трьох днів з дня отримання даної претензії.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість не сплачено.

Оскільки, в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідачем не було здійснено оплати вартості наданих послуг в сумі 43900,00 грн., то в останнього утворилась заборгованість у зазначеному розмірі, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини щодо перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

За приписами ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд встановив, що відповідач борг за отримані згідно договору № 17-12-18/П/1 від 17.12.2018 р. про міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом послуги з перевезення позивачу не сплатив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 43900,00 грн.

Зазначеної обставини відповідачем не спростовано, доказів оплати спірного перевезення до матеріалів справи не надано.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 43900,00 грн., який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 43900,00 грн. боргу за договором на надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні № 17-12-18/П/1 від 17.12.2018 р. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного підприємства "ГЛОБУС-ТРАНС" у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "ГЛОБУС-ТРАНС" (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Захарова, буд. 7В, код 38527379) 43900 (сорок три тисячі дев`ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24.09.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна