Рішення № 84453052, 24.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2019Справа № 910/16122/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт" (м. Київ)

до Pasta&Co (Plot no 138, LEA 7/13, Hussain Bhai Bandookwala Road, Old Haji Camp, Timber Market, Karachi, Islamic Republic of Pakistan)

про стягнення 12192,34 доларів США

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Pasta&Co про стягнення 12.192,34 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Контракту № PA-DE від 01.02.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.18. відкрито провадження у справі № 910/16122/18, призначено підготовче засідання на 09.07.19., зобов`язано позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва надати належним чином нотаріально завірені переклади позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі від 10.12.18. на англійську мову у двох примірниках; нотаріально завірені переклади судового доручення про надання правової допомоги на англійську мову у двох примірниках; постановлено направити вказані документи до Центрального органу іноземної держави; зупинено провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

30.01.19. від позивача надійшов нотаріально засвідчений переклад документів.

З огляду на вказане, з підстав необхідності вчинення процесуальних дій, оскільки провадження у справі № 910/16122/18 було зупинено, суд на підставі ст. 230 ГПК України ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.19. поновив провадження у справі № 910/16122/18 для направлення документів до Центрального органу іноземної держави.

Оскільки судом направлено документи до Центрального органу іноземної держави відповідача, суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України зупинив провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів, про що постановив ухвалу від 19.02.19.

Судове засідання, призначене на 09.07.19. не відбулось.

При цьому судом встановлено, що у відповідності до матеріалів справи № 910/16122/18 не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку чи про невручення відповідачу документів.

За вказаних підстав, суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 13.08.19.

12.08.19. від позивача надійшли два екземпляри ідентичних письмових пояснень по справі.

Позивач в судове засідання 13.08.19. не з`явився, виклавши в письмових поясненнях клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Відповідач в судове засідання 13.08.19. не з`явився. При цьому судом встановлено, що у відповідності до матеріалів справи № 910/16122/18 не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку чи про невручення відповідачу документів.

Статтею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція) визначено наступне:

Якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією,

і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

З матеріалів справи вбачається, що документи до компетентних органів Ісламської Республіки Пакистан направлено 12.02.19., з огляду на що на день постановлення даної ухвали сплинуло шість місяців з дня направлення документів.

В судовому засіданні 13.08.19. судом встановлено, що під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За вказаних підстав ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.19. закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/16122/18 до судового розгляду по суті на 24.09.19.

Позивач в судове засідання 24.09.19. не з`явився, подавши 24.09.19. клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Відповідач в судове засідання 24.09.19. не з`явився. При цьому судом встановлено, що у відповідності до матеріалів справи № 910/16122/18 не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку чи про невручення відповідачу документів.

Статтею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція) визначено наступне:

Якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією,

і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

З матеріалів справи вбачається, що документи до компетентних органів Ісламської Республіки Пакистан направлено 12.02.19., з огляду на що на день постановлення рішення сплинуло шість місяців з дня направлення документів.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. (ч. 5 вказаної статті).

В судовому засіданні 24.09.19. суд в нарадчій кімнаті прийняв, склав та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За приписами п.1 Роз`яснення № 04-5/608 від 31.05.02. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що спори, які виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Крім того, за приписами ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно із п. 9.2 контракту № PA-DE від 01.02.18. всі спори, претензії, які виникають у зв`язку з даним Контрактом або у зв`язку з ним підлягають вирішенню в судовому порядку в Господарському суді міста Києва згідно з матеріальним та процесуальним правом України, мова судочинства - українська, рішення якого є обов`язковими для обох сторін.

За таких обставин, за висновками суду, спір у справі № 910/16122/18 підлягає розгляду Господарським судом міста Києва на підставі норм українського права.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

01.02.18. між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено контракт № PA-DE (далі - Контракт), у відповідності до п. 1.2,.1.3 якого предметом Контракту є купівля-продаж продукції лісопереробки (далі - Товар) який Продавець за умовами Контракту зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його в порядку та на умовах Контракту. Кількість та об`єм Товару, його характеристики та строки поставки повинні відповідати Специфікації та вимогам, визначеним в додатках до Контракту.

В силу положень п. 7 Специфікації до укладеного сторонами правочину умовами поставки є CFR Карачі, Пакистан (Інкотермс-2010).

Пунктом 10.3 Контракту сторонами погоджено строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.18. Контракт може бути автоматично продовжений на наступний термін шляхом направлення електронного листа або факсу, за відсутності заперечень сторін.

Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Розрахунковою валютою Контракту є долари США (п. 2.1 Контракту).

Відповідно до п. 9 Специфікації до Контракту оплата здійснюється шляхом 100% банківського переказу після відпуску копії коносаменту.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, за висновками суду, внаслідок підписання Контракту сторонами було узгоджено істотні умови договору, внаслідок чого позивач та відповідач набули взаємні права та обов`язки.

Положеннями ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до наявних в матеріалах справи інвойсів, митних декларацій та коносаментів на виконання умов Контракту між сторонами неодноразово було здійснено поставку Товару.

З наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що оплата Товару Покупцем здійснювалась періодично, в тому числі шляхом оплати не конкретних інвойсів, а шляхом оплати певної суми коштів, з числа якої Продавець надалі зараховував оплату за вже відвантажений Товар.

Відповідно до умов специфікації № 220318 від 22.03.18. Продавець зобов`язався поставити Покупцю пиломатеріали обрізні, хвойні, сорт 2-3 згідно ГОСТ 8486-86 (В), розмірами 70 х 95 х 2440/2985 мм у кількості 86 куб. м, вартістю 200 доларів США, загальною вартістю 16.600,00 доларів США. Згідно пункту 10 Специфікації, обсяг відвантаження може бути +/- 10% в залежності від фізичного завантаження транспорту.

На виконання даної специфікації Постачальник здійснив дві поставки.

Згідно інвойсу № 518 від 19.07.18. остаточний об`єм і вартість товару, що постачається складала 41.928 куб. м, вартістю 8385,60 доларів США.

У відповідності до пунктів 7-8 Специфікації № 220318 від 22.03.18. порт завантаження визначено будь-який порт України, умови поставки визначено: CFR Карачі, Пакістан (Інкотермс 2010).

Згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» термін CFR (COST AND FREIGHT (... named port of destination), ВАРТІСТЬ 1 ФРАХТ (... назва порту призначення) - термін "вартість і фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження; продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару по названого порту призначення, ПРОТЕ, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця; термін CFR зобов`язує продавця здійснити митне очищення. Тобто, за умовами поставки CFR поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Митне оформлення товару для експорту було виконано Продавцем належним чином, про що свідчить митна декларація UA100010/2018/003488. Про поставку товару свідчить коносамент (bill of lading) № ONEYODSU00211800 від 30.07.18.

Проте, всупереч узгодженим умовам, після випуску копії коносамента Товар не було оплачено Покупцем в повному обсязі, хоча Постачальник належним чином виконував своє зобов`язання на умовах, визначених Специфікацією № 220318 та інвойсом № 518 від 19.07.18. Цей товар був частково оплачений 17.09.18. із залишку коштів 213,66 доларів США, зарахованих з оплати на суму 16256,00 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 140956040 від 17.09.18. Тобто вищевказана поставка лишилась несплаченою на суму 4171.94 доларів США.

Згідно інвойсу № 519 від 20.07.18. остаточний об`єм і вартість товару, що постачається складала 40.102 куб. м, вартістю 8020,40 доларів США. У відповідності до пунктів 7-8 Специфікації № 220318 від 22.03.18. порт завантаження визначено будь-який порт України, умови поставки визначено: CFR Карачі, Пакистан (Інкотермс 2010).

Митне оформлення товару для експорту було виконано Продавцем належним чином, про що свідчить митна декларація UA100010/2018/003499). Про доставку товару свідчить коносамент (bill of lading) № ONEYODSU00211800 від 30.07.18. (за цим коносаментом здійснено доставку також і товару за вищевказаним інвойсом № 518 від 19.07.18.). Проте, всупереч узгодженим умовам, після випуску копії коносамента Товар вартістю 8020,40 доларів США не було оплачено Покупцем в повному обсязі.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 12.192,34 доларів США.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст Контракту та умов Специфікації, зобов`язання відповідача з оплати товару, поставленого позивачем на суму 12.192,34 доларів США є таким, що настало 30.07.18

Вказане відповідачем не заперечено.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження позивача з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Контракту, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт" та задоволення позову про стягнення 12.192,34 долари США.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Pasta&Co (Паста і Ко) (Plot no 138, LEA 7/13, Hussain Bhai Bandookwala Road, Old Haji Camp, Timber Market, Karachi, Islamic Republic of Pakistan (Плот № 138, ЛЕА 7/13, Хуссейн Бхаі Бандуквала Роад , Олд Хаджі Кемп, Тімбер Маркет, Карачі, Пакистан)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт" (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 24; ідентифікаційний код 41692345) заборгованість в розмірі 12.192 (дванадцять тисяч сто дев`яносто два) долари США 34 центи.

3. Стягнути з Pasta&Co (Паста і Ко) (Plot no 138, LEA 7/13, Hussain Bhai Bandookwala Road, Old Haji Camp, Timber Market, Karachi, Islamic Republic of Pakistan (Плот № 138, ЛЕА 7/13, Хуссейн Бхаі Бандуквала Роад , Олд Хаджі Кемп, Тімбер Маркет, Карачі, Пакистан)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг Експорт" (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 24; ідентифікаційний код 41692345) 5.083 (п`ять тисяч вісімдесят три) грн. 44 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 24.09.19.

Суддя Т.М. Ващенко