Рішення № 84452878, 19.09.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/15185/19

Провадження № 2-а/521/372/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйка І.А.

секретаря судового засідання - Бендери О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці ДФС (місцезнаходження: Одеса, вул. Гайдара, 21а) про скасування постанови про порушення митних правил №0591/50000/19 від 19.06.2019 року, що видана Одеською митницею ДФС, -

В С Т А Н О В И В :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 та просила суд: визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0591/50000/19 від 19 червня 2019 року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

Позивачка зазначає, що 14.02.2019 року на адресу ТОВ «Укрінвест ЛТД» здійснено вихід посадових осіб Головного управління ДФС в Одеській області з метою проведення документальної позапланової перевірки на підставі наказу № 1080 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрінвест ЛТД» на підставі п.2 ч.7 ст. 346 Митного кодексу України та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А.Б. від 30.01.2019 року №62/11/15-32-14-10-05.

Згідно позовної заяви, ОСОБА_1 , діяла за довіреністю та не допустила посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що було оформлено актом про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 14 лютого 2019 року №137/15- 32-14-10-11/40060573.

У відношенні позивачки було складено протокол про порушення митних правил від 05 березня 2019 року №0591/50000/19 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 474 МК України - перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів, під час документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

19 червня 2019 року Одеською митницею ДФС України було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0591/50000/19, якою постановлено:визнати громадянку України ОСОБА_1 , винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 474 Митного кодексу України; та накласти на гр. ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день вчинення правопорушення становить 8500 гривень.

Позивачка вважає, що постанова в справі про порушення митних правил №0591/50000/19 є незаконною, оскільки порушує права позивачки та підлягає скасуванню в повному обсязі, а тому звернулася до суду з адміністративним позовом.

В судове засідання позивачка з`явилася, позов підтримувала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву не надавав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Судом встановлено, що 13.02.2019 року начальником Головного управління ДФС в Одеській області було прийнято наказ № 1080 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрінвест ЛТД» на підставі п.2 ч.7 ст. 346 Митного кодексу України та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А.Б. від 30.01.2019 року №62/11/15-32-14-10-05.

13.02.2019 року робочою групою був здійснений виїзд за юридичною адресою підприємства ТОВ «Укрінвест ЛТД»: 65091, м. Одеса, вул. Скісна, 27/29.

Згідно ч. 7 ст. 366 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органами доходів та зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 347 МК України, посадовим особам органів доходів і зборів під час проведення документальної виїзної перевірки для з`ясування питань, пов`язаних з перевіркою, надається право: здійснювати перевірку грошових, фінансових і бухгалтерських документів, звітів, контрактів, декларацій, калькуляцій, інших документів, які можуть бути пов`язані з операціями із ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або території вільної митної зони, у тому числі інформації, необхідної для з`ясування питань перевірки, яка є в розпорядженні підприємства, що перевіряється, в електронному вигляді; отримувати безоплатно від підприємств, що перевіряються, інформацію, пояснення, письмові довідки з питань, що виникають під час проведення перевірки, копії документів, засвідчені підписом керівника підприємства або уповноваженою ним особою та скріплені печаткою (за наявності.

Уповноваженій особі ТОВ «Укрінвест ЛТД» гр. України Вороніній Д.М., яка діє на підставі довіреності підприємства, під підпис було вручено посвідчення на право проведення перевірки від 13.02.2019 №862/14-10 та вручено копію наказу від 13.02.2019 №1080 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з 14.02.2019.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , діяла за довіреністю підприємства, та не допустила посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що було оформлено актом про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи 14 лютого 2019 року №139/15- 32-14-10-11/40060573.

Згідно ч. 7 ст. 349 МК України, у разі відмови керівника підприємства або уповноваженої ним особи розписатися в посвідченні на право проведення перевірки посадовими особами органу доходів і зборів складається акт, який засвідчує факт відмови. Акт про відмову від підпису в посвідченні на право проведення перевірки є підставою для початку проведення такої перевірки.

У зв`язку з чим, керуючись вимогами ч. 7 ст. 349 МК України, комісією ГУ ДФС в Одеській області було складено акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової перевірки дотримання ТОВ «Укрінвест ЛТД» вимог законодавства України з питань державної митної справи від 14 лютого 2019 року №139/15- 32-14-10-11/40060573.

Таким чином, враховуючи, що під час проведення позапланової документальної перевірки, уповноваженою особою ТОВ «Укрінвест ЛТД» гр. України ОСОБА_1 , яка діяла за довіреністю вказаного підприємства було відмовлено у наданні робочій групі документів, необхідних для проведення зазначеної перевірки, позивачка не виконала свої обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 350 МК України, перешкодила посадовій особі органу доходів та зборів під час проведення нею митного контролю; не виконала вимог під час проведення документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної служби, чим вчинила порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 474 МК України.

У відношенні позивачки було складено протокол про порушення митних правил від 05.03.2019 року №0591/50000/19 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 474 МК України - перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів, під час документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

19.06.2019 року Одеською митницею ДФС України було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0591/50000/19, якою постановлено:визнати громадянку України ОСОБА_1 , винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.474 Митного кодексу України; та накладено на гр. ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день вчинення правопорушення становить 8500 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 529 МК України встановлено, що скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З змісту ст. 9 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 статті 474 Митного кодексу України вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася довідповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перешкоджання посадовій особі органу доходів і зборів, невиконання її вимог під час проведення перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем, чи документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Щодо терміну «посадові особи» наразі визначення чинне законодавство України не містить. Проте, Міністерство юстиції України в листі від 22.02.2013 № 1332-0-26-13/11 та в листі від 03.11.2006 № 22-48-548 дає наступне роз`яснення терміну «посадова особа».

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про державну службу», посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Для вирішення питання щодо визначення поняття "посадова особа" необхідно виходити з правозастосовної практики, яка зазначає, що головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність в неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Тобто, позивачка на момент проведення перевірки не виконувала ні організаційно - розпорядчі, ні адміністративно-господарські функції, не займала жодну посаду ТОВ «Укрінвест ЛТД», а діяла лише на підставі довіреності, як представник, без делегування вищевказаних функцій.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Крім того, слід взяти до уваги, що задля застосування відповідальності до винної особи, повинен бути чітко окреслений склад правопорушення.

Проаналізувавши склад правопорушення, визначеного ст.474 Митного кодексу України, постанову про порушення митних правил №0591/50000/19 від 19.06.19 р. в даному випадку відсутній суб`єкт правопорушення, так як позивачка не підпадає під ознаки суб`єкта за кваліфікацією ст.474 Митного кодексу України.

Відповідно до ст.489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачкою отримано лист за вих. №1342/10/15-70-20-01-17 від 27.02.19 з вимогою з`явитися 05.03.19 р. до управління протидії митним правопорушенням митниці для надання пояснень та розгляду питання щодо складання протоколу про порушення митних правил за ст.474 Митного кодексу України.Однак, ОСОБА_1 отримано відповідний лист Одеської митниці ДФС 13.03.19 р., що можна відстежити за трек номером листа №6507806536333.Тобто строк на надання пояснень пропущено з причин, які не залежали від позивачки.Тому ОСОБА_1 подано заяву про перенесення розгляду справи на червень 2019 р. За рішенням Одеської митниці ДФС №5264/10/15-70-20-06-14 від 06.06.19 р. розгляд справи 0591/50000/19 перенесено на 19.06.19 р.

Однак, доказів які підтверджують належний факт відправки даного рішення поштовим відправленням з повідомленням про вручення, з можливістю відслідкувати строки відправки та вручення відсутні.

Відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Проте, про час та місце розгляду позивачка не була повідомлена, в матеріалах справи відсутні докази, що листи відправлялися поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Одеська митниця ДФС не надає документів про своєчасне сповіщення, особи, яка притягується до відповідальності, тому Одеська митниця ДФС неправомірно винесла постанову в справі про порушення митних правил №0591/50000/19.

Відповідно до ст. 498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Таким чином своїми діями Одеська митниця ДФС порушила права позивачку на правовий захист під час розгляду щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності, не було належним чином з`ясовано обставини, що мають значення для прийняття правомірного рішення, неправильно застосовано норми Митного кодексу України.

Також суд зазначає, що місце розгляду справи про порушення митних правил № 0591/50000/19 від 05.03.2019 р. - Одеська митниця ДФС, м. Одеса, Митна площа, 1 і дата зазначена 19.06.2019 року о 11 годині 10 хвилин.

Юридична адреса місцезнаходження Одеська митниця ДФС, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип (Гайдара), 21-А.

Ст. 524 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.

Тому не зрозуміло, чому у протоколі про порушення митних правил №0591/50000/19 від 05.03.2019 року місце розгляду справи - Одеська митниця ДФС, м. Одеса, Митна площа, 1.

Ст. 20 КАС України вказано, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 п. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд акцентує увагу відповідача, що згідно ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись ст.ст. 239, 336, 345, 349, 350, 487, 498, 526, 474 МК України, ст.ст. 7, 11, 247 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 14, 77, 159, 162, 242, 271, 272, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці ДФС (місцезнаходження: Одеса, вул. Гайдара, 21а) про скасування постанови про порушення митних правил №0591/50000/19 від 19.06.2019 року, що видана Одеською митницею ДФС - задовольнити повністю.

Постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил №0591/50000/19 від 19.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачуваних ст. 474 Митного кодексу України - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: І.А. Бобуйок