Рішення № 84452179, 05.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2019Справа № 910/9578/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., за участю секретаря судового засідання Мамонтової О.О., дослідив матеріали господарської справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»

до акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 18147,81 грн.,

Представники:

від позивача не прибув,

від відповідача Корсун Ю.Ю. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 18147,81 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вагонів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив строки доставки вантажу до станції призначення відповідно до накладної № 52729415, що є підставою для нарахування штрафу.

Суд своєю ухвалою від 22.07.2019 відкрив провадження у справі № 910/9578/19 та постановив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.08.2019 відповідач подав суду відзив на позовну заяву та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву. Обґрунтовуючи заяву, відповідач зазначив, що певний обсяг документів знаходиться у різних структурних підрозділах відповідача, тому для збору доказів та інформації для підготовки відзиву на позовну заяву потрібен був певний проміжок часу.

За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (ч. 2 ст. 118 ГПК України). Частиною 2 статті 119 ГПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З метою забезпечення принципу змагальності (ст. 13 ГПК України), суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та продовжити йому процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що згідно з накладною № 52729415 вантаж був доставлений до станції призначення за 18 діб (дата відправлення - 07.11.2018, а дата видачі - 25.11.2018). За розрахунком відповідача строк доставки становить 13 діб, у тому числі 3 доби на митне оформлення. Отже, відповідач вважає, що прострочив доставку вантажу на 5 діб, у з в`язку з чим сума відшкодування має становити 10 888,69 грн.

Відповідач разом із відзивом подав до суду заяву про зменшення штрафу, в якій просить зменшити розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів до 5% від обґрунтованої суми позову, з огляду на скрутне фінансове становище, відсутність понесених позивачем збитків внаслідок порушених термінів доставки вантажу та відсутність вини відповідача.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідно до накладної № 52729415 вантаж був доставлений на станцію призначення через 18 діб після відправлення, тоді як строк доставки за розрахунком позивача становить 10 діб. Отже, відповідач порушив строки доставки вантажу на 8 діб. Водночас позивач вказав на те, що відповідач в обґрунтування заяви про зменшення штрафу не надав жодних доказів стосовно підтвердження свого фінансового стану.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

06.12.2017 приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (продавець) та компанія «MERTRADE spol s г. о.» (покупець) уклали контракт №862/17 (далі - контракт), за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець - прийняти і оплатити бензол сирий кам`яновугільний марки БС та марки БС-1 (далі - вантаж).

07.11.2018, в межах зазначеного контракту, зі станції Авдіївка на адресу отримувача - компанії СВС с.р.о., Вояни, 07672, Словацька республіка - 7672 для фірми ДЕЗА, а.с., станція призначення: Вояни, Словацька республіка ЖСР, прикордонні станції переходів: 381104 Ужгород (зксп. ЖСР), 168708 Матьовце (зксп. ЖСР), відповідно до накладної СМГС № 52729415 було відправлено вантаж у вагоні (цистерні) № 50195304 УЗ.

25.11.2018 вагон № 50195304 УЗ прибув на станцію призначення, про що свідчить відповідний календарний штемпель станції Вояни у п. 27 залізничної накладної № 52729415. Тобто фактично вантаж був доставлений відповідачем на станцію призначення за 18 діб.

Відстань перевезення зазначена у графі 38 накладної № 52729415 та становить 1601 км (УЗ - 1591 км + ЖСР-10 км).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є правовідносинами з перевезення залізничним транспортом у міжнародному сполученні вантажу.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з положеннями ст. 4 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, (далі - Статут) перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Частиною 1 статті 10 Цивільного кодексу України передбачено, що чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Україна є учасницею двох міжнародних угод, які регулюють діяльність у сфері перевезення вантажів залізничним транспортом, а саме:

- Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (далі - УМВС, СМГС), до якої Україна приєдналась 05.06.1992;

- Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) згідно з текстом Протоколу змін від 3 червня 1999 року, до якої Україна приєдналась на підставі Закону України № 943-ІV від 05.06.2003.

Спірні правовідносини з перевезення вантажу залізничним транспортом у міжнародному сполученні, що виникли між сторонами у цій справі, регулюються УМВС.

Згідно з параграфами 1, 3 статті 14 Розділу ІІ «Договір перевезення» УМВС, відповідно до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення по маршруту, узгодженому відправником і договірним перевізником, і видати його отримувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною.

Договірний перевізник - це перевізник, який уклав з відправником договір перевезення відповідно до УМВС (стаття 2 Розділу І «Загальні положення» УМВС).

Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ «Накладна» Правил перевезення вантажів, що є Додатком 1 до УМВС (далі - Правила), перевезення вантажу оформлюється накладною СМГС єдиного зразка за формою, наведеною в додатку 1 до цих Правил. Накладна є комплексним документом, що складається з шести пронумерованих листів паперу і необхідної кількості екземплярів листа накладної «Дорожня відомість (додатковий екземпляр)».

Згідно з параграфами 2 і 3 статті 24 розділу ІІ «Договір перевезення» УМВС строк доставки вантажу визначається з огляду на такі норми:

- для контейнерів - 1 доба на кожні початі 150 км;

- для інших відправок - 1 доба на кожні початі 200 км.

Строк доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу.

Як передбачено параграфами 5 та 7 статті 24 розділу ІІ «Договір перевезення» УМВС, перебіг строку доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення і закінчується в момент передання отримувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповна доба вважається повною. Строк доставки вважається виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення строку доставки і перевізник повідомляє одержувача про прибуття вантажу і можливість передання вантажу в розпорядження одержувача. Порядок повідомлення одержувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу.

Відповідно до накладної № 52729415 договір перевезення був укладений 07.11.2018. Перебіг строку доставки вантажу починається з 08.11.2018. Вантаж був доставлений на станцію призначення 25.11.2018, тобто за 18 діб.

Враховуючи зазначене вище, відстань перевезення становить 1601 км, а термін доставки вантажу - 10 діб, згідно з розрахунком: 1601:200 = 8,01 = 9 +1 = 10 діб (1 доба на операції, пов`язані з відправленням вантажу).

Отже, вантаж за накладною № 52729415 був доставлений відповідачем з простроченням, яке становить 8 діб.

Згідно зі статтею 45 розділу ІІ «Договір перевезення» УМВС, якщо перевізником не був дотриманий строк доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 УМВС, перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки. Розмір неустойки за перевищення строку доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення строку доставки, і тривалості перевищення строку доставки, що розраховується як відношення перевищення терміну доставки до загального терміну доставки, а саме:

- 6% провізної плати при перевищенні строку доставки не більш ніж на одну десяту загального строку доставки;

- 18% провізної плати при перевищенні строку доставки понад одну десяту, але не більш ніж на три десятих загального строку доставки;

- 30% провізної плати при перевищенні строку доставки понад три десятих загального строку доставки.

Відповідно до розрахунку розміру неустойки за перевищення строку доставки вантажу, доданого позивачем до позовної заяви, провізна плата за перевезення вантажу у вагоні № 50195304 за накладною № 52729415 становить 60 492,70 грн. Зазначений розмір провідзної плати відповідачем не заперечується.

Отже, з урахуванням правил розрахунку неустойки, передбачених статтею 45 розділу ІІ «Договір перевезення» УМВС, розмір неустойки за перевищення строку доставки вантажу становить 18 147,80 грн.

15.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією № 11/08/17, в якій просив відповідача відповідно до статей 24, 45, 46 УМВС перерахувати на поточний рахунок позивача відшкодування за перевищення терміну доставки вантажу у вигляді неустойки в розмірі 18147,81 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 15.01.2018.

Відповідно до параграфів 7 та 8 статті 46 розділу ІІ «Договір перевезення» УМВС, перевізник зобов`язаний у 180-денний строк з дня отримання претензії розглянути її, дати відповідь претендателю і за умови повного або часткового визнання претензії сплатити претендателю належну суму. За умови повного або часткового відхилення претензії перевізник повідомляє претендателю підставу відхилення претензії і одночасно повертає документи, прикладені до претензії.

Відповідач відповіді на претензію не надав, зазначений розмір неустойки не сплатив.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Суд вважає не доведеними посилання відповідача на те, що перевищення строку доставки вантажу за накладною № 52729415 становить 5 діб, оскільки загальний строк доставки необхідно збільшити на 3 доби для проходження митного оформлення. Зокрема, відповідно до параграфу 4 статті 24 розділу ІІ «Договір перевезення» УМВС строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху прямування з причин, які не залежать від перевізника. Водночас, відповідачем не надано жодних доказів проходження митного контролю у понаднормативний строк, а тому відсутні підстави вважати, що затримка доставки вантажу на 3 доби виникла з причин, які не залежали від відповідача.

Вирішуючи питання можливості зменшення розміру неустойки за несвоєчасну доставку вантажів до 5% від обґрунтованої суми позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до норм чинного законодавства, зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, є правом, а не обов`язком суду.

Водночас, наведені відповідачем обставини не є тими винятковими обставинами, які, на думку суду, можуть бути покладені в основу рішення про зменшення розміру неустойки.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» до акціонерного товариства «Українська залізниця».

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (проїзд Індустріальний, буд. 1, м. Авдіївка, Донецької області, 86065, код 00191075) 18147,81 грн. неустойки за перевищення строку доставки вантажу, 1921,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 23.09.2019

Суддя С. А. Ковтун