Рішення № 84452077, 23.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2019Справа № 910/8919/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 119 880,95 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 119 880,95 грн., з яких 112 867,17 грн. за придбані деталі та 7 013,78 грн. за технічне обслуговування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, здійснюючи перевезення вагонів, які знаходяться у власності та оренді позивача, а саме: №№ 56409725, 56944028, 53485306, 62312608, 61672176, 52537669, 63329429, 52267309, 55590640, 61606760, 62240320, 52517638, 56863004, 62006648, 62057716, 59955583, 61300141, 53587010, 56117575, 56229503, не виконав покладеного на нього обов`язку щодо забезпечення збереженості майна та допустив пошкодження (розукомплектування) вказаних залізничних вагонів, у зв`язку з чим вказані вагони були направлені на технічне обслуговування, а позивач поніс збитки, пов`язані з придбанням деталей та технічним обслуговуванням, які не були відшкодовані відповідачем. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 119 880,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8919/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

05.08.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог та зазначив про відсутність всіх елементів цивільної відповідальності, передбачених ст. 1166 Цивільного кодексу України.

12.08.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначив, що прямі збитки виникли у позивача у зв`язку з розукомплектуванням вагонів через незабезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) під час їх курсування залізничними шляхами Акціонерного товариства "Українська залізниця". Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у січні-лютому 2019 відповідачем здійснювалося перевезення вантажних вагонів, що перебувають у власності (оренді) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: №№ 56409725, 56944028, 53485306, 62312608, 61672176, 52537669, 63329429, 52267309, 55590640, 61606760, 62240320, 52517638, 56863004, 62006648, 62057716, 59955583, 61300141, 53587010, 56117575, 56229503.

На станціях Запоріжжя-І, Інгулець, Миколаївка-Донецька та Богуславський було виявлено пошкодження вагонів №№ 56409725, 56944028, 53485306, 62312608, 61672176, 52537669, 63329429, 52267309, 55590640, 61606760, 62240320, 52517638, 56863004, 62006648, 62057716, 59955583, 61300141, 53587010, 56117575, 56229503, а саме: розукомплектування ручних стоянкових гальм.

Внаслідок встановлення відсутності деталей, позивачем направлено вагони №№ 56409725, 56944028, 53485306, 62312608, 61672176, 52537669, 63329429, 52267309, 55590640, 61606760, 62240320, 52517638, 56863004, 62006648, 62057716, 59955583, 61300141, 53587010, 56117575, 56229503 на технічне обслуговування та оформлено повідомлення № 4902 від 06.01.2019, № 9738 від 30.01.2019, № 5680 від 01.02.2019, № 5679 від 01.02.2019, № 5657 від 01.02.2019, № 5702 від 02.02.2019, № 5759 від 03.02.2019, № 5526 від 30.01.2019, № 5621 від 31.01.2019, № 5622 від 31.01.2019, № 5802 від 05.02.2019, № 3251 від 31.01.2019, № 3249 від 31.01.2019, № 3270 від 01.02.2019, № 3268 від 01.02.2019, № 3277 від 02.02.2019, № 3278 від 02.02.2019, № 3290 від 02.02.2019, № 3291 від 02.02.2019, № 3292 від 02.02.2019.

Позивач звертався до відповідача із заявами № 260/ДВ від 21.01.2019, № 690/ДВ від 14.02.2019, № 576/ДВ від 07.02.2019, № 534 від 06.02.2019, № 261/ДВ від 21.01.2019, № 691/ДВ від 14.02.2019, № 577/ДВ від 07.02.2019, № 535/ДВ від 06.02.2019, у яких просив оформити акти про пошкодження вагонів форми ВУ-25М та комерційні акти форми ГУ-22 і надати по одному примірнику позивачу.

Крім того, позивач звертався до відповідача зі скаргами № 750/ДВ від 18.02.2019, № 1366/ДВ від 12.03.2019, № 1015/ДВ від 26.02.2019, № 1008/ДВ від 26.02.2019.

Відповідач, у своїх листах-відповідях повідомив позивача про те, що складання комерційних актів з приводу пошкодження порожніх вагонів (відсутності частин вагонів) нормативними документами не передбачено.

Структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця", структурним підрозділом «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" складені Акти про пошкодження вагонів форми ВУ-25М, а саме: №№ 56409725, 56944028, 53485306, 62312608, 61672176, 52537669, 63329429, 52267309, 55590640, 61606760, 62240320, 52517638, 56863004, 62006648, 62057716, 59955583, 61300141, 53587010, 56117575, 56229503.

З метою ремонту пошкоджених вагонів позивачем, відповідно до Договорів поставки № 710/16 від 01.11.2016, № 235/16 від 13.04.2016, № 773/12 від 15.11.2012, № 59/14 від 10.02.2014 відповідних специфікацій та платіжних доручень було придбано деталі загальною вартістю 112 792,87 грн.

Крім того, на вагони були встановлені шпильки М12*70 у кількості 72 шт. на загальну суму 74,30 грн. на підставі Договору поставки № 77/15-ПР-М від 09.02.2015 та специфікації від 17.09.2018.

Загальна вартість придбаних деталей становить 112 867,17 грн.

Необхідні деталі були передані та встановлені структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Батуринська» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця", структурним підрозділом «Вагонне депо Запоріжжя-Ліве» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" та структурним підрозділом «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" на вагони №№ 56409725, 56944028, 53485306, 62312608, 61672176, 52537669, 63329429, 52267309, 55590640, 61606760, 62240320, 52517638, 56863004, 62006648, 62057716, 59955583, 61300141, 53587010, 56117575, 56229503, що підтверджується Актом № 1 від 28.01.2019, № 13 від 20.02.2019, № б/н від 28.02.2019.

Крім того, позивачем було сплачено 7 013,78 грн. за технічне обслуговування з встановлення запчастин на пошкоджені вагони, що підтверджується відповідними актами № 44 від 28.01.2019, № 13 від 20.02.2019, № 92/255 від 28.02.2019, № 94/255 від 28.02.2019, № 95/255 від 28.02.2019, № 96/255 від 28.02.2019 та платіжними дорученнями № 567 від 24.01.2019, № 1295 від 20.02.2019, № 2237 від 25.03.2019, № 2236 від 25.03.2019, № 2233 від 25.03.2019, № 2284 від 25.03.2019.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача 112 867,17 грн. за придбані деталі та 7 013,78 грн. за технічне обслуговування.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення статей 110, 114, 126 Статуту залізниць України, згідно яких залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час перевезення; відшкодовує збитки за не збережений вантаж, а також несе матеріальну відповідальність за пошкодження вагонів, та норми ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею, які регулюються положеннями глави 64 Цивільного кодексу України та глави 32 Господарського кодексу України та нормами спеціального законодавства, що регулюють залізничне перевезення в Україні.

Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 за № 457 та інших актів законодавства України, зокрема, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до пункту 20 Правил складання актів акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні.

Пунктом 20 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Оскільки порожні приватні вагони мають статус "вантажу", відповідно до пункту 2 Правил складання актів повинен бути сформований комерційний акт у зв`язку з пошкодженням вантажу (вагону).

Відповідно до пункту 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень, проте, після виявлення пошкодження відмовив позивачу як у оформленні актів про пошкодження вагонів, так і у оформленні комерційних актів.

Статтею 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Всупереч чинного законодавства, відповідач не забезпечив схоронності (збереження) вагонів під час їх курсування залізничними коліями, внаслідок чого завдано збитків майну позивача.

Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", залізниця не має права розпоряджатись ними на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до статті 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправність поведінки відповідача виражена у бездіяльності та незабезпеченні збереження належних позивачу вагонів, чим порушено наведені положення Статуту залізниць України та Закону України "Про залізничний транспорт", внаслідок чого вагони були розукомплектовані і позивачу завдані збитки в розмірі вартості їх ремонту.

Між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, також матеріали справи не містять доказів того, що розукомплектування вантажних вагонів сталося не з вини відповідача, який взяв на себе відповідальність за збереження прийнятих до перевезення вагонів позивача, але не зберіг майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс".

Оскільки позивачем доведено наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, а відповідачем не доведено відсутності його вини, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 119 880,95 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 119 880,95 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вулиця Антоновича, будинок 46-46А, ідентифікаційний код 30600592) 119 880 (сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 95 коп. збитків, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 23.09.2019

Суддя С. В. Стасюк