Ухвала суду № 84452027, 23.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.09.2019Справа № 910/10543/19Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

У справі № 910/10543/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ПЕТРОЛІУМ»

про стягнення 2 535 186,99 грн.,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ ПЕТРОЛІУМ» про стягнення 2 535 186,99 грн. суми попередньої оплати електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на умовах укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу №020119-ЕЕ від 26.12.2018 позивач у січні та лютому 2019 року спожив електричну енергію, яка була поставлена йому відповідачем, у кількості 4 952 562 кВт.год. загальною вартістю 10 524 533,01 грн. При цьому позивач стверджує, що фактично ним було перераховано відповідачу 13 059 720 грн. в якості оплати електричної енергії, однак починаючи з 16.02.2019 позивач розпочав отримувати електричну енергію від постачальника «останньої надії» - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», у зв`язку з чим постачання електричної енергії відповідачем з 16.02.2019 припинилося. Зважаючи на викладене позивач зазначає, що різниця між вартістю фактично придбаних (спожитих) ним об`ємів електричної енергії та загальною сумою перерахованих відповідачеві коштів склала 2 535 186,99 грн. (13 059 720 - 10 524 533,01), які сторона просить стягнути за рішенням суду, посилаючись на неповернення відповідачем зазначених коштів в добровільному порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.09.2019.

19.09.2019 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» надійшло клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

За приписами частини 7 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Відповідно до частини 7 статті 197 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв`язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання, заявник зазначає про те, що підприємство перебуває в скрутному економічному стані та через віддаленість Господарського суду міста Києва змушене зазнавати значні фінансові витрати на транспортні витрати з метою забезпечення особистої присутності у судовому засіданні представником. Крім цього, в клопотанні зазначено, що суд, до якого може прибути представник відповідача знаходиться у місті Харків.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно з частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальні права та обов`язки сторін та учасників справи визначені у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, крім права учасника справи брати участь у судовому засіданні, передбачені і інші процесуальні права, якими користуються сторони судового процесу, зокрема: право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках тощо.

Тобто, право на суд, яке гарантується, зокрема, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, забезпечується не виключно можливістю особистої участі у судовому засіданні, але й можливістю подавати до суду докази та письмові пояснення.

Крім того, учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представника. Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (аналогічна правова позиція викладена у Пленумі Вищого господарського суду України в пункті 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип пропорційності у господарському процесі, який полягає в тому, що суд в межах, встановлених цим Кодексом, визначає порядок здійснення провадження у справі, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи наведене, керуючись принципом пропорційності, господарський суд дійшов висновку, що заявником не було доведено наявності виключних обставин, за яких доцільним є участь сторони у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Водночас, відповідно до пункту 17.6 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Судом також враховано технічну неможливість у Господарського суду міста Києва на проведення судового засідання, призначеного на 25.09.2019, в режимі відеоконференції, оскільки на даний час в суді наявні лише два зали судового засідання, обладнані технічними засобами для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, зі щільним графіком проведення судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.

За таких обставин, враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, про те, що клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 43, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.В. Приходько