Постанова № 84449111, 23.09.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/2369/17

Номер провадження 1-кс/573/721/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

слідчої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

прокурора: Лазаренка О.В.,

слідчого: Кірпікіної Ю.І.,

підозрюваного: ОСОБА_1 ,

захисника : Пономаренка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання старшого слідчого Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Кірпікіної Ю.І., погоджене прокурором Конотопської місцевої прокуратури Лазаренком О.В., про застосування відносно підозрюваного за ч. 3 ст. 186 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анчіса Грузія, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, із середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуваючого, не інваліда

запобіжного заходу у виді тримання під вартою

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2019 року старший слідчий СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Кірпікіна Ю.І. звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Конотопської місцевої прокуратури Лазаренком О.В., про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що 29.11.2017 в період часу з 10.30 год. до 20.30 год. (точного часу досудовим розслідуванням встановлено не було) ОСОБА_1 маючи злочинний корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, прибув до домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де він за допомогою металевого лома шляхом злому вхідних дверей та запираючих пристроїв, проник до приміщення житлового будинку вказаного домогосподарства, в якому на той час перебувала потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи у приміщенні будинку зазначеного домогосподарства, ОСОБА_1 у присутності потерпілої ОСОБА_2 , яка на той час перебувала у ліжку в кімнаті будинку вищевказаного домогосподарства та бачила ОСОБА_1 , тобто діючи відкрито для потерпілої, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, без застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілої, відкрито заволодів майном, що знаходилось у вказаному будинку, а саме: обручкою із золота 585 проби вагою 4 г, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 2559 грн. 68 коп.; кулоном із золота 585 проби вагою 3 г вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 1919 грн. 76 коп.; ланцюжком із золота 585 проби вагою 3 г, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 1919 грн. 76 коп.; сережками із срібла 925 проби вагою 6 г, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 76 грн. 98 коп.; сережками із срібла 925 проби вагою 3 г, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 38 грн. 49 коп.; браслетом із срібла 925 проби вагою 1,5 г вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 19 грн. 25 коп.; сережками із срібла 925 проби вагою 2,8 г вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 35 грн. 92 коп.; браслетом із срібла 925 проби вагою 2,3 г вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 29 грн. 51 коп.; сережками із срібла 925 проби вагою 2,8 г вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/3850е від 06.12.2017 в сумі 35 грн. 92 коп.; 25 шт. пластикових коробів для електропроводки довжиною по 2 м кожен загальною вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/4010е від 18.12.2017 в сумі 471 грн.; 12 шт. пластикових коробів для електропроводки довжиною по 2 м кожен, загальною вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/119/9-3/4010е від 18.12.2017 в сумі 115 грн. 92 коп.; 16 спідниць загальною вартістю згідно довідки №48 від 25.01.2018, виданої відділом культури і туризму Білопільською РДА Сумської області, в сумі 2600 грн.; сценічного жіночого костюму для танців, загальною вартістю згідно довідки №48 від 25.01.2018, виданої відділом культури і туризму Білопільською РДА Сумської області, в сумі 2000 грн., а також грошима в сумі 4000 грн., спричинивши тим самим матеріальної шкоди на суму 15 822 грн. 31 коп.

Після вчинення злочину, ОСОБА_1 з викраденим майном місце скоєння злочину покинув.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди і бажав їх настання.

Таким чином, внаслідок вчинення умисних протиправних дій, які виразились у відкритому викраденні чужого майна на суму 15 822 грн. 31 коп., без застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло.

20 вересня 2019 року о 23.24 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Анчіса Грузія, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, не працюючому, неодруженому, із середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимому, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуваючому, не інваліду, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна, без застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого, поєднаного з проникненням у житло.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.11.2017 року в ході якого в господарстві ОСОБА_2 було виявлено та вилучено: слід знаряддя зламу, зразки фарби в ділянці зламу та плаский зубчастий ключ з металу жовтого кольору; показами потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які розповіли про обставини проникнення до їхнього будинку в АДРЕСА_2 та відкритого викрадення майна з вказаного будинку, а також пояснили і те, що до вчиненого пограбування ОСОБА_1 у них вдома за вищевказаною адресою ніколи не бував; показами свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що особисто знайома та підтримує дружні відносини з ОСОБА_6 , та що напередодні пограбування у будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 цікавився у неї особисто де та з ким проживають останні, крім того їй відомо, що ОСОБА_6 вчиняє крадіжки на території м. Білопілля; протоколом невідкладного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 від 30.11.2017, у ході проведення якого за місцем мешкання ОСОБА_1 було вилучено зокрема золотий кулон і наручний жіночий годинник « ОМАХ », які потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 впізнали під час пред`явлення їм вказаних речей для впізнання та пояснили, що вказані речі були 29.11.2017 року викрадені з їхнього будинку; протоколом невідкладного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 від 30.11.2017, у ході проведення якого за місцем мешкання ОСОБА_1 було вилучено зокрема 2 ломи (фомки), 4 шт. викрутки, які направленні до Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення судових експертиз; висновками проведених судових експертиз, а саме: трасологічної експертизи, відповідно до якої встановлено, що слід знаряддя зламу, вилучений 29.11.2017 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 залишений ломом лапчастим, вилученим 30.11.2017 під час проведення невідкладного обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 ; висновком експертизи лакофарбових матеріалів та покриття, відповідно до якої встановлено, що на поверхні опуклої частини роздвоєного і зігнутого під кутом близько 90 градусів кінця фомки є нашарування у вигляді притертості одношарових мікрочасток лакофарбового покриття синього кольору, які мають спільну родову належність з лакофарбовим покриттям вхідних дверей будинку, зразок якого надано на дослідження; судової молекулярно-генетичної експертизи (по пласкому зубчастому ключу, вилученому під час ОМП 29.11.2017 за місцем мешкання потерпілих за адресою: АДРЕСА_2 ), відповідно до висновку якої встановлено, що на наданому на дослідження ключі виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , походження клітин з ядрами, виявленими на ключі від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виключається. Вина ОСОБА_1 підтверджується також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від чотирьох до восьми років.

Таким чином, слідчий зазначає, що хоча після скоєного злочину пройшов значний час, ОСОБА_1 розуміючи, його можуть переслідувати співробітники правоохоронних органів 20 вересня 2019 року планував покинути територію України та виїхати до Російської Федерації, до колишньої дружини з якою вони мають спільну доньку, що підтверджується підготованими речами для поїздки та наявність закордонних паспортів на себе та малолітню дитину, банківської картки «Сбербанк России»», коштовностей, що були вилучені у ОСОБА_1 при затриманні. Крім цього, встановлено, що ОСОБА_1 на даний час надав оголошення про продаж власної квартири. Малолітня дитина ОСОБА_1 - ОСОБА_8 на даний час в жодному навчальному закладі на території Білопільського району не навчається. Вказані факти свідчить про підготування ОСОБА_1 до виїзду за межі Білопільського району з метою переховування від працівників правоохоронних органів України.

Отже, зважаючи, що колишня дружина ОСОБА_1 , з якою останній підтримує дружні стосунки, проживає на території Російської Федерації, що свідчить про наявність у нього сталих соціальних зв`язків на території держави, з якою на даний час призупинено міжнародно-правове співробітництво, яка у свою чергу може сприяти йому у переховуванні від органів досудового розслідування України, що може призвести до уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Оскільки ОСОБА_1 збирався виїхати в Російську Федерацію, то слідчий звертає увагу на те, що Білопільський район Сумської області межує з Глушковським районом Курської області Російської Федерації, а у прикордонних населених пунктах вказаних держав діє спрощений порядок перетину державного кордону ОСОБА_1 може залишити території України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Вказані факти свідчать, що останній намагався переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, в ході досудового розслідування викрадене майно не встановлено, а отже, необхідно провести слідчі дії та оперативні заходи направлені на встановлення місцезнаходження викраденого майна. На даний час вказані дії можливо провести лише за наявності підозрюваного ОСОБА_1 , з яким повинен бути постійний контакт, що можливо лише перебування останнього в місцях позбавлення волі та відсутності контакту зі знайомими особами ОСОБА_1 , які перебувають на волі та можуть бути причетними до скоєння вказаного злочину, зокрема зберігати чи реалізовувати викрадене майно.

Вказаний факт свідчить, про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може знищити, переховати або спотворити викрадені речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також, необхідно врахувати, що як підозрюваний, так і потерпілі й усі встановлені на даний час свідки вчинення вказаного кримінального правопорушення проживають у одному населеному пункті, а саме у м. Білопілля, Сумської області, а відтак у разі застосування відносно ОСОБА_1 менш обтяжливого покарання ніж тримання під вартою останній матиме можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків даної події, що може суттєво вплинути на повноту та об`єктивність досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Також встановлено, що відповідно до довідки про судимість ОСОБА_1 раніше неодноразово вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, а саме за статтями 140 ч. 2, 142 ч. 2, 140 ч. 3, 141 ч. 3 КК України в редакції 1960 року, та за статтями 185 ч. 1, 185 ч. 2, 357 ч. 1 КК України, має зняті та погашені у встановленому порядку судимості, отже вказаний факт свідчить про відповідну репутацію підозрюваного та характеризує особу підозрюваного як такого, що схильний до вчинення нових корисливих злочинів з метою швидкої наживи, отримання незаконного грошового прибутку та розрахунком на відворотність покарання за скоєне.

Також, слід наголосити, що потерпілою від даного злочину є ОСОБА_2 , 1938 р.н., особа жіночої статі, похилого віку, яка фізично є слабшою за підозрюваного та старшою за віком і не могла б чинити рівносильного опору його злочинним діям.

При цьому, ОСОБА_1 вчинив злочин, проти особи похилого віку, яка не може самостійно пересуватися, що викликало громадський резонанс на території Білопільського району. Дана обставина підтверджується неодноразовими зверненнями та скаргами зі сторони потерпілих. Отже знаходячись на волі є певні ризики, щодо тиску на ОСОБА_1 зі сторони громадськості, що може призвести до небезпеки життю та здоров`ю підозрюваного та інших негативних наслідків, які можуть вплинути на хід розслідування.

Також, слідчий просить врахувати ту обставину, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування ОСОБА_1 в умовах ізоляції, а саме: даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання останнього у місцях несвободи.

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування відносно ОСОБА_1 зібрано достатньо доказів, які свідчать про вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України, відповідної репутації, безпосереднього приживання поблизу Державного кордону, а також те, що останній перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури або суду, а також може чинити вплив на потерпілого.

Таким чином, наявність наведених ризиків свідчить про те, що до підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід, який припинив би подальшу злочинну поведінку і повністю забезпечив виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З огляду на викладене вище, з метою запобігання вищевказаним ризикам, слідчий вважає, що існує необхідність застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід, який би припинив подальшу злочинну поведінку і забезпечив реальне виконання покладених на нього процесуальним законом обов`язків.

В судовому засіданні прокурор Лазаренко В.О. та слідчий Кірпікіна Ю.І. клопотання підтримали із зазначених вище підстав, вважають що менш тяжкий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування останнього

Підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю заперечував, посилаючись на фальшування доказів зі сторони слідчого під час досудового розслідування кримінального провадження та відсутність будь-яких слідчих дій протягом 2017- 2019 років. Зазначив, що ризики заявлені прокурором та слідчим не обґрунтовані та не підтверджені доказами, оскільки протягом двох років будь-яких претензій до нього не висувалося. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, мотивуючи тим, що не має наміру ухилятися від досудового розслідування по даному провадженню, а має наміри працевлаштуватися, оскільки на його утриманні перебуває неповнолітня дитина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка інших родичів крім нього немає, тому, з метою забезпечення прав дитини, просить не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник Пономаренко О.В. заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт у нічний час, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що слідчим та прокурором не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України, які ґрунтуються лише на припущеннях. Крім того, обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дочку, яка потребує постійного батьківського піклування.

Інспектор ювенальної поліції Білопільського ВП Сайко І. у судовому засіданні повідомила, що нею особисто було здійснено телефонний дзвінок матері дитини - ОСОБА_9 , яка перебуває на території РФ, щодо повідомлення останньої про ситуацію, яка склалася із батьком дитини. На що їй була надана відповідь, що остання прибуде на Україну за першої можливості. На даний час дитина знаходиться під наглядом у приміщенні Білопільської ЦРЛ, про що повідомлена служба у справах дітей Білопільської РДА та батько дитини.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 29 Конституції України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини, ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_1 суд керується не лише положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а й відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини з цього приводу, відображену в рішеннях «Чеботарь проти Молдови», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, пред`явлена ОСОБА_1 підозра за ч. 3 ст. 186 КК України має місце та підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних у їх сукупності.

З огляду на викладене вище суд вважає, що підозра про ймовірну причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, є обґрунтованою.

При вирішенні клопотання суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, згідно з якою особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. При цьому обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, є належною підставою для первинного взяття під варту (рішення від 15 вересня 2009 року у справі «Ямрозі проти Польщі», рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Плєшков проти України»).

Тобто, із зазначеної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений у ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

У даному випадку суд враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, а тому, зважаючи на тяжкість покарання та відсутність у підозрюваного сталих соціальних зв`язків, постійного місця проживання та роботи, існує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчим суддею враховується той факт, що ОСОБА_1 раніше часто перетинав державний кордон із РФ, що не заперечується останнім. Крім того, його колишня цивільна дружина ОСОБА_10 проживає на території РФ, а отже, підозрюваний, перебуваючи на волі може здійснити спробу виїзду до території РФ. Доказів того, що у 2018 року ОСОБА_1 був депортований до України із території РФ без права в`їзду на п`ять років, останній суду не надав.

Також суд враховує ту обставину, що як підозрюваний, так і потерпілі й усі встановлені на даний час свідки вчинення вказаного кримінального правопорушення проживають у одному населеному пункті, а саме у м. Білопілля, Сумської області, тому у разі застосування відносно ОСОБА_1 менш обтяжливого покарання ніж тримання під вартою останній матиме можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків даної події, що може суттєво вплинути на повноту та об`єктивність досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Крім того, суд враховує ту обставину, що на даний час слідчим та прокурором до матеріалів клопотання долучені всі висновки експертиз, які вказують на причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому, враховуючи принцип невідворотності покарання за даний злочин, ОСОБА_11 буде намагатися уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування.

Отже, обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою в ході судового розгляду не встановлено.

Таким чином, викладені у клопотанні обставини вказують на існування визначених ст. 177 КПК України ризиків переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та, свідків, тому, з метою запобігання заявленим ризикам, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання.

Сукупність матеріалів, доданих до клопотання слідчого, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатніми для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри не є актом притягнення особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Крім того, застосування вказаного запобіжного заходу виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні і встановлення істини, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи.

При цьому суд враховує згадану вище практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства .

В той же час, обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування. До того ж, жодних доказів, що свідчать про міцність соціальних зв`язків останнього за місцем проживання суду не надано.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним, який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покладених на нього обов`язків і тому слідчий суддя, керуючись вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначає заставу у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів доходів громадян, що складає 100 350 гривень.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 3, 29 Конституції України, ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Білопільського відділення поліції ГУНП в Сумській області Кірпікіної Ю.І., погоджене прокурором Конотопської місцевої прокуратури Лазаренком О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 21 листопада 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 100 350 ( сто тисяч триста п`ятдесят ) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області (рахунок 37310081008869, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26270240, одержувач ТУ ДСА України в Сумській області, банк одержувач ДКСУ м. Київ, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом ;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Сумській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити письмово Білопільський районний суд Сумської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Виконання даної ухвали покласти на Білопільський ВП ГУНП в Сумській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді по 21 листопада 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: