Ухвала суду № 84446343, 23.09.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16430/19

н/п 1-кс/953/11575/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Бібік К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Ковальчука В.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019220000000864 від 06.06.2019 за ч. 1 ст. 307 КК України,-

встановив:

20 вересня 2019р. до суду надійшло клопотання слідчого Ковальчука В.В., погоджене з прокурором Ізотовим В.А., про арешт майна, належного ОСОБА_1 , вилученого 18.09.2019 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220000000864 від 06.06.2019 за ч. 1 ст. 307 КК України з обставин надходження 06.06.2019р. до СУ ГУНП в Харківській області рапорту працівників УПН, за яким під час виконання доручення у кримінальному провадженні №1201922000000051 від 16.01.2019р., розпочатого за ст. 348 КК України отримана інформація стосовно осіб «Б», «К», «А», які на території м. Харкова та Харківської області займаються незаконним збутом наркотичних та психотропних речовин.

18.09.2019 під час проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 30.08.2019 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

Слідчий до судового засідання не з`явився, подав заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити, справу розглянути за своєї відсутності.

Власник майна ОСОБА_2 , до судового засідання не з`явились, подав заяву, в якій проти задоволення клопотання не заперечував, просив справу розглянути за своєї відсутності.

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного:

З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220000000864 від 06.06.2019 за ч. 1 ст. 307 КК України з обставин надходження 06.06.2019р. до СУ ГУНП в Харківській області рапорту працівників УПН, за яким під час виконання доручення у кримінальному провадженні №1201922000000051 від 16.01.2019р., розпочатого за ст. 348 КК України отримана інформація стосовно осіб «Б», «К», «А», які на території м. Харкова та Харківської області займаються незаконним збутом наркотичних та психотропних речовин.

18.09.2019 під час проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 30.08.2019 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, вилучене під час обшуку майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.

Керуючись ст. ст.167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, належне ОСОБА_1 , вилучене 18.09.2019 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 : дві пластикові ложки білого та зеленого кольорів з нашаруванням порошкоподібної речовини; 13 мотків липкої стрічки, 12 упаковок з порожніми пакетами, металеві магніти округлої форми; розламаний телефон марки «IPhone»; банківська картка № НОМЕР_1 ; ноутбук «ASUS» модель UX 360 C світло-коричневого кольору з зарядним пристроєм; мобільний телефон General mobile з IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 з кришкою сріблястого кольору.

Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя: