Постанова № 84441686, 23.09.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/734/1312/19 Справа № 734/47/19

У х в а л а

23 вересня 2019 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Бузунко О.А.,

при секретарі - Галюк Л.В.,

за участю: прокурора Бабича О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву потерпілого ОСОБА_1 про відвід судді Бараненка С.М. у кримінальному провадженні № 12017270130000807 від 08.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в:

у провадженні Козелецького районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження №12017270130000807 від 08.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

16 вересня 2019 року через канцелярію суду потерпілим ОСОБА_1 була подана заява про відвід головуючого судді Бараненка С.М. від розгляду кримінального провадження № 12017270130000807 від 08.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Свою заяву потерпілий мотивує тим, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04 липня 2018 року № 2130/3дп/15-18 у справі про притягнення судді ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності встановлено ряд обставин, які для ОСОБА_1 створюють сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Бараненка С.М. Крім того, суддя Бараненко С.М., як голова суду не забезпечив розгляд справи № 734/47/19 у розумні строки, у зв`язку з чим потерпілий ОСОБА_1 неодноразово змушений був звертатись до Чернігівського апеляційного суду з вимогами про передачу справи до іншого суду. Окремо заявник звертає увагу суду на те, що суддя Бараненко С.М. заявляв раніше самовідвід, в задоволенні якого хоча і було відмовлено, проте суддя Бараненко С.М. цим самовідводом повідомив, що він перебуває у дружніх стосунках із стороною кримінального провадження.

Тобто, потерпілий ОСОБА_1 має сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Бараненка С.М. у справі № 734/47/19, тому просить суд задовольнити вищевказану заяву та відвести суддю Бараненка С.М. від участі у справі № 734/47/19 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення заяви про відвід.

Належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Грищенко М.Б. у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Потерпілий ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд питання за його відсутності.

У судове засідання суддя Бараненко С.М. для висловлення своєї думки не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи.

Заслухавши думку прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, на яку посилається заявник, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Проте такі обставини при розгляді заяви про відвід судді не встановлені. Відтак доводи, які зазначені у заяві потерпілого, не дають підстав для відводу головуючого у справі судді Бараненка Сергія Михайловича, оскільки жодним чином не свідчать про наявність упередженості, безсторонності або особистої зацікавленості головуючого по справі під час розгляду даного кримінального провадження, та могли б перешкодити ухваленню законного, обґрунтованого і вмотивованого рішення.

Суд не сприймає як доказ необєктивності чи упередженості судді Бараненка С.М. під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, рішення Вищої ради правосуддя від 04 липня 2018 року № 2130/3дп/15-18, оскільки воно стосувалося питання, пов`язаного з розглядом суддею Бараненко С.М. справи про адміністративне правопорушення і ніякого відношення до згаданого кримінального провадження не має.

Незабезпечення суддею Бараненко С.М. як головою суду розгляду справи № 734/47/19 у розумні строки не є підставою для відводу судді Бараненка С.М. від участі в розгляді кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 як голова суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не наділений повноваженнями розглядати справи взагалі. Обов`язок щодо своєчасного розгляду і вирішення судової справи покладений на суддю, а не на голову суду (ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підставою для відводу судді Бараненка С.М. також не можуть бути обставини, викладені ним в заяві про самовідвід (яка суду не надана), так як цим обставинам надана оцінка суддею Іванюком Т.І. під час розгляду вказаної заяви судді Бараненка С.М.

Враховуючи вищенаведене, а також норми кримінально процесуального закону, суд приходить до висновку, що заявлений потерпілим відвід судді Бараненка С.М. не містить достатніх доказів, які свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених нормами КПК України, тому заява потерпілого про відвід задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_1 про відвід судді Бараненка С.М. у кримінальному провадженні № 12017270130000807 від 08.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Бузунко