Ухвала суду № 84436185, 23.09.2019, Березанський районний суд Миколаївської області

23.09.2019 Справа №2/469/954/19

2/469/523/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Гапоненко Н.О., розглянувши позовну заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області, про відшкодування шкоди, завданої рибним запасам, –

в с т а н о в и в:

Прокурор 27 серпня 2019 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області шкоду завдану рибним запасам у розмірі 5950 грн., посилаючись на те, що ОСОБА_1 постановою Березанського районного суду Миколаївської області у справі № 469/1052/18 від 22 жовтня 2018 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та застосовано захід впливу у вигляді попередження за те, що він 13 серпня 2018 року о 18.00 год. у Тилігульському лимані в районі с.Українка Березанського району Миколаївської області здійснював вилов водних живих ресурсів в брід забороненим знаряддям лову - сіткою довжиною 50 м., висотою 1.2 м., з вічком 20 мм., незаконно виловив рибу кефаль-гостроніс в кількості 10 шт. загальною вагою 0.5 кг.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану позовну заяву внесено до автоматизованого розподілу 03 вересня 2019 року

Позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями ч.3, ч.4 ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, прокурор посилався на те, що несплата відповідачем зазначеного у встановленому порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом рибних ресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансування державою природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.

Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч закону не здійснює захисту або робить це не належно.

Прокурор також зазначає, що Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області не вживає заходів на відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби.

Разом з тим, прокурором не зазначено у позовній заяві та не підтверджено наявність виключного випадку для подання позову Миколаївською місцевою прокуратурою №1 в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області.

Крім того, з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи вживаються відповідні заходи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби, Державним агентством рибного господарства України (Держрибагенство, код ЄДРПОУ 37472282, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, будинок 45-А ), яке є органом державної влади і може представляти інтереси держави в суді у межах своєї компетенції, та до складу якого як відокремлений підрозділ входить Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області не зверталось до суду у зв"язку з відсутністю фінансування.

Проте, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор не перевірив та не довів будь-якими доказами посилання Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області на відсутність фінансування щодо сплати судового збору, наявність відмови суду у звільненні Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області від сплати судового збору чи відстрочення його сплати, неможливість сплати такого збору Державним агентством рибного господарства України, притягнення відповідних посадових осіб до відповідальності за невиконання чи перешкоджання виконання своїх функцій державним органом рибоохорони.

Таким чином, суд дійшов висновку про непідтвердження прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 24 жовтня 2018 року у справі № 304/1196/16-ц (провадження № 61-18698св18) зазначив, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №697/2768/16-ц (провадження№ 61-17499св18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом встановлено непідтвердження підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області, що, відповідно до п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України, є підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.149, 153, п.4 ч.4 ст.185, ст.ст.258-261, 263 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_1 , в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області - повернути прокурору.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя: