Рішення № 84434867, 11.09.2019, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/31/19

Провадження № 2/327/34/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2019 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.

за участю секретаря судового засідання - Літвінової Т.А.

представника позивача - Журавель А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Розівської районної державної адміністрації Запорізької області, поданою в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

01.02.2019 року Розівська районна державна адміністрація Запорізької області звернулася до суду із позовом, який в подальшому уточнила, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в обґрунтування якого зазначала наступне.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Батько дітей записаний за вказівкою матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Діти перебувають на обліку у Службі у справах дітей, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах.

ОСОБА_3 згідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.03.2011 року, вже була позбавлена батьківських прав щодо двох своїх малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , водночас належних висновків для себе зробила.

Так, ОСОБА_3 , будучи зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , постійно змінювала місце свого проживання, внаслідок чого Службою у справах дітей, разом з фахівцями РЦСССДМ, та працівниками поліції вживались заходи по розшуку останньої та дітей.

При цьому, як за зареєстрованим місцем проживання, так і за іншими адресами, де було виявлено ОСОБА_3 , встановлено, що сприятливі умови для проживання та виховання дітей, відсутні, оскільки санітарно - гігієнічні умови в будинках, де було виявлено ОСОБА_3 , не придатні для проживання малолітніх дітей, постільна білизна, посуд, дитячий одяг брудні, у дітей відсутнє місце для відпочинку, розвиваючі іграшки, дитячі книжки, необхідні предмети гігієни, харчування дітей не збалансоване. Усі особи, що оточують дітей, зловживають алкогольними напоями, раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі за вчинення злочинів, зокрема і сама ОСОБА_3 Діти є учасниками частих конфліктів, сутичок та сварок між дорослими особами, що негативно впливає на їх здоров`я та життя.

Не було вжито ОСОБА_3 і заходів щодо духовного розвитку дітей та здобуття останніми дошкільної освіти, оскільки ОСОБА_1 , будучи влаштований до дитячого ясла-садка відвідував заклад лише з 24.09.2018 року по 02.10.2018 року, а ОСОБА_2 мати взагалі відмовилась влаштовувати до дитячого ясла-садка.

Крім того, ОСОБА_3 перебуваючи на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення та отримуючи державну соціальну допомогу на дітей, кошти витрачає не за призначенням, постійного місця роботи, заробітку та доходу немає, як то і намірів працевлаштуватися.

Постановою Розівського районного суду Запорізької області від 11.04.2018 року, ОСОБА_3 притягувалась до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Фахівці Служби у справах дітей разом з працівниками РЦСССДМ неодноразово проводили профілактичні та роз`яснювальні роботи з ОСОБА_3 , попереджали останню про необхідність належним чином виконувати свої батьківські обов`язки. Разом з тим, позитивні зміни не відбулись і остання продовжувала ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Згідно до розпорядження голови Розівської районної державної адміністрації Запорізької області № 59 від 22.02.2019 р. малолітні діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були направлені до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР, де перебувають і по теперішній час.

На підставі викладеного, позивач просив позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, де на даний час перебувають діти, аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання повторно не з`явилася, направлені останній за зареєстрованим місцем проживання судові повістки, повернулися до суду без вручення адресату, із відміткою поштового відділення на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 була обізнана про наявність в провадженні суду вказаної цивільної справи, оскільки раніше з`являлася за викликами суду, водночас в судове засідання повторно не з`явилася, суд доходить висновку про можливість проведення судового розгляду справи по суті у відсутність останньої, розцінюючи її процесуальну поведінку як небажання скористатися своїми процесуальними правами, зокрема і на подачу відзиву на позов.

На підставі зазначеного, суд за згодою представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР, в судове засідання з невідомих причин не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням думки представника позивача, та норм, викладених в ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду даної справи у відсутність представника третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача Журавель А.А. просила позов задовольнити з підстав наведених у ньому і позбавити ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до її малолітніх дітей ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також стягнути з ОСОБА_3 на користь КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, де на даний час перебувають діти, аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, посилаючись зокрема на те, що ОСОБА_3 не створює для своїх дітей необхідні умови проживання, не забезпечує належним харчуванням, одягом, медичним доглядом, лікуванням, та взагалі не цікавиться їх долею.

Свідок ОСОБА_9 , допитаний в судовому засіданні за клопотанням представника позивача, пояснив, що він працює фахівцем у РЦСССДМ. Родина ОСОБА_3 перебуває на обліку у вказаному центрі як сім`я, яка опинилась в складних життєвих обставинах. ОСОБА_3 нехтує своїми батьківськими обов`язками, не створює для дітей необхідні умови для проживання, розвитку, виховання, тощо. Так, ОСОБА_3 не має постійного місця проживання, під час проведення розшукових заходів щодо виявлення місця перебування дітей було встановлено, що ОСОБА_3 проживала у різних людей, які зловживають спиртними напоями, та були раніше засудженні за вчинення злочинів, як зокрема і остання, у дітей відсутні належні побутові умови для проживання, чистий одяг, належне харчування, іграшки, засоби гігієни тощо. У присутності дітей часто відбувалися бійки, сварки між ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_10 , а також іншими особами, де ОСОБА_3 тимчасово проживала. Дітей до дитячого ясла-садку не відводила. Працевлаштуватися теж не бажає і фактично живе на грошові кошти, отримані як соціальні пільги на дітей. Проведені фахівцями центру з ОСОБА_3 профілактичні заходи позитивних наслідків не дали.

Свідок ОСОБА_11 , допитаний в судовому засідання за клопотанням представника позивача, пояснив, що він працює дільничним офіцером поліції Розівського ВП, під час неодноразових спільних з фахівцями Служби у справах дітей та РЦСССДМ, виїздів з метою обстеження умов проживання дітей встановлено, що ОСОБА_3 , постійно змінювала місце проживання. При цьому, ОСОБА_3 проживала у різних осіб, які зловживали спиртними напоями, раніше буда засудженні, як і остання, діти були занедбані, брудні, умови проживання антисанітарні, продукти харчування та іграшки відсутні. У присутності дітей постійно вчинялися сварки, що в подальшому було підставою для виклику працівників поліції. Працевлаштовуватися ОСОБА_3 не бажала та фактично існувала за рахунок коштів, котрі виділялися державою на дітей, які витрачала на спиртні напої. За неналежне виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків на останню неодноразово складалися протоколи про адміністративні правопорушення.

Свідок ОСОБА_12 , допитана за клопотанням відповідача, в судовому засідання пояснила, що ОСОБА_3 проживала разом зі своїм співмешканцем - ОСОБА_10 , який зловживає спиртними напоями. Під час проживання завжди були сварки та бійки у присутності дітей. В зимову пору року ОСОБА_3 разом з дітьми, проживала у різних знайомих, оскільки не мала коштів на придбання вугілля та дров для опалення будинку. За 2019 рік ОСОБА_3 двадцять разів змінювала місце проживання. Також свідок зазначила, що ОСОБА_3 на даний час виїхала на проживання за межі населеного пункту.

Заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право ї зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Частиною 4 наведеної вище статті СК України передбачено, що під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно до свідоцтв про народження дітей та повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, матір`ю дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначена - ОСОБА_3 , а батько записаний за вказівкою матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 7-12).

Як вбачається з розпорядження голови Розівської районної державної адміністрації Запорізької області № 59 від 22.02.2019 р., малолітні діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були направлені до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР, що в свою чергу підтверджується і актом від 06.03.2019 року про факт передачі дітей до вказаної установи (а.с. 65, 66).

Виходячи з протоколів засідань комісії з питань захисту прав дитини Розівської районної державної адміністрації Запорізької області № 9 від 30.08.2018 року та № 1 від 23.01.2019 року, факт неналежного виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків був неодноразовим предметом розгляду вказаної комісії (а.с. 24-26, 27-29).

З актів обстеження умов проживання дітей від 14.03.2018 року, 19.04.2018 року, 26.04.2018 року, 12.06.2018 року, 21.06.2018 року, 05.07.2018 року, 20.07.2018 року, 28.08.2018 року, 04.12.2018 року та 16.01.2019 року, проведеними за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , вбачається відсутність необхідних умов для проживання дітей, а саме: в будинку брудно, речі розкидані, в кімнаті де відпочивають діти стіни обідрані, іграшки для дітей відсутні, речі дітей та постільна білизна брудна, в будинку сморід, мати майже весь час перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 14-23).

Відповідно до постанови Розівського районного суду Запорізької області від 11.04.2018 року, ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей) із застосуванням стягнення у вигляді попередження (а.с. 30-31).

З листа Розівського РЦСССДМ від 22.01.2019 року за № 20/01-11 вбачається, що сім`я ОСОБА_3 перебуває на соціальному супроводі у вказаному центрі, в ході перевірки умов проживання дітей було встановлено, що мати разом з дітьми вже тривалий час проживає у домоволодіннях своїх знайомих. Зі слів ОСОБА_3 вона не має змоги в зимовий час придбати дрова для опалення свого будинку, що свідчить про відсутність навичок планування сімейного бюджету. Запасу харчів недостатньо. Фахівцем з соціальної роботи з матір`ю проводились профілактичні бесіди щодо неналежного виконання своїх батьківських обов`язків, надавались соціальні послуги щодо підвищення виховного потенціалу та необхідності покращення умов проживання, але вони не дали своїх позитивних результатів (а.с. 34).

Згідно до листа КНП «Розівський центр первинної медико - санітарної допомоги» Розівської районної ради Запорізької області від 25.01.2019 року № 01-20/59, малолітні діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають під наглядом сімейного лікаря, у зв`язку з несприятливими соціальними умовами в сім`ї (діти з групи соціального ризику). За медичною допомогою мати не зверталася навіть коли діти хворіли. Неодноразово при відвідуванні сімейним лікарем вдома, діти госпіталізувались у зв`язку із хворобою до стаціонару Розівської ЦРЛ. Матеріально - побутові умови проживання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вкрай незадовільні. Мати зловживає спиртними напоями (а.с. 35).

Виходячи з інформації, наданої КДНЗ ясла - садок № 1 «Сонечко» Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області від 10.10.2018 року № 168, та від 22.01.2019 року № 10, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дошкільний заклад не відвідує взагалі, а малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідував дошкільний заклад в період з 24.09.2018 року по 02.10.2018 року (а.с. 36, 37).

З довідки - характеристики, наданої Розівським ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не має постійного місця проживання, веде аморальний спосіб життя. Під час рейдів спільно зі Службою у справах дітей РДА, неодноразово було встановлено, що ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, діти не отримують належного виховання, постійно брудні, відсутнє повноцінне харчування необхідне для розвитку організму дитини. Коло оточуючих осіб є раніше засуджені особи, які ведуть аморальний спосіб життя. 21.03.2018 року на ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 42).

Згідно до висновку № 19 від 25.01.2019 року (вих. № 01-44/о27) про доцільність позбавлення батьківських прав, Розівська РДА Запорізької області, як орган опіки та піклування, вважала доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із тим, що мати протягом тривалого часу не виконує батьківські обов`язки по вихованню та утриманню своїх малолітніх дітей (а.с. 45).

Таким чином, аналізуючи наведені докази, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 не створила належних умов для проживання, виховання та розвитку своїх дітей, враховуючи, що останні на час їх направлення до дитячого будинку, не були забезпечені мінімальним запасом одягу, продуктами харчування, медичним доглядом, лікуванням, дитячими іграшками, не мали постійного місця проживання, а ті умови, в яких проживали діти були антисанітарними. При цьому діти проживали в оточенні осіб, які ведуть антисоціальний спосіб життя, що в своїй сукупності на думку суду, ставило під загрозу здоров`я та життя дітей.

За таких умов, суд доходить висновку про доведеність позивачем обставин щодо ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому вважає необхідним позов в цій частині задовольнити та позбавити останню батьківських прав по відношенню до її малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до частини 2 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-12).

Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 наведеної статті СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину визначається судом.

При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує, що малолітні діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться у КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР. Відповідач перебуває в працездатному віці, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні немає, тобто в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання своїх дітей, у тому числі і за станом свого здоров`я.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу, - із дня подання такої заяви.

За таких обставин, суд задовольняє позов і в цій частині та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Комунальної установи «Запорізькій обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, де на теперішній час перебувають діти, аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою, ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 921 грн.

Позивач згідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання наведеного позову.

Враховуючи наведене, оскільки судом позов задоволено повністю, суд присуджує стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 150, 164, 166, 180-182, 193 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Пленумом Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», практикою Європейського суду з прав людини, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Розівської районної державної адміністрації Запорізької області, поданою в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав по відношенню до її малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунальної установи «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» Запорізької обласної ради (69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 6-а, код ЄДРПОУ 05499139) аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.02.2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), в дохід держави судовий збір в розмірі 3 842 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, - Розівським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області, шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2019 року.

Суддя: А.П. Завіновська