Рішення № 84434639, 20.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.09.2019

ЄУН № 320/5596/19

Провадження 2-о/320/660/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Юрлагіної Т.В., за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Мелітопольський міський відділ УДМС України у Запорізькій області про встановлення юридичного факту, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

В обґрунтування заяви посилається на те, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в Магаданській області. У віці 6 років разом з матір`ю переїхала до України в м. Мелітополь. 28 листопада 1988 року її мати придбала частину житлового будинку АДРЕСА_1 в подальшому була змінена на АДРЕСА_1 та було змінено нумерацію будинків з 195 на 203. Таким чином, в період з 01.01.1988 року по 31.12.1993 року вона не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . В 1997 році заявниця виїхала до Російської Федерації, однак так як на момент виїзду їй не виповнилось 16 років паспорт громадянина України вона не оформлювала. В Російській Федерації по досягненню повноліття їй було видано паспорт громадянина Росії. Під час оформлення паспорту від громадянства України вона не відмовлялась. 12.04.2019 року заявниця звернулась до Мелітопольського міського відділу УДМС України у Запорізькій області з приводу оформлення належності до громадянства України, однак згідно відповіді від 02.05.2019 року для підтвердження факту її проживання на території України на день прийняття Декларації Незалежності України - 24 серпня 1991 року необхідно рішення суду про встановлення факту що має юридичне значення, у зв`язку із чим вона вимушена звернутись до суду із вказаною заявою.

Від представника заявниці надійшла заява, в якій просить розглядати справу за його та заявника відсутності та задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився з невідомих причин, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності чи заперечень не надіслав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В силу положень Закону України "Про громадянство України", Указу Президента України від 27 березня 2001 року "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", рішенням суду може підтверджуватись факт проживання особи на території України на певний час.

Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про громадянство України", громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цих Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в п. Усть-Середнєкан Магаданської області, Росія, що підтверджується наданою копією свідоцтва про народження та посвідкою на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства (а.с.3, 9). Батьками заявниці є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3

28 квітня 2003 року заявниця уклала шлюб з громадянином ОСОБА_4 , після реєстрації якого змінила свої прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.8).

Відповідно до довідки № 148 від 07.03.2018 року (а.с.16), ОСОБА_1 з 01.09.1989 року по 13.06.1997 року (з 1 по 9 клас) навчалась в Мелітопольській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземної мови № 23.

26 листопада 1988 року мати заявниці ОСОБА_3 шляхом укладення договору купівлі-продажу придбала 27/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.18-22).

В подальшому назва вулиці «Жданова» була змінена на вулицю « АДРЕСА_1 », а також була змінена нумерація будинку, а саме: з «НОМЕР_2» на «№ НОМЕР_1 », що підтверджується копією договору дарування частини домоволодіння укладеного 29 січня 2004 року, посвідчений держаним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори Лайзорик О.Ф., зареєстрований за № 2-226 (а.с.22).

Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи від 21.11.2018 року заявниця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

13 квітня 2019 року ОСОБА_1 подала на адресу Мелітопольського міського відділу УДМС України у Запорізькій області звернення, в якому просила роз`яснити їй які необхідно виконати дії та подати документи для оформлення паспорту громадянина України (а.с.10-11).

З відповіді Мелітопольського міського відділу УДМС України у Запорізькій області вбачається, що за умов відсутності в паспорті колишнього СРСР зразка 1974 року штампів прописки на території України, що підтверджувала б факт постійного проживання особи в Україні за станом на 24.08.1991 чи факт проживання на 13.11.1991, розділом ІІ Порядку передбачено процедуру встановлення належності до громадянства України (а.с.12-15).

Листом Верховного суду України від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суді встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема: постійного проживання на території України. Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом від 18 січня 2001 р. N 2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон N 2235-III) є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону

Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на набрання чинності Законом від 18 січня 2001 р. N 2235-III "Про громадянство України", який має юридичне значення.

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянств України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 2 березня 2001 року № 215, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянин колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів в підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.

У пункті 44 вказаного порядку встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справа про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновитизагублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Наведені вище положення законодавства свідчать про те, що за відсутності у заявника передбаченого законодавством документального підтвердження факту його постійного проживання станом на 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» - паспорту громадянина колишнього СРСР з відмітками про постійну прописку на території України, для отримання заявником паспорта громадянина України їй попередньо необхідно встановити наявність підстав для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням шляхом встановлення вищевказаного факту у судовому порядку.

Встановлення факту постійного проживання на території України необхідно ОСОБА_1 для набуття громадянства України та отримання паспорта громадянина України.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що ОСОБА_1 постійно проживала на території України станом на 24.08.1991 року, що підтверджено матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та встановити факт постійного проживання останньої в Україні станом на 24 серпня 1991 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Мелітопольський міський відділ УДМС України у Запорізькій області про встановлення юридичного факту, - задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.В.Юрлагіна