Постанова № 84433469, 23.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43632/18

Провадження № 2-а/761/117/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Буцан Р.О.,

представника відповідача - Шепель Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва подано позов ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби про скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0015944204 від 26.09.2018 року застосовано відносно ПАТ «Черкасиобленерго» штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ПАТ «Черкасиобленерго» подало скаргу до вищестоящого органу доходів і зборів - Державної фіскальної служби України та про це повідомили відповідача.

Крім того, 07.11.2018 року ПАТ «Черкасиобленерго» подало адміністративний позов з вимогою про скасування зазначеного рішення.

Проте, уповноважена особа відповідача розглянувши протокол від 17.10.2018 року №11/142-04 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення винесла постанову №11/42-04 про накладення на позивача, який працює головою правління ПАТ «Черкасиобленерго» адміністративного штрафу у сумі 2040,00 грн., у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.165-1 КУпАП та порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Зі змісту постанови вбачається, що порушення встановлене на підставі єдиного документу рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0015944204 від 26.09.2018 року, яке на момент винесення постанови було оскаржене і відповідачем не було враховане при постановленні оспорюваної постанови, що призвело до передчасних та не об`єктивних результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Порушення про яке зазначено в постанові полягає в тому, що несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування була в липні-вересні 2018 року. Адміністративне стягнення було застосоване в жовтні 2018 року. Позивач зазначає, що строк притягнення до адміністративної відповідальності у відповідності до положень статті 38 КУпАП на момент притягнення до адміністративної відповідальності закінчився.

З урахуванням наведеного, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Офісу великих платників податків державної фіскальної служби від 30.10.2018 року №11/42-04 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 165-1 КУпАП.

Ухвалою судді від 15.11.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи те, що справи, передбачені ст.286 КАС України віднесено до категорії термінових справ, у яких згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, то суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з`явились у судове засідання.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Судом встановлено, що 26.09.2018 року заступник начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби О.Дерев?янко прийняв рішення №0015944204 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за яким на підставі ч.10 та п.2 ч.11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати до ПАТ «Черкасиобленерго» штраф у розмірі 232 158,59 грн. за період з 21.07.2018 до 05.09.2018 року та нараховано пеню у розмірі 18 284,59 грн.

17 жовтня 2018 року головним державним ревізором-інспектором Ніконовою О.А. складено протокол №12/42-04 в якому зазначено, що позивач, керівник ПАТ «Черкасиобленерго» вчинив дії щодо несвоєчасної сплати (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.07.2018 по 05.09.2018, чим порушено п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.165-1 КУпАП.

Як вбачається, протокол не підписаний позивачем, відсутні відмітки що він відмовилася від його підпису.

Також в протоколі зазначено, що особу повідомлено про розгляд адміністративної справи 25.10.2018 року у приміщенні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - м.Київ, вул.Дегтярівська.11-Г каб.305 о 14.00 год.

30 жовтня 2018 року заступник начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України Дерев`янко О.В. на підставі зазначеного протоколу та рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0015944204 від 26.09.2018 року виніс постанову якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.165-1 КУпАП та застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2040,00 грн.

Частина 4 статті 165-1 КУпАП передбачає відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 №2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений статтею 9 Закону №2464-VI.

Абзац перший частини сьомої цієї статті передбачає, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Підставою для винесення відповідачем рішення №0015944204 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є сплата позивачем єдиного внеску за період з 21 липня 2018 року по 05 вересня 2018 року з порушенням строків встановлених чинним законодавством України.

Вказане рішення стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Водночас з тексту рішення не вбачається, яку суму єдиного внеску невчасно було сплачено так як частина 4 статті 165-1 КУпАП передбачає несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.02.2019 року у справі №2340/4467/18 визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників ДФС №0015944204 від 26.09.2018 року.

Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України» (RYSOVSKYY v. UKRAINE), в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови, зокрема в частині щодо дотримання відповідної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та підстав притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідачем не доведено врахування при винесенні спірної постанови про адміністративне стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, зокрема взагалі наявності вини позивача, майнового стану, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, як таке чітко визначено статтею 280 КУпАП.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно бути обґрунтованим, тож у жодному разі не може засновуватися на припущеннях.

Разом з тим, в рішенні від 31.07.2008 р. по справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що висновки адміністративних органів, викладені у прийнятих ними рішеннях, не повинні бути довільними, нераціональними та непідтвердженими доказами.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.165-1 КУпАП не підтверджується наданими суду доказами, крім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.

Позивач в позові зазначив, що при вирішенні питання про притягнення його до адміністративної відповідальності не були враховані положення ст.38 КУпАП щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності. Проте так як суду не надано доказів в яких сумах не було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та дати такої сплати (коли були усунуті порушення), суд позбавлений можливості встановити такі обставини.

Згідно положень ст.286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч.1, ч. 5 ст. 139 КАС України).

На підставі ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби (м. Київ, вул. Дегтярівська., буд. 11-Г, ЄДРПОУ 39440996) про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Офісу великих платників податків державної фіскальної служби від 30.10.2018 року №11/42-04 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 4ст. 165-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 165-1 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Офісу великих платників податків державної фіскальної служби в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Відповідно до ч.1 ст. 186 КАС України, в редакції, що діяла до 15.12.2017р.: апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Виходячи з положень ч.4 ст.286, ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст.286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 23.09.2019 року.

Суддя