Рішення № 84432247, 09.09.2019, Оболонський районний суд міста Києва

09.09.2019 Справа № 756/11782/19

Справа пр. №2/756/5540/19

ун. №756/11782/19

У Х В А Л А

09 вересня 2019 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1", комунальний концерн "Центр комунального сервісу", Київська міська державна адміністрація, про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ "Житлобуд-1", комунальний концерн "Центр комунального сервісу", Київська міська державна адміністрація, про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України.

За приписами п. п. 2, 4, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч вищевказаним вимогам, позивач не вказала відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача та третіх осіб.

Крім того, позивачем всупереч вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не конкретизовано зміст позовних вимог.

Зокрема, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача в частині ненадання коректної інформації споживачу ОСОБА_2 в контексті прав, передбачених ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів". Проте позивачем чітко не вказано, які саме дії відповідача слід визнати незаконними, яка саме коректна інформація не була надана позивачеві.

Більш того, незрозуміло, чому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконними дії відповідача в частині ненадання коректної інформації споживачу ОСОБА_2 , тоді як ОСОБА_2 не є позивачем у справі.

Також позивач просить суд визнати дії комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" такими, що порушують та не відповідають вимогам Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про стандартизацію", Закону України "Про теплову енергію", Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", яке використовує вузли обліку встановлених у квартирах будинку для зняття кількісного показника комунальної послуги з центрального опалення, які не відповідають суттєвим вимогам, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюванням, які передбачені "Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки", враховую показання встановлених поквартирних лічильників вузлів обліку теплової енергії, які не затверджені належними сертифікатами перевірки типу засобу вимірювальної техніки та не відповідає оцінці відповідності та не обліковується у реєстрі затверджених засобів вимірювальної техніки, дані якого знаходяться на офіційному сайті ДП "Укрметртестстандарт", що призводить до некоректного відображення кількісного показника комунальної послуги за центральне опалення, спожитого об`єму теплової енергії квартирами з такими вузлами обліку, що в свою чергу порушує і дискримінує права ОСОБА_1 як споживача комунальної послуги з централізованого опалення.

Однак, позивачем не конкретизовано, в чому саме полягає незаконність дій комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та які саме права ОСОБА_1 як споживача комунальної послуги з централізованого опалення порушуються відповідачем. Також незрозуміло, що саме має на увазі позивач, зазначаючи про "некоректне відображення кількісного показника комунальної послуги за центральне опалення, спожитого об`єму теплової енергії квартирами з такими вузлами обліку".

Окрім цього, ОСОБА_1 просить суд визнати дії відповідача такими, що порушують та не відповідають вимогам розподільного обліку комунальних послуг, а саме п. 7 ст. 4 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", в частині відсутності обладнання опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні відповідно до будівельних норм при встановлених поквартирних вузлах обліку теплової енергії та відсутності приладів розподілювачів теплової енергії на опалювальних приладах системи опалення будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що в свою чергу веде до неправильних нарахувань кількісних показників комунальних послуг, щодо визначення частки споживання теплової енергії окремим опалювальним приладом споживача у загальному споживанні відповідно до показань вузла комерційного обліку комунальних послуг та ставлення споживача ОСОБА_1 у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, у яких встановлені поквартирні вузли обліку теплової енергії, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, та дискримінує права споживача ОСОБА_1 ; визнати незаконними дії комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в частині загального перерозподілу об`єму теплової енергії, спожитої квартирою АДРЕСА_2 , від загального об`єму спожитої будинком теплової енергії за опалювальні сезони 2017-2018 роки та 2018-2019 роки.

Проте з указаних вимог неможливо зрозуміти, які саме дії відповідача слід визнати такими, що порушують та не відповідають вимогам розподільного обліку комунальних послуг, і яким чином такі дії порушують та дискримінують права позивача, які конкретно дії відповідача в частині загального перерозподілу об`єму теплової енергії є незаконними.

Також позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити корегування оплати за центральне опалення в частині опалення площі місць загального користування за опалювальні сезони 2017-2018 роки та 2018-2019 роки по квартирі АДРЕСА_2 , а також здійснити корегування оплати за центральне опалення в частині загального перерозподілу об`єму теплової енергії, спожитої квартирою АДРЕСА_2 , від загального об`єму спожитої будинком теплової енергії за опалювальні сезони 2017-2018 роки та 2018-2019 роки.

Однак, ОСОБА_1 не конкретизує, яким саме чином необхідно здійснити вищевказане корегування.

Відтак, позивачеві слід визначитись зі змістом позовних вимог.

Крім того, позивач заявляє вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн на її користь, проте не зазначає, з кого саме необхідно стягнути таку моральну шкоду.

Також відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Позивач зазначеної вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" не дотрималась, не зазначила, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди у сумі саме 25000,00 грн, та якими доказами це підтверджується, не надано відповідного розрахунку розміру завданої моральної шкоди.

Окрім цього, згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен заначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані позивачем копії письмових доказів (для суду, відповідача та третіх осіб) не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням її ініціалів та прізвища, а також дати такого засвідчення), позивачем не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів поданих нею письмових доказів.

Більш того, позивачем не додано до позовної заяви підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1", комунальний концерн "Центр комунального сервісу", Київська міська державна адміністрація, про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.В. Андрейчук