
Справа № 755/14915/19
У Х В А Л А
про передачу справи за підсудністю
"20" вересня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В С Т А Н О В И В :
17 вересня 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, яка 18 вересня 2019 року передана в провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Із поданої заяви убачається, що зареєстрованим місцем проживання заявника ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 що територіально знаходиться у Деснянському районі м. Києва. Вказана обставина також підтверджується доданими до заяви письмовими доказами. Місце фактичного проживання заявника для визначення територіальної підсудності правового значення не має, оскільки законне місце проживання фізичної особи - є її зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання. В даному випадку слід також звернути увагу на ту обставину, що матеріали заяви належних доказів на підтвердження фактичного проживання заявника за вказаною адресою не долучено.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 2, 3, Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про зареєстроване місцем проживання заявника, суддя приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи до Деснянського районного суду м. Києва.
Керуючись ст. ст. 4, 31, 260, 316, 353, 354 ЦПК України, суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, - передати за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя:
Судове рішення № 84432111, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 20.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/14915/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: