Рішення № 84429759, 20.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2201/19

РІШЕННЯ

іменем України

20 вересня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , третої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 30 січня 2019 року, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ, викладену у листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 26 квітня 2019 року №15/2-1669;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи з 30 січня 2019 року, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, виходячи із 200 - кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на дату встановлення інвалідності з 30.01.2019 року.

Підставою позову позивач зазначає порушення відповідачем Закону України "Про міліцію", а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 06.02.2001 року звільнений з органів внутрішніх справ. Військово лікарською комісією УМВС України в Хмельницькій області 18.11.2011 року встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 09.01.2013 року первинним медичним оглядом МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, повторним оглядом МСЕК 30.01.2019 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, ступінь втрати працездатності становить 70%.

09.04.2019 року позивач звернувся до УМВС України у Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 (далі - Порядок №850).

Листом №583/21/29/05-2019 від 06.05.2019 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув матеріали про призначення одноразової грошової допомоги без затвердження, з посиланням на пункт 4 Порядку №850. При цьому наголошено, що з дати первинного огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2-х років, що перевищує передбачений зазначений Порядком дворічний термін.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому для відновлення порушених прав, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та залучено до участі в справі ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

22.07.2019 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, подано до суду пояснення, в яких зазначено, що відсутні підстави для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки первинний огляд позивача МСЕК відбувся 09.01.2013 року, а повторний 30.01.2019 року, що перевищує установлений пунктом 4 Порядку №850 термін. У задоволенні позовних вимог просить суд відмовити у повному обсязі.

02.08.2019 року представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що Закон України "Про міліцію", який втратив чинність 07.11.2015 року, не поширюється на спірні правовідносини. Позивачу у 2013 році, у зв`язку із встановленням інвалідності, виплачено одноразову грошову допомогу. З дати первинного огляду позивача 09.01.2013 року, встановлення ІІІ групи інвалідності та визначення ступеня втрати працездатності до дати повторного огляду МСЕК - 30.01.2019 року та встановлення ІІ групи інвалідності пройшло більше двох років, що суперечить вимогам Порядку №850 та унеможливлює прийняття рішення. Крім того представник зазначає, що позовні вимоги позивача є передчасними, оскільки рішення про відмову позивачу у призначенні виплати не приймалось. У задоволенні позовних вимог просить суд відмовити у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та відповідно до наказу МВС України від 06.02.2001 року №85 звільнений з органів внутрішніх справ України. Відповідно до свідоцтва про хворобу №105 від 18.02.2011 року, виданого Військово лікарською комісією УМВС України, захворювання позивача пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. За результатами первинного огляду МСЕК 09.01.2013 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується копією довідки до огляду МСЕК серії 10 ААБ №564679 від 09.01.2013 року. Відповідно виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ №0038388 позивачу 30.01.2019 року встановлено ІІ групу інвалідності. Згідно зазначених документів МСЕК захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Ступінь втрати працездатності становить 70%.

09.04.2019 року позивач звернувся до Управління МВС України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням 2 групи інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС.

Листом департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 26.04.2019 року №15/2-1669 матеріали з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги повернуті до ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області без прийняття рішення. Вказано, що з дати первинного огляду МСЕК позивача - 09.01.2013 року та встановлення ІІІ групи інвалідності до повторного огляду - 30.01.2019 року та встановлення ІІ групи інвалідності пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений пунктом 4 Порядку №850 дворічний термін.

Ліквідаційна комісія УМВСУ в Хмельницькій області листом від 06.05.2019 року №583/121/29/05-2019 повідомила позивача про повернення матеріалів МВС України без права на виплату одноразової грошової допомоги.

Позивач вважаючи, що такими діями відповідача порушені його права, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно із частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" №565-XII ( далі - Закон №565-XII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року. При цьому у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

На виконання положень статті 23 Закону № 565-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Порядку №850 встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку №850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;

- витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно із пунктом 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Виключний перелік підстав для відмови у виплаті грошової допомоги визначено пунктом 14 Порядку №850 відповідно до якого призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

В ході судового розгляду судом встановлено, що за результатами розгляду документів, поданих позивачем для призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 30.01.2019 року за результатами повторного огляду МСЕК ІІ групи інвалідності, такі документи повернуті листом МВС України від 26.04.2019 року №15/2-2019 до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, у зв`язку із невідповідністю матеріалів вимогам Порядку №850. Листом №583/121/29/05-2019 від 06.05.2019 року Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області повідомила позивача про повернення матеріалів без права на виплату одноразової грошової допомоги.

Оцінюючи відповідь надану відповідачем за результатами розгляду документів про призначення одноразової допомоги у формі листа, судом встановлено, що останнім не дотримано вимог чинного законодавства, а саме пункту 9 Порядку №850 та не прийнято рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги.

Відсутність належним чином оформленого рішення МВС про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги після спливу встановленого Порядком №850 місячного строку після надходження документів, не зважаючи на надсилання листа про розгляд матеріалів з питання призначення одноразової грошової допомоги, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з тих, які він повинен ухвалити за законом. Крім того суд зазначає, що повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком №850 не передбачено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17.12.2018 року по справі № 509/4156/15-а відсутність відповідного рішення в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу, тому на думку суду така відмова відповідача викладена у листі від 26.04.2019 року №15/2-1669 є протиправною, а неприймаючи рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги відповідач фактично вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті мотивованого рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року в справі №802/498/18-а дійшов висновку про те, що повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції не передбачено, а тому повернення документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить Порядку № 850.

В рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

У зв`язку з цим, найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права позивача буде визнання відмови Міністерства внутрішніх справ України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 30 січня 2019 року, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ, викладену у листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 26 квітня 2019 року №15/2-1669.

Щодо доводів представника відповідача та третьої особи про відсутність законних підстав для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в 200 - кратному розмірі прожиткового мінімуму, установленого законом для непрацездатних осіб на дату встановлення 2-ї групи інвалідності, у зв`язку з тим, що позивачу 09.01.2013 року первинним оглядом МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності, після повторного огляду МСЕК 30.01.2019 року встановлено ІІ групу інвалідності, тобто з моменту первинного встановлення інвалідності до встановлення вищої групи інвалідності пройшло більше ніж два роки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Верховний Суд в постановах від 13.02.2018 у справі №808/1866/16 та від 28 березня 2019 року у справі №296/10138/16-а дійшов висновку про те, що вказана норма Порядку №850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Вказаний пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Крім того, Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що будь-яке рішення за результатами розгляду поданих позивачем документів про призначення одноразової грошової допомоги відповідачем не прийнято, суд вважає за необхідне зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи з 30.01.2019 року, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, виходячи із 200 - кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на дату встановлення інвалідності з 30.01.2019 року.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.

Оскільки позивач на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи, з 30 січня 2019 року, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ, викладену у листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 26 квітня 2019 року №15/2-1669.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи з 30 січня 2019 року, внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України "Про міліцію" №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, виходячи із 200 - кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на дату встановлення інвалідності з 30.01.2019 року.

Судовий збір по справі не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10,Мсп601,Центральна Частина Києва, Київ,01601 , код ЄДРПОУ - 00032684) Третя особа:Ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, 29017 , код ЄДРПОУ - 08592336)

Головуючий суддя В.К. Блонський